Рішення № 101147586, 15.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2021 року м. Київ № 640/27343/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 05 березня 2019 року перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, що вказані в довідці від 18.08.2020 №21/3/2-9/878-673;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити, нарахувати та виплатити з 05.03.2019 компенсацію втрати частини доходів позивачеві у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2010 № 159.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 05 березня 2019 року пенсія підлягає виплаті йому з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. ФЕУ СБУ надіслано на адресу відповідача оригінал довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 18.08.2020 №21/3/2-9/878-673 у відповідності до додатку 2 Порядку №45, проте відповідачем не проведено відповідного розрахунку, що грубо порушує його конституційні права на соціальний захист і належне пенсійне забезпечення.

Окрім того, позивач зазначив, що пенсія є доходом громадянина у розумінні Закону України від 19.10.2000 №2050-111, вона не носить разового характеру навіть у випадку її присудження за рішенням суду, і порушення строків її виплати означає втрату громадянином частини свого доходу, а тому з 05.03.2019 відповідач сплачував пенсію позивачу у заниженому ніж передбачено діючим законодавством розмірі, тому пенсія позивачу підлягає виплаті з урахуванням компенсації втрати частини доходів з 05.03.2019 по день фактичної виплати заборгованості пенсії у відповідному місяці.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується його позиція.

Представником відповідача подано відзив на позовну заявуё в якому заперечив проти позову та зазначив, що при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві діяло у відповідності до законодавства, чинного на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем надіслано до суду копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з довідкою Галузевого державного архіву Служби безпеки України від 12.11.2018 №24/6-3873 полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби за підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «б» пункту 63, (за станом здоров`я) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України в запас Служби безпеки України та виключений зі списків особового складу з 5 серпня 2013 року (наказ Голови СБУ від 24.07.2013 №824 - ос).

ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію з 06.08.2013 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до розрахунку станом на 01.01.2018 позивачу перераховано пенсію із наступних сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 9020 грн., оклад за військовим званням - 1480 грн, процентна надбавка за вислугу років - 4725 грн.

Позивач звернувся із заявою від 03.04.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій просив перерахувати та виплатити йому пенсію з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за посадою, яку він займав на день звільнення зі служби, а також перерахувати та виплатити пенсію з 05 березня 2018 року в розмірі 100 % грошового забезпечення.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.05.2020 №9596-9414/Л-02/8-2600/20 повідомлено позивача, що зважаючи на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яким визнано нечинними пункти 1, 2 постанови КМУ №103 щодо перерахунку пенсій з оновленого грошового забезпечення, визначеного постановою КМУ №704, відсутні правові підстави для проведення перерахунків пенсії, оскільки нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом, в тому числі і у зв`язку з уточненням грошового забезпечення, після дати набрання вказаним рішенням суду законної сили, не приймалось.

В подальшому, на підставі звернення позивача від 24.07.2020 Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві направлено довідку від 18.08.2020 №21/3/2-9/878-673 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії, для перерахунку пенсії.

Позивач 01.09.2020 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою щодо обчислення та перерахунку з 01.04.2019 його основного розміру пенсії згідно з довідкою від 18.08.2020 №21/3/2-9/878-673.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 08.10.2020 №22883-23379/Л-02/8-2600/20 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю підстав, а довідку повернуто без виконання.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, які призводять до порушення прав позивача на пенсійне забезпечення, останній звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).

Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому, у Додатку 2 до Порядку№45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

До компетенції Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45, однак, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані протиправними та нечинними судом, відтак з 05.03.2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.

Разом з тим, алгоритм дій, який повинен вчинити пенсійний орган у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.

Зокрема, на час звернення позивача до відповідача із заявою про здійснення перерахунку його пенсії на підставі оновленої довідки про розміри грошового забезпечення пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Таким чином, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704, відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.

Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Вказані правові висновки викладені в рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі рішення суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України видано довідку від 18.08.2020 №21/3/2-9/878-673 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення із служби) - начальник відділу Штабу Антитерористичного центру при СБ України, станом на 05.03.2019, для перерахунку пенсії.

Згідно вказаної довідки встановлено розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача за відповідною посадою станом на 05.03.2019, який становить: посадовий оклад - 9020,00 грн.; оклад за військовим званням - 1480,00 грн.; надбавка за вислугу років 45% - 4725,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби 33% - 5024,25 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% - 1353,00 грн.; преміювання 10% - 902,00 грн., всього - 22504,25 грн.

