Рішення № 101151974, 14.09.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи 317/259/21

Номер провадження 2/333/192/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14 вересня 2021 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Стоматова Е.Г., за участю секретаря судового засідання Артеменко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКА «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 12 лютого 2021 року цивільна справа за позовною АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКА «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, передана за підсудністю до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

Представник позивача Савіхіна А.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.09.2008 у сумі 12068,61 гривень.

Позов обґрунтовує тим, що 29.09.2008 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 було укладено зазначений кредитний договір. Банком умови кредитного договору були виконані в повному обсязі. ОСОБА_4 взяті на себе обов`язки, щодо виконання умов договору, належним чином не виконував, у зв`язку з чим за договором виникла заборгованість. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер та на дату його смерті заборгованість за кредитним договором від 29.09.2008 року становила 12068,61 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідачів, оскільки останні на час смерті позичальника проживали разом з позичальником, а відтак є спадкоємцями, які фактично прийняли спадщину.

Ухвалою суду від 16 березня 2021 року відкрито провадження у даній справі, справа призначена до розгляду в спрощеному позовному провадженні. Також, за клопотання представника позивача витребувана у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу копія Спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребуваний доказ наданий суду 31.03.2021 року. Також було витребувано інформацію у Степанської сільської ради Запорізького району Запорізької області, щодо складу сім`ї та реєстрацію осіб, які проживади з ОСОБА_4 на день смерті. Витребуваний доказ наданий суду 08.04.2021 року.

Відзив на позов відповідачі не надали.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності; позовні вимоги підтримує в повному обсязі; у разі повторної неявки відповідача у судове засідання просить ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомили. На адресу суду повернувся конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв з проханням розглядати справи без їх участі або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи до суду не надходило. Заперечень стосовно позовних вимог позивача суду не надали.

Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, згідно з вимогами ст. ст. 128, 131 ЦПК України, відповідач повідомлений про час та місце слухання справи за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з`явився у судове засідання без поважних причин.

Прийнявши до уваги заяву представника позивача, суд ухвалою від 14 вересня 2021 року постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заяву представника позивача, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

29.09.2008 року між Закритим акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк», яке рішенням загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року змінило назву на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», яке згідно з Наказом Міністерства фінансів України № 519 від 21.05.2018 року змінило зазву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», та 12.02.2018 року ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредитний ліміт на платіжну картку, який в подальшому було збільшено до 7 700 гривень. ОСОБА_4 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, складає між ним та Банком договір, що підтверджується його підписом у заяві від 29.09.2008 року.

Зобов`язання щодо надання коштів позивачем були виконані.

Відповідно до розрахунку заборгованості та виписки за договором № б/н станом на 12.02.2018 року ОСОБА_4 взяті на себе обов`язки за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 12.02.2018 року мав заборгованість по сплаті кредиту в сумі 12068,61 гривень, яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту - 11 868 гривень 61 копійок та 200 гривень 00 копійок - нарахована пеня.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06.11.2018 року.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 30 ЦК України цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до частини 4 статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами першою, другою статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Згідно зі статтею 1282 ЦК України в редакції, чинній станом на час відкриття спадщини, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи

Таким чином, при вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку визначеному статтею 1282 ЦК України.

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: (1) коло спадкоємців, які прийняли спадщину; (2) чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України; (3) при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); (4) при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України. Обставини, які підлягають встановленню при вирішені спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, наведені в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 755/7730/16-ц.

З матеріалів спадкової справи № 54/2018, заведеної 04 грудня 2018 року після смерті ОСОБА_4 , відповідач ОСОБА_1 , як донька спадкодавця 04.12.2018 року звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після померлого батька.

09 квітня 2020 року на адресу Запорізької районної державної нотаріальної контори було направлено претензію кредитора.

14 квітня 2020 року претензію кредитора Запорізької районної державної нотаріальної контори була перенаправлено приватному нотаріусу Щербині Г.Ю..

31 серпня 2020 року ОСОБА_1 під особистий підпис була ознайомлена була ознайомлена з претензією кредитора, про що свідчить розписка,що міститься в спадковій справі.

Положення статті 1282 ЦК України застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання.

Суд встановив, що станом на день смерті спадкодавця ОСОБА_4 його заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.09.2008 становила 12068,61 гривень, яка складалась з тіла кредиту. Оскільки заборгованість за кредитним договором спадкодавцем за життя сплачена не була, вказана заборгованість має бути сплачена спадкоємцями, які прийняли спадщину в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

ОСОБА_1 прийнято у спадщину:

-транспортний засіб марки FIAT, модель DOBLО, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

-транспортний засіб марки САНТЕЙ, модель 750 211, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

-земельну ділянку площею 0,2440 га, яка розташована: АДРЕСА_2 .

Вартість спадкового майна у будь-якому випадку перевищує розмір заборгованості за кредитним договором.

З копії спадкової справи № 54/2018 заведеної після померлого ОСОБА_4 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 не зверталася з заявою про отримання спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї.

Однак, посилання позивача на дану норму є не вірним, оскільки докази про те, що відповідач ОСОБА_2 дійсно проживала із спадкодавцем суду не надані. Окрім цього такі дані відсутні і в спадковій справі. Лише сама реєстрація відповідача за адресою АДРЕСА_2 , не дає підстав вважати, що дані особи проживали разом маючи спільний побут.

З урахуванням встановлених обставин справи та, враховуючи принцип справедливості, добросовісності, розумності цивільного судочинства, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню 2 270 гривень.

Керуючись ст. 3, 4, 10, 11, 76-81, 89, 141, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКА «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу кредитором спадкодавця - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКА «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса:49094, м. Дніпро, вул.. Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_5 , МФО 305299) заборгованість спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , за кредитним договором № б/н від 29.09.2008 в сумі 12 068 гривень 61 копійок (дванадцять тисяч шістдесят вісім гривень шістдесят одну копійку).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКА «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса:49094, м. Дніпро, вул.. Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_5 , МФО 305299) судовий збір в розмірі 2 270 гривень 00 копійок (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль-нуль копійок).

В іншій частині - відмовити.

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Повний текст судового рішення складено 14 вересня 2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов