Рішення № 101156452, 17.11.2021, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/636/21

Номер провадження № 2/708/217/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2021 року

Чигиринський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючої - судді Івахненко О.Г.,

при секретарі - Пасічній Л.А.,

з участю:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чигирині цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 и про визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва, в порядку спадкування за законом -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на об'єкт самочинного будівництва в порядку спадкування за законом -.

В обґрунтування позову, зі зміненими позовними вимогами, вказала що є власницею магазину № НОМЕР_1 з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , який вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.04.2021 року № 210.

Зазначене свідоцтво було видано нотаріусом виключно на магазин з прибудовою (літ. А-1,а) з господарськими будівлями - огорожа № 1-4. А об'єкти, позначені в технічному паспорті як прибудова (літ. а1) та магазин (літ. А1-1) не були оформленні на позивачку, оскільки не введені в експлуатацію і право власності на них не зареєстроване.

Даний магазин належав ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22.03.2005 року приватним нотаріусом Чигиринського районного нотаріального округу Кашицькою О.Г. за реєстрованим № 525.

У 2008 році ОСОБА_4 було здійснено добудову (реконструкцію) магазину, внаслідок якої з'явились прибудова (літ. а1) та магазин (літ. А1-1).

Ці добудови здійснювались на приватній земельній ділянці з кадастровим номером 7125410100:05:000:0090 за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Вказану земельну ділянку позивачка оформила на себе, отримавши у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом.

Дане будівництво є нерухомим майном, збудованим з отриманням відповідного дозволу, не порушує права інших осіб, оскільки відповідно до звіту про проведення технічного обстеження, виконаного експертом будівельним І категорії Гугля С.В. від 07.05.2020 року за результатами проведеного технічного обстеження магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (літ. А1-1) (нежитлова будівля) за адресою: АДРЕСА_1 встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації. На магазин 20.03.2020 року виготовлено технічний паспорт.

Позивачка вказує, що не може здати добудову в експлуатацію, та зареєструвати своє право власності на неї, оскільки строк дії дозволу на будівництво закінчився 01.06.2008 року, а на її звернення до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області надано відповідь від 08.06.2021 року про те, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації та проведення технічного обстеження.

Позивачка вказує, що під час проведення будівельних робіт дотримано архітектурні, будівельні, санітарні та екологічні норми, з початку будівництва жодних заяв, претензій чи скарг не надходило. Таким чином, введення в експлуатацію магазину можливе лише після визнання у судовому порядку права власності на відповідні об`єкти. Позивачка є землекористувачем земельної ділянки на якій знаходяться самочинно збудовані об`єкти. Враховуючи вищевикладене, вона вважає, що її права підлягають судовому захисту, а тому була змушена звернутися до суду з відповідним позовом.

У судовому засіданні представник позивачки підтримав позов зі зміненими у ньому вимогами в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, заяву про визнання позову та розгляд справи за її відсутності.

Вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 13 липня 2020 року відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 помер ОСОБА_4 , якому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22.03.2005 року приватним нотаріусом Чигиринського районного нотаріального округу Кашицькою О.Г. за реєстрованим № 525 та зареєстрованого в Чигиринському виробничому підрозділі Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації в книзі № 2, номер запису - 185, реєстраційний № 8725466.

Позивачка відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 29.12.1995 року є дружиною ОСОБА_4

20 квітня 2021 року позивачці приватним нотаріусом Чигиринського районного нотаріального округу Кашицькою О.Г. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на магазин № НОМЕР_1 з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , який включає в себе магазин з прибудовою, цегляний (літ. А-1, а), загальною площею 105,6 кв. м., з господарськими будівлями - огорожа № 1-4.

У той же час, 20 квітня 2021 року, позивачці приватним нотаріусом Чигиринського районного нотаріального округу Кашицькою О.Г. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,0489 га, кадастровий номер 7125410100:05:000:0090, за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 195347, виданого Чигиринською міською радою Черкаської області та зареєстрованого в реєстрі 27.11.2008 року за № 02-08-79800010.

