Ухвала суду № 101152001, 17.11.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.11.2021

Справа № 334/4445/21

Провадження № 2/334/3147/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі

головуючого судді Коломаренко К.А.

при секретарі Фарзаєвій К.А.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді

у справі 334/4445/21

за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 ,

до Запорізького районного управління поліції, Головного управління національної поліції в Запорізькій області, Національної поліції України, Державної казначейської служби України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Запорізькій області, Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області

про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду міста Запоріжжя за правилами загального позовного провадження перебуває справа 334/4445/21 за вказаним позовом на стадії підготовчого провадження.

В підготовчому засіданні 17.11.2021 позивачем ОСОБА_1 заявлено відвід головуючому у справі - судді Коломаренко К.А. з підстав того, що відповідач має право висказати свою недовіру судді Коломаренко К.А., та з цих підстав суддя має взяти самовідвід.

В підготовчому засіданні 17.11.2021 представник позивача - адвокат Прядко Д.В. проти задоволення заяви про відвід не заперечував.

Уповноважена особа Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Національної поліції України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (в порядку самопредставництва), Коваленко І.М. в підготовчому засіданні проти задоволення заяви про відвід заперечувала.

Представник відповідача - Державної казначейської служби України Орлова О.О. проти задоволення заяви про відвід заперечувала.

Відповідно до ч.ч.1- 3 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

З огляду на те, що відвід складу суду заявлений позивачем в судовому засіданні, питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Суд, який розглядає справу, вирішуючи питання про відвід судді, виходить з такого.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно.

Як зазначено у п. 5 ч. 1 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Доведення наявності таких обставин покладається на сторону, яка заявляє відвід.

Так, за змістом положень статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь-яких доказів (в контексті викладених обставин), які свідчать про упередженість або необ`єктивність судді Коломаренко К.А. та можуть бути підставою для її відводу від розгляду справи №334/4445/21, позивачем суду не надано.

При цьому, підстави, за яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), визначені Законом, зокрема статтею 36 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

При цьому, суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (N 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

Аргументи, якими позивач ОСОБА_1 обґрунтовує заяву про відвід судді Коломаренко К.А., не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини, а доводи, викладені в заяві, зводяться до незгоди сторони з процесуальними діями і рішеннями судді у цій та інших справах.

Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, суддя не вбачає підстав для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді, оскільки явно не було порушення, заява не підтверджена документально.

Керуючись ст. ст. 6, 33, 36, 40, 260,261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Коломаренко К.А.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Коломаренко К. А.