Ухвала суду № 101151128, 16.11.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/12150/20

Провадження № 1-кп/234/406/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

16 листопада 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі головуючого судді Чернобай А.О.,

секретар судового засідання – Максимова В.В.,

за участі: прокурора Булгакова О.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників Ковальова Є.О., Рябошапка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Донецької обласної прокуратури Булгакова О.В. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020050390001041 від 11.04.2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Краматорського міського суду Донецької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050390001041 від 11.04.2020 року.

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Донецької обласної прокуратури Булгакова О.В. звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за ознаками ч. 4 ст. 187 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. 31.07.2020 слідчим суддею Краматорського міського суду ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в сумі 168 100 грн. 03.08.2020 останнього звільнено з під варти у зв`язку з внесенням застави. 07.09.2020 ухвалою Донецького апеляційного суду скасовано ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду від 31.07.2020 та постановлено нову ухвалу про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком до 15.09.2020 року. 14.09.2020 ухвалою Краматорського міського суду ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком до 12.11.2020 року.

12.11.2020 року ухвалою Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком до 10.01.2021 року.

У подальшому ухвалами Краматорського міського суду Донецької області обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без внесення застави. Строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою спливає 26.11.2021 року.

Сторона обвинувачення обґрунтовуючи необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає, що на теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України – ОСОБА_1 зважаючи на тяжкість скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії - особливо тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна, усвідомивши можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, у разі визнання його винним, може переховуватись від суду, в тому числі покинути територію України чи виїхати на тимчасово непідконтрольну владі України територію Донецької, Луганської областей, або на окуповану територію Автономної республіки Крим, чим перешкоджатиме встановлення істини у кримінальному провадженні. Крім того, ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків останнього;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження ОСОБА_1 відомі повні анкетні дані свідків та їх місце мешкання, з метою уникнути покарання за скоєний злочин обвинувачений може шляхом вмовлянь або погроз впливати на них. Також з приводу ризику впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, то досудовим розслідуванням здобуто докази того, що безпосередньо розбійний напад на потерпілого супроводжувався застосуванням насильства по відношенню до нього, що охоплювалось єдиним спільним умислом усіх обвинувачених. На підставі наведеного, обвинувачений може впливати на потерпілого, з метою змусити його змінити показання, відмовитися давати показання. Так, в своїх показах потерпілий ОСОБА_6 , прямо зазначив, що він після скоєного на нього правопорушення, під час якого застосовано було насилля небезпечне для життя та здоров`я, погроз про позбавлення його життя під час нападу, з урахуванням того, що він в ході досудового слідства впізнав нападників, та прямо на них вказав, реально побоюється помсти та незаконного впливу на нього з боку підозрюваних осіб.

- п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України – вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі інший розбійний напад оскільки ОСОБА_1 офіційно не працює та не має постійного джерела доходу.

Інші запобіжні заходи не зможуть запобігти наведеним ризикам, а відтак застосування більш м`яких запобіжних заходів є недоцільним.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 60 днів, без визначення розміру застави з підстав, викладених у клопотанні.

Представник потерпілих Агапов П.В. у судовому засідання підтримав клопотання прокурора.

Потерпілі у судове засідання не з`явились, по дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Захисник Ковальов Є.О. у судовому засіданні просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою або визначити розмір застави на розсуд суду. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 вже знаходився під заставою та виконував обов`язки, покладені на нього, розмір застави, який був внесений, не повертався.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав доводи свого захисника.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши доводи клопотання прокурора, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ухвалою Краматорського міського суду від 14.09.2020 року було призначено справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до судового розгляду та обрано запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком до 12.11.2020 року, без визначення розміру застави.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 10.01.2021 року.

У подальшому ухвалами Краматорського міського суду Донецької області обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без внесення застави. Строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою спливає 26.11.2021 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

У відповідності до статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїй практиці підкреслював основоположний характер гарантій прав людини, що містяться в статті 5 Конвенції, оскільки вони призначені для зведення до мінімуму ризику свавілля та гарантування верховенства права.

