Вирок № 101152413, 16.11.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6375/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Кирилюка А.І.,

при секретарі - Бондаренко А.О.,

за участі: прокурора - Лободи І.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженеця м.Львова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Галицького районного суду м.Львова від 17.11.2020 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, суд

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, на шлях виправлення не встав та 27.06.2020 року, приблизно о 16 год. 50 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Сім 23», який розташований за адресою: м. Львів вул.Юнакієва, 9 «Б», де здійснює свою діяльність ТОВ «Клевер Сторс», маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, таємно, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю стороннього нагляду взяв із стелажу товар, а саме: шоколад «Мілка Баблз» з кокосом 97г /Монделіс/ в кількості 3 шт. загальною вартістю 92 гривні 49 копійок, шоколад «Мілка Баблз» молочний пористий з карамельною начинкою 250г /Монделіс/ в кількості 1 шт. вартістю 86 гривень 66, шоколад «Мілка» какао і печиво ОРЕО 100г /Монделіс/ в кількості 1 шт. вартістю 25 гривень, шоколад «Мілка Баблз» 80г /Монделіс/ в кількості 2 шт. вартістю 53 гривні 34 копійок, які він сховав у поліетиленовий пакет білого кольору, який мав з собою, після чого пройшовши повз касу не сплатив за вищевказаний товар.

Вчиненим кримінальним правопорушенням потерпілому ТОВ «Клевер Сторс» заподіяно матеріальну шкоду – 257 гривень 49 копійок, яка не відшкодована ОСОБА_1 .

В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому визнав повністю, від дачі показів відмовився, зазначивши, що такі надав під час досудового розслідування.

Представник потерпілого Васьків М.М. в судове засідання не з`явився, подавши заяву про проведення розгляду справи у його відсутності.

Враховуючи те, що обвинувачений та прокурор не оспорюють обставини справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст.349 КПК України, ухвалив провести судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3,4 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справі, оскільки на цьому не наполягали учасники судового розгляду, а фактичні обставини справи ніким не оспорювалися та без проведення допиту обвинуваченого, який відмовився від дачі показів.

Окрім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень повністю і об`єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у суду не має та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу не заявлялося.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України доведена у повному обсязі і підтверджується доказами, які є у матеріалах кримінального провадження і обвинуваченим не оспорюються.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, так як останній вчинив повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Відповідно до ст.66 КК України, суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який є раніше судимим, офіційно не працює, нейтрально характеризується за місцем проживання, на обліку в КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» та КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» не перебуває, суд приходить до висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі.

Призначене судом покарання у виді позбавлення волі, буде справедливим, достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме поняттю та меті покарання.

Судом встановлено, що вироком Галицького районного суду м.Львова від 17.11.2020 року, ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст.185 КК України, ч.2 ст.186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. Вирок набрав законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, остаточно, за сукупністю кримінальних правопорушень, ОСОБА_1 слід обрати покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком, більш суворим, призначеним вироком Галицького районного суду м.Львова від 17.11.2020 року.

Запобіжний захід в межах даного кримінального провадження відносно ОСОБА_1 - не обирався. Витрати на проведення експертизи – відсутні. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні - не заявлявся. Згідно із ч.9 ст.100 КПК України, питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, а відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 368-370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, остаточно, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком, більш суворим, призначеним вироком Галицького районного суду м.Львова від 17.11.2020 року ОСОБА_1 обрати покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту застосування відносно нього запобіжного заходу, а саме: з 22.10.2020 року.

Речові докази: компакт-диск з відеозаписами із камер відеоспостереження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м.Львова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: (підпис). З оригіналом згідно.

Суддя: