Постанова № 101153023, 11.11.2021, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2299/21

Провадження № 3/163/1224/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2021 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.

з участю представника Волинської митниці Крижановської О.В.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0461/20500/21 про притягнення до відповідальності за ч.6 ст.481 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , ІТ-спеціаліста консалтингової компанії "PricewaterhouseCoopers Polska", РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , який 10 липня 2021 року через митний пост "Устилуг" Волинської митниці увіз автомобіль "Ауді", німецький номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 15 липня 2021 року, перевищив строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу особистого користування більше ніж на 30 діб, що виявлено 04 вересня 2021 року на митному посту "Ягодин" Волинської митниці, чим вчинив правопорушення, передбачене за ч.6 ст.481 МК України.

В судовому засіданні 07 жовтня 2021 року ОСОБА_1 свою винуватість визнав частково і пояснив, що дійсно увіз автомобіль в Україну, розраховуючи на виготовлення нового паспорта і отримання (продовження) робочої візи в польському консульстві. Цей час затягнувся, отримав відмову у видачі візи, помилково був включений податковим органом в реєстр боржників, в ДТП з вини іншої особи автомобіль зазнав механічних пошкоджень і чекає відшкодування від страхової компанії. Про всі ці обставини повідомляв митні органи і в своїй сукупності вони перешкодили виконати обов`язок вивезти транспортний засіб з України.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ч.6 ст.481 МК України у вигляді штрафу.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, витягами з модуля "Диспетчер зони митного контролю та Пасажирського пункту пропуску" АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби, письмовими поясненнями порушника, службовою запискою інспектора митниці.

Згідно із ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, … не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Передбачених наведеними приписами закону обставин, що давали б підстави висновку про існування аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб на момент закінчення строку тимчасового ввезення транспортного засобу, а відтак – про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, по справі не встановлено, оскільки дорожньо-транспортна пригода відбулась 29 липня 2021 року

Щодо відповідальності ОСОБА_1 вбачаються підстави для такого висновку.

Викладені в письмових та усних поясненнях обставини щодо порушення строку тимчасового ввезення транспортного засобу та його технічного стану на час розгляду протоколу підтверджені перепискою ОСОБА_1 з Волинською митницею, копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 505328, інформацією ПрАТ "Страхова груп "ТАС".

ОСОБА_1 вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил і щиро кається у вчиненому.

Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.ст.33-35 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співрозмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, Суд звертає увагу, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

Аналіз доказів і встановлених фактичних обставин справи (мотиви та обставини вчиненого правопорушення; сукупність пом`якшуючих відповідальність обставин та відомостей про особу винного) свідчать про те, що від дій ОСОБА_1 тяжкі наслідки не настали. Транспортний засіб на цей час перебуває в пошкодженому стані, його експлуатація неможлива, вартість відновлювального ремонту є значною.

З огляду на зазначені обставини та практику Європейського Суду з прав людини вбачаються підстави для висновку, що застосування стягнення на ОСОБА_1 в даному випадку буде порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі "правопорушення та відповідальності".

Отже, вчинені ОСОБА_1 , дії є малозначними, а накладення на нього стягнення не від-повідатиме суспільній шкідливості вчиненого та особі порушника.

Згідно зі ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, уповноважений розглядати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Таким чином, встановлено підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.

Понесені по справі витрати на зберігання товарів відшкодуванню не підлягають згідно із ст.520 МК України, судовий збір не справляється на підставі ст.401 КУпАП.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, звільнити на підставі ст.22 КУпАП за малозначністю.

Провадження в справі закрити.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.С.Чишій