Метою статті 5 Конвенції є захист особи від свавільного арешту і тримання під вартою, захист публічного порядку, який вимагає забезпечення покарання осіб, що вчинили злочин.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини розширила дію гарантій частини 4 статті 5 Конвенції, зокрема згідно з доктриною Суду Конвенція вимагає періодичного перегляду тривалого тримання.

Так, аби відповідати вимогам Конвенції, такий перегляд повинен дотримуватись як матеріальних, так і процесуальних норм національного законодавства і, більше того, здійснюватись згідно з метою статті п`ятої Конвенції, тобто для захисту особи від свавілля. Остання вимога означає не тільки, що компетентний суд повинен приймати рішення «швидко», але також, що такі рішення мають прийматися з розумними інтервалами (рішення Herczegfalvyv.Austria, 1992 р.)

Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).

Суд приймає рішення щодо продовження строку запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 з урахуванням ступеню тяжкості інкримінованого йому злочину, а також з урахуванням існуючих ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може незаконно впливати на достовірність показань потерпілих, свідків у кримінальному провадженні, може вчинити негативний психологічний вплив на потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення та може переховуватися від суду, та оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 не судимий, не працює, не має стабільного доходу, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який носить відкритий зухвалий характер та має підвищену небезпеку для особи, яка зазнала нападу та суспільства.

Суд вважає, що на даний час продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення; може незаконно впливати на потерпілого, свідків, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відносно обвинуваченого продовжує існувати ризик впливу на свідків та потерпілих, адже він отримав копію обвинувального акту та копію реєстру досудового розслідування, зі змісту яких можливо визначити анкетні дані потерпілого та свідків та в подальшому може впливати на них.

На даний час свідки в даному кримінальному провадженні в судовому засіданні не допитані. Докази, передбачені ст. 84 КПК України, з боку обвинувачення та захисту, у цей період, в повному обсязі не досліджені.

Також відносно обвинуваченого продовжує існувати ризик вірогідності втечі обвинуваченого з метою ухилення від кримінальної відповідальності, адже йому загрожує суворе покарання, крім того Краматорський міський суд Донецької області, де розглядається кримінальне провадження відносно обвинуваченого територіально наближений до тимчасово непідконтрольної території Донецької області, куди у разі застосування менш суворого запобіжного заходу обвинувачений може зникнути з метою переховування від суду.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що обвинувачений ніде не працює та не має постійного джерела доходу.

Суд вважає, що з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину загальний термін тримання обвинуваченого під вартою не перевищує розумні строки, передбачені нормами КПК України.

З огляду на викладене, доводи захисника про те, що прокурором не підтверджено наявність ризиків, та судом не наведено доказів, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, є необґрунтованими.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та судового розгляду в даному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Прокурором обґрунтовано застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 для запобігання спробам переховуватися від суду та незаконного випливу на свідків та потерпілого.

Захисником на підтвердження доводів не надано доказів щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, доводи захисника щодо відсутності ризиків за ст. 177 КПК України не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Більш м`який запобіжних захід не може бути застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 за вищезазначених підстав.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що характер вчиненого ОСОБА_1 протиправного діяння свідчить про перевагу суспільного інтересу над принципом поваги до особистої свободи.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним в ч.1 ст.177 КПК України.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_1 судом на теперішній час не встановлено.

Підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу у встановленому законом порядку суд не вбачає.

Доказів того, що всі обставини, які були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінилися, ні обвинуваченим, ні захистом не подано.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що справа на даний час не розглянута по суті, мета та обставини, ризики, передбачені ст. 177 ч. 1 п.п. 1, 3, 5 КПК України, які слугували підставою для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, своєї актуальності не втратили, інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на шістдесят днів, без визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені злочину із застосуванням насильства.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 199, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань № 6» на 60 діб, тобто до 14 січня 2022 рокувключно, без визначення розміру застави.

Копію ухвали направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дати її оголошення, або з дати отримання обвинуваченим копії ухвали.

Суддя: