Ухвала суду № 101153501, 17.11.2021, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2746/21

Провадження № 1-кп/935/314/21

У Х В А Л А

Іменем України

17 листопада 2021 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Рибнікової М.М.

суддів Василенка Р.О., Щербаченко І.В.

за участю секретаря судового засідання Бондаренко Н.С.

з участю прокурора Сороколата О.В.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника Кириченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростишеві кримінальне провадження №12021060000000191 від 08.06.2021 стосовно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, п.1 ч.2 ст.115 КК України,

встановив:

У провадження Коростишівського районного суду Житомирської області надійшло зазначене вище кримінальне провадження.

Ухвалою суду від 06.10.2021 кримінальне провадження призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, існують і надалі. Так, обвинувачений вчинив кримінальний проступок, умисні тяжкий та особливо тяжкий злочини, зокрема, проти життя та здоров`я особи, міра покарання за найтяжчий з них передбачає позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, зареєстрований та проживає у м.Києві, утриманців не має, наявні підстави вважати, що обвинувачений може становити небезпеку для суспільства, вчинивши інший злочин, переховуватись від суду, перешкоджати встановленню істини у справі.

Потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судовому засіданні клопотання прокурора підтримали, просять його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Кириченко О.А. заперечили щодо заявленого клопотання прокурора, просять обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі .

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Частиною 2 цієї статті встановлено, що вирішення питань судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 Кодексу. Зокрема, у ст. 199 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про можливість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом має бути перевірено, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений при обранні такого запобіжного заходу ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

За положеннями ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання таким спробам, як: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити у сукупності усі обставини, у тому числі і зазначені у ст.178 КПК України.

Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у своєму рішенні від 26.07.2001 у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою обґрунтовано обиралась згідно відповідних ухвал слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира, продовжувалась ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 28.09.2021

Вирішуючи клопотання прокурора судом враховується, що обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання.

Але разом з тим:

-судовий розгляд тільки розпочато, учасники судового провадження не допитані, матеріали кримінального провадження не надавались та не досліджувались, тому існує висока ймовірність незаконного впливу з боку обвинуваченого на потерпілих та свідків;

-обвинуваченому інкримінується вчинення ряду злочинів, у тому числі, що відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, міра покарання за найтяжчий з яких, у разі визнання його винуватим, становить від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, він не працює, утриманців не має, що обґрунтовано свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, тому може бути підставою для переховування обвинуваченого від суду;

-існує висока ймовірність продовження обвинуваченим протиправної поведінки і надалі.

Прокурором доведено, що жоден з альтернативних запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тому обвинуваченому необхідно продовжити обрану міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Достатні стримуючі фактори, у разі застосування до обвинуваченого менш суворих запобіжних заходів, на переконання суду, відсутні.

Відомості щодо незадовільного стану здоров`я та обґрунтованої неможливості подальшого тримання під вартою обвинуваченого суду не надано.

Тому, суд дійшов висновку про відсутність передумов у застосуванні щодо обвинуваченого менш суворого виду запобіжного заходу та про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує прокурор. Продовження строку тримання під вартою не є значним в розумінні встановлення балансу інтересів судового розгляду й обмежень прав особи на вільне пересування. Такий строк тримання під вартою суд вважає прийнятним і виправданим для втручання в права і свободи обвинуваченого.

Керуючись, ст. ст.177,178,331 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 15.01.2022 включно.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий М.М.Рибнікова

Судді І.В.Щербаченко

Р.О.Василенко