Ухвала суду № 101152567, 28.10.2021, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/1354/21

Провадження № 2/448/657/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28.10.2021 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про припинення права власності на частку в спільному майні та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

На адресу суду надійшла вищевказана цивільна справа.

Ознайомившись із змістом позовної заяви та проаналізувавши додані до неї додатки, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

У позовній заяві стороною позивача пред`явлено наступні позовні вимоги: припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 з дня отримання ОСОБА_3 грошової компенсації; виплатити ОСОБА_3 вартість 1/12 частини квартири АДРЕСА_1 ; визнати за позивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності в рівних частках на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 .

Вимоги до позовної заяви встановлені ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити відомості: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3)зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язків досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Ознайомившись із вказаною позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вважаю, що таку необхідно залишити без руху виходячи з наступного.

Стороною позивача наведено обґрунтування позовних вимог до відповідачки ОСОБА_3 як до власника 1/12 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , про припинення права власності на яку заявлено позовні вимоги, однак не зазначено та не надано доказів реєстрації за останньою права власності на спірну частину квартири. Крім того, сторона позивача покликається в позовній заяві на те, що відповідачка ОСОБА_3 є спадкоємцем 1/12 частки спірної квартири після смерті ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.07.2021р., однак в матеріалах справи відсутнє Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на ім`я відповідачки ОСОБА_3 , як і відсутній будь-який інший документ, виданий на ім`я особи відповідачки ОСОБА_3 .

Крім того, у позовній заяві не зазначено та не надано суду доказів того, що спірна частина квартири не може бути виділена в натурі іншому співвласнику; що спільне користування та володіння квартирою є неможливим, хоча сторона позивача покликається на зазначені обставини в обґрунтування позовних вимог.

Враховуючи заявлені позовні вимоги про припинення спільної часткової власності відповідачки ОСОБА_3 на частку у спірній квартирі, вважаю за доцільне роз`яснити, що у відповідності до вимог ст.365 ЦК України, суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. З метою захисту та гарантування прав та інтересів співвласника, щодо якого виноситься рішення про припинення права власності, частина друга вказаної статті встановлює обов`язок саме попереднього внесення співвласниками - позивачами вартості частки у спільному майні на депозитний рахунок суду. Таким чином, оскільки позивачі подали до суду позов в порядку статті 365 ЦК України, то попереднє внесення вартості частки у спільному майні на депозитний рахунок суду є обов`язком позивачів та саме їм слід надати суду платіжний документ про зарахування на депозитний рахунок суду вартості спірної частки у спільному майні. Зазначені положення не уточнюють, коли саме має бути внесена грошова сума, натомість у позовній заяві відсутні будь-які відомості з цього приводу.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу сторони позивача на невідповідність позовної заяви вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України та вимогам Закону України «Про судовий збір».

За заявлені позовні вимоги стороною позивача додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 908 грн.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн.

Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (908 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму (11 350 гривень).

Підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону встановлено судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн.)

Згідно частини 3 статті 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Дана позовна заява подана двома позивачами, однак в порушення вимог ч.ч.3, 7 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за заявлені позовні вимоги стороною позивача додано один платіжний документ про сплату судового збору у розмірі 908 грн., платник ОСОБА_1 .

Аналізуючи прохальну частину позовну заяви, приходжу до переконання, що така має одночасно майновий і немайновий характер, оскільки кожним із позивачів заявлено одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

З урахуванням зазначених вище вимог закону України «Про судовий збір», за позовну вимогу немайнового характеру судовий збір повинен сплачуватися кожним з позивачів окремим платіжним документом (кожним з них у розмірі по 908 грн.), натомість відповідний платіжний документ від імені ОСОБА_2 в матеріалах позовної заяви - відсутній.

Щодо вимог майнового характеру, то вважаю за необхідне зазначити наступне.Позивачами ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) заявлено вимогу про визнання за кожним з них в рівних частках права власності на 1/12 частину спірної квартири, при цьому вартість 1/12 частки даного майна сторона позивача зазначає як 22 937 грн.

Відтак, за заявлені вимоги майнового характеру кожним із позивачів повинен бути сплачений судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (908 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму (11 350 гривень). Оскільки один відсоток від вартості майна, на яке претендує кожен з позивачів складає суму, яка є меншою від 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то кожним з позивачів має бути сплачено судовий збір в розмірі по 908 грн.

Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, позивачам необхідно доплатити судовий збір у вказаних сумах, про що до суду надати відповідний платіжний документ (документи) або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Недоліки мають бути усунуті шляхом надання платіжного документа про сплату судового збору в зазначеному розмірі за наступними реквізитами: «Отримувач коштів - ГУК Львiв/Мостиська тг/22030101; код отримувача за ЄДРПОУ 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); МФО 899998; рахунок отримувача UA448999980313161206000013807; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу 101, ____( реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Мостиський районний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа), або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вищезазначені обставини позбавляють можливості суд вирішити питання про відкриття провадження у справі, відповідно, позивачам слід виправити зазначені недоліки позовної заяви.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно надати строк для усунення зазначених вище недоліків.

На підставі наведеного, керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про припинення права власності на частку в спільному майні та визнання права власності – залишити без руху.

Надати позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня вручення їм копії ухвали про залишення позову без рухута роз`яснити, що у випадку виконання ними у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Ю.В. Кічак