Вказана земельна ділянка зареєстрована за позивачкою на праві власності, що вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 253488628 від 20.04.2021 року.

А після подачі даного позову до суду, 29.09.2021 року постановою приватного нотаріуса Чигиринського районного нотаріального округу Кашицькою О.Г. відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на добуову приміщення магазину АДРЕСА_1 під літ."А1-1" площею 51,8 кв.м. та прибудову під літ. "а1", площею 14,9 кв.м. після смерті ОСОБА_4 .

Так, згідно з висновком Екологічної інспекції в Чигиринському районі № 61/16 від 08.06.2005 року погоджено місце розташування об`єкта будівництва-реконструкції продовольчого магазину по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0790 га.

Судом також встановлено, що ОСОБА_4 згідно з рішенням виконавчого комітету Чигиринської міської ради № 10-694 від 17.10.2005 року надано дозвіл на проектування реконструкції магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з добудовою промтоварного відділу на власній земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

У виконання даного рішення 31.10.2005 року затверджено Архітектурно-планувальне завдання № 20/151 на проектування об`єкта для реконструкції.

Судячи з висновку № 1 по проекту будівництва від 28.02.2006 року Чигиринською районною санітарно-епідеміологічною станцією погоджено робочий проект - реконструкцію магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з добудовою промтоварного магазину ПП ОСОБА_4

28.02.2006 року ПП " Агробуд " видано наказ № 14 про призначення відповідального виконроба по будівництву об`єкта - магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1 з добудовою промтоварного відділу.

Згідно з наказом № 0/12 від 09.11.2007 року ТОВ "Хімтехнологія" створено тимчасовий творчий колектив на проведення авторського нагляду за будівництвом "Реконструкція магазину "Продукти" з добудовою промтоварного відділу по АДРЕСА_1 , а 10.11.2007 року видано зобов`язання представника авторського нагляду про здійснення авторського нагляду за проведенням будівельно-монтажних робіт вище зазначеної реконструкції.

27.12.2007 року ПП ОСОБА_4 видано наказ № 2 про призначення відповідального по техогляду по реконструкції об`єкта - магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1 з добудовою промтоварного відділу.

29.12.2007 року ОСОБА_4 у відділі містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Чигиринської РДА отримано дозвіл № 120 на виконання будівельних робіт з реконструкції магазину "Продукти" по АДРЕСА_1 з добудовою промтоварного відділу. Строк дії даного дозволу визначено до 01.06.2008 року.

20.06.2008 року відділом містобудування та архітектури Чигиринської РДА затверджено архітектурно-технічний паспорт вище вказаного об`єкта архітектури.

У технічному паспорті на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який виготовлено КП "ЧОО БТІ" станом на 20.03.2020 року, зазначено, що магазин під літерою А-1 та прибудову під літерою а споруджено в 1965 році, а магазин під літерою А1-1 та прибудову під літерою а1 споруджено в 2008 році.

За результатами звіту про проведення технічного обстеження магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (літ. А1-1) за адресою: АДРЕСА_1 , виконаного та затвердженого 07.05.2020 року експертом (інженером) з технічного обстеження ФОП ОСОБА_6 , встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації, однак сам по собі звіт від 07.05.2020 року не є підставою для задоволення позову.

З декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № 17-02/31995 від 05.06.2021 року вбачається, що закінчений будівництвом об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 готовий до експлуатації, де реконструкція включає в себе добудований промтоварний відділ - магазин (літ. А1-1) та ганок.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За нормами ч. 3 ст. 375 ЦК України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу (ч.4 ст.375 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

З диспозиції норми ч. 1 ст. 376 ЦК України випливає, що за наявності недотримання забудовником хоча б одного припису, який міститься в ній, будівництво вважається самочинним.

Судом встановлено, що у 2008 році спадкодавцем ОСОБА_4 було здійснено реконструкцію (добудову) приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 , яку було погоджено у відповідних архітектурних, екологічних та санітарно-епідеміологічних інстанціях та отримано дозвіл на проведення такої реконструкції.

