Ухвала суду № 101155817, 12.11.2021, Полтавський районний суд Полтавської області

права № 545/3474/21

Провадження № 1-в/545/466/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2021р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: Кіндяк І.С.,

з участю секретаря: Радченко В.О.,

прокурора: Палій Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтава у приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області справу за клопотанням засудженого ОСОБА_1 , про умовно-дострокове звільнення, -

в с т а н о в и в:

До Полтавського районного суду Полтавської області звернувся засуджений ОСОБА_1 з клопотанням про його умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання, обґрунтовуючи вимоги тим, що він відбув частину призначеного покарання і став на шлях виправлення.

Від засудженої особи та представника адміністрації установи БВК № 16 до суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Прокурор у судовому засіданні проти клопотання заперечив, виходячи з того, що засуджений не досягла необхідного рівня виправлення, так як за час відбування покарання має 4 стягнення та лише 1 заохочення перед настанням пільги на УДЗ, тому відсутні підстави для задоволення клопотання про його умовно-дострокове звільнення.

Дослідивши матеріали подання та особової справи, суд проходить до такого висновку.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є засудженим, 04.03.2020 року Світловодським міським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, зараховано в строк відбування покарання з 04.03.2020 року по день набрання ви роком законної сили з розрахунку один день тримання під вартою відповідає одному дню позбавлення волі.

Постановою ВСУ від 23.02.2021р., вирок змінено та вирішено вважати засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. Вирок Світловодського міського районного суду Кіровоградської області від 25.04.2019р., виконувати самостійно.

Початок строку відбування покарання – 04.03.2020 року, кінець строку – 04.03.2022 року.

Як вбачається з матеріалів особової справи, засуджений ОСОБА_1 перебуває у місцях позбавлення волі, а саме: з 10.03.2020р. у ДУ «Кропивницька установа виконання покарання», де характеризувався негативно, за порушення вимог режиму тримання мав 3 стягнення, які погашено у встановленому законом порядку. Заохочень не мав. Не працював.

З 28.10.2020р. відбуває покарання у ДУ «Арбузенська виправна колонія № 83», де характеризувався негативно, за порушення вимог режиму тримання мав 4 стягнення, які погашено у встановленому законом порядку. Заохочень не мав. Не працював.

Також встановлено, що з 02.06.2021 року засуджений, ОСОБА_1 відбуває міру кримінального покарання у ДУ Божківська виправній колонії № 16 МЮУ та за час відбування покарання засуджений має одне заохочення перед настанням пільги УДЗ, що вказує на небажання засудженої особи ставати на шлях виправлення.

Згідно Характеристики затвердженої начальником БВК № 16, встановлено, що засуджений ОСОБА_1 став на шлях виправлення, тому не заслуговує на умовно - дострокове звільнення від відбування покарання згідно статті 107 КК України, так як він в повній мірі не довів свого виправлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002р. № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м`яким» , звернено увагу судів на те, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна не відбутої частини покарання більш м`яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) (далі - КК).

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002р. № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м`яким», визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна не відбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: а) при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК ( 2341-14 ).

Відповідно до ст. 107 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Суд враховує особу засудженого, відомості щодо його посередньої поведінки, та виходячи з того, що єдиною та достатньою підставною умовно-дострокового звільнення є досягнення однієї з цілей покарань є виправлення засудженого, що повинно підтверджуватися його сумлінною поведінкою та ставленням до праці та навчання у процесі відбування покарання.

За таких підстав суд вважає, що засуджений своє посередньою поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення і у суду відсутні підстави для його умовно-дострокового звільнення від відбуття не відбутої частини покарання, а тому у задоволенні клопотання засудженого, - слід відмовити.

Керуючись ст. 107 КК України, ст. 537 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляці

Суддя

Полтавського районного суду

Полтавської області І.С. Кіндяк