Вирок № 101152440, 16.11.2021, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/7314/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді - Пилип`юк Г. М.,

при секретарі - Дмитрук Р.-А. Р.

за участю прокурора - Малиновського Р. В.

захисника - Сиворога В. О.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , раніше судимого, зокрема вироком Сихівського районного суду м. Львова від 14.06.2021 року за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, 70 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі та звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим терміном один рік, вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 11.08.2021 року за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді одного року позбавлення волі та звільненого від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік, вироком Галицького районного суду м. Львова від 17.08.2021 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3-х місяців арешту,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , будучи раніше судимим вироком Сихівського районного суду м. Львова від 14.06.2021 року за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, 70 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі та звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим терміном один рік, вироком Галицького районного суду м. Львова від 17.08.2021 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3-х місяців арешту, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив новий умисний корисливий злочин, а саме: 23.09.2021 року о 22 год. 30 хв., перебуваючи у магазині "Megasport" ТзОВ " ВОКСХОЛ" у ТРЦ "Victoria Gardens", що по вул. Кульпарківській, 226-А у м. Львові, реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, одягнувся у спортивний костюм марки "PUMA" артикул: 531768/01; "Ferrari Style Hooded Sweat Jaket reg fit" вартістю 3741 грн. 67 коп. без ПДВ, артикул 531771/01; "Ferrari Style Sweat Pants oc regular tapered fit", вартістю 3158 грн. 33 коп. без ПДВ, який належить магазину "Megasport", та зверху одягнувши свій одяг, вийшов за межі магазину. Однак його дії були помічені працівниками магазину, які спробували наздогнати ОСОБА_1 , а останній, усвідомлюючи, що його дії щодо вчинення крадіжки майна виявлені працівниками магазину, маючи умисел на відкрите викрадення майна, почав з вказаного магазину тікати, вибіг за його межі, однак був затриманий працівниками вищевказаного магазину.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що справді 23.09.2021 року о 22 год. 30 хв. викрав одяг з магазину"Megasport", зокрема надів його під свій власний одяг. Був помічений працівниками магазину, оскільки один з працівників магазину, виявивши крадіжку, крикнув його затримати, однак він, почувши це, не зупинився, вийшов з магазину та почав тікати, в подальшому був затриманий даними працівниками. З кількістю та вартістю викраденого майна погоджується. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав не доцільним дослідження інших доказів по справі, обмежився допитом обвинуваченого.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об`єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, показаннями обвинуваченого, доказами, що характеризують особу обвинуваченого.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміноване, доведена повністю.

Виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження, дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України є правильною, оскільки він вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна, вчинений повторно.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 р.) при призначенні покарання в кожному випадку суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно п. 3 вказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна, вчинений повторно.

Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу не заявлялося.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, доведена у повному обсязі і підтверджується доказами, які є у матеріалах кримінального провадження і обвинуваченим не оспорюються.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відсутні.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, а також те, що він визнав свою вину, висловив щире каяття у скоєному та приходить до висновку про можливість призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 71 КК України, оскільки він вчинив злочин до повного відбуття покарання, призначеного вироком Сихівського районного суду м. Львова від 14.06.2021 року, вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 11.08.2021 року та вироком Галицького районного суду м. Львова від 17.08.2021 року.

Пунктом 10 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України. Частиною 2 статті 75 КК України передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Запобіжний захід тримання під вартою залишити без змін.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-370, 371, 374 КПК України, суд-

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сихівського районного суду м. Львова від 14.06.2021 року, вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 11.08.2021 року та вироком Галицького районного суду м. Львова від 17.08.2021 року, врахувавши, що на підставі ст. 72 КК України одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків у виді 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з 24.09.2021 року, тобто з моменту фактичного затримання.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Речові докази: компакт -диски DVD R, на якому знаходяться відеозаписи з магазину "Мегаспорт", залишити в матеріалах справи; спортивну кофту та спортивні штани повернути власнику "Megasport" ТзОВ " ВОКСХОЛ", плоскогубці, "кліщі", викрутку - знищити, чорний гаманець з кредитною картою "Монобанк" та кредитною картою "А-Банк", карту ломбарду - повернути власнику.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілому.

Суддя/підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Г. М. Пилип`юк