У той же час, строк дії даного дозволу закінчився 01.06.2008 року, а добудову в експлуатацію не здано і із заявою про його продовження замовник до відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства не звертався, доказів на спростування цього позивачкою не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила (або здійснює) самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Разом з тим, в частині п`ятій цієї статті закріплено право особи, яка здійснила самочинне будівництво, звернутись до суду з позовом про визнання права власності на самочинно збудоване на власній земельній ділянці нерухоме майно, при умові, що воно є завершеним і цим будівництвом не порушено права інших осіб.

Загальною вимогою і підставою для можливого визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва в судовому порядку залишається виконання особою приписів, встановлених ч. 1 ст. 376 ЦК України, тобто отримання належних дозволів та висновків в адміністративному порядку на відповідність здійсненого будівництва державним будівельним, санітарним та іншим нормам, як це вимагається для прийняття будівництва в експлуатацію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, яким визначений механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Пунктом 10 вказаного Порядку передбачено, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта. Технічне обстеження проводиться суб`єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність» одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою- підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат.

На підставі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об`єкта, проведених заходів, передбачених цим пунктом, а також даних технічного паспорта, проектної та іншої технічної документації на об`єкт (за наявності) виконавець проводить оцінку технічного стану об`єкта та складає звіт про проведення технічного обстеження за формою, наведеною в додатку до цього Порядку.

Згідно роз`яснень, наведених в пункті 12 Постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)», у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК).

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК).

Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними..

З матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду справи позивачка є власницею земельної ділянки, цільове призначення якої- для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , який і здійснював добудову магазину.

Тобто, в даному випадку суд розглядає спадкові правовідносини.

У пункті 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» зазначено, що право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень статті 1218 ЦК та з урахуванням роз`яснень, наданих у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Тобто, на самочинно здійснене спадкодавцем будівництво до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які використовувалися в процесі будівництва, а не право власності на збудоване нерухоме майно.

Згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

Отже, якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт; право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.

Таким чином, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.

Вказані висновки викладені в постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 707/1803/16-ц (провадження № 61-1132св17).

Правом на пред`явлення позову про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини, володіє спадкоємець стосовно будинку, збудованого за наявності відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту.

Право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці.

Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень статей 376, 1218 ЦК України, за змістом яких у разі здійснення спадкодавцем самочинного будівництва до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Рішення суду про визнання права власності на самочинно зведені будівлі та споруди за спадкоємцями має ґрунтуватись на оцінюванні наявних у матеріалах справи документів та інших доказів на підтвердження обставин, за наявності яких можливе задоволення таких вимог, зокрема: рішення компетентного органу про надання земельної ділянки для забудови; ступінь готовності самочинного будівництва; чи порушуються цим будівництвом права та законні інтереси інших осіб; в якому році було зведено самочинні будівлі; відповідність самочинно зведених будівель архітектурним, будівельним, санітарним, протипожежним правилам та нормам; наявність акта приймання в експлуатацію або сертифікату відповідності.

Згідно із частиною другою статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Частинами п`ятою, восьмою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до пункту 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 березня 2011 року, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до I-III категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації. Експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється (пункти 10, 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів).

Зазначені висновки викладені в постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 0541/3459/12 (провадження № 61-10017св18).

У той же час, долучену до матеріалів позовної заяви декларацію про готовність до експлуатації об`єкта № 17-02/31995 від 05.06.2021 року позивачка подала без належних на те підстав, на що їй вказано у повідомленні Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області№ б/н від 08.06.2021 року під час розгляду заяви № 17-02/31995 щодо введення в експлуатацію об`єкту реконструкції - магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з добудовою промтоварного відділу по АДРЕСА_1 та доданих до неї документів.

Зокрема, у повідомленні зазначено, що замовником будівництва у дозволі на виконання будівельних робіт був ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 не є суб`єктом такого звернення, оскільки Повідомлення про зміну замовника до Управління не подавалися, тому в прийнятті даних об`єктів в експлуатацію їй відмовлено.

На підставі вищенаведеного, позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 141, 258, 263, 264, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 и про визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Г.Івахненко