Таким чином, підготовлена Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України довідка про розмір грошового забезпечення позивача, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на 05.03.2019, що надіслана до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві супровідним листом від 28.08.2020, відповідає вимогам статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови № 704.

Перерахунок пенсії може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій військовослужбовців.

Враховуючи, що з 05.03.2019 - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704, відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ, а також те, що до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві була подана оновлена довідка із такими складовими від 18.08.2020 №21/3/2-9/878-673, відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку основного розміру його пенсії з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років з 01.04.2019 на підставі довідки на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 18.08.2020 №21/3/2-9/878-673 не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.1 ч.2 ст.2 КАС України, тому з метою ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2019 на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 18.08.2020 №21/3/2-9/878-673 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу з 05.03.2019 компенсацію втрати частини доходів з виплати сум пенсії суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок).

Згідно із статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Наведене дозволяє дійти висновку, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону №2050-III).

Відповідно до пункту 1 Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За змістом пунктів 2, 3 Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

У пункті 4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Таким чином, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону №1058-IV, статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 19 грудня 2011 року у справа № 6-58цс11, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16 та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 336/4675/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 18 липня 2018 року у справі №185/515/16-а.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо зобов`язання призначити, нарахувати та виплатити з 05.03.2019 компенсацію втрати частини доходів позивача є передчасною, оскільки останньому ще не здійснено перерахунок пенсії з підстав, викладених у даному рішенні суду, а тому відсутні підстави для задоволення вказаної вимоги як такої, що пред`явлена на майбутнє.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до положень частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Окрім того, у позові позивач просить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статі 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вказаних вимог, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 2 статті 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Статтею 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи (п.1).

Частиною другою цієї статті встановлено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Як вбачається з матеріалів справи, професійну правничу допомогу у даній справі позивачу надавав ФОП ОСОБА_2 , який діє відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, вид діяльності за КВЕД - 69.10 Діяльність у сфері права.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу до матеріалів справи подано: копію договору про надання юридичних послуг від 02.04.2020 №56-ап, кошторис юридичних послуг за договором від 02.04.2020 №56-ап з переліком наданих послуг, копію диплому, нотаріально завірену копію довіреності від 03.11.2020, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 31.10.2020, копію меморіального ордеру від 02.04.2020 №@2PL042048 на суму 3000,00 грн.

Згідно кошторису юридичних послуг за договором про надання юридичних послуг від 02.04.2020 №56-ап передбачено види послуг, а саме: ознайомлення з матеріалами справи - 600 грн., підготовка проекту листа на адресу відповідача про надання інформації - 300 грн., підготовка позовної заяви, апеляційної скарги, касаційної скарги - 1200 грн., відповідь на відзив відповідача - 600 грн., участь у судовому засіданні (у разі його проведення) - 300 грн, Всього: 3000 грн.

Водночас, згідно копії акту прийому-передачі наданих послуг за договором від 02.04.2020 №56-ап, складеного та підписаного сторонами 31.10.2020, Виконавець (ФОП ОСОБА_2 ) надав Замовнику ( ОСОБА_1 ) юридичні послуги щодо «Визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не перерахунку пенсії протиправними та зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії з 05.03.2019 року з урахуванням 100% суми її підвищення, визначеного станом на 01.03.2018 року», а саме:

- підготовка листів - звернень на адресу відповідача, б/н від 03.04.2020 та 01.09.2020;

- вивчення нормативно-правових актів, ознайомлення з рішеннями судових органів, вивчення відповіді відповідача;

- підготовка позовної заяви від 31.10.2020;

- підготовка проекту відповіді на відзив відповідача;

- підготовка проекту відзиву на апеляційну скаргу,

а Замовник прийняв надані послуги.

Пунктом 2 вказаного акту також встановлено, що вартість послуг за період, вказаний в п.1 цього акту, становить 3000,00 грн.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в акті прийому-передачі наданих послуг від 31.10.2020 вказано, що ФОП ОСОБА_2 надано юридичні послуги ОСОБА_1 щодо «Визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неперерахунку пенсії протиправними та зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії з 05.03.2019 року з урахуванням 100% суми її підвищення, визначеного станом на 01.03.2018 року», в той час як предметом спору у даній справі є: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 18.08.2020 №21/3/2-9/878-673 та зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії.

Крім того, в переліку наданих послуг зазначено, окрім іншого, про «підготовку проекту відзиву на апеляційну скаргу», проте суд не бере до уваги вказані обставини, оскільки у даному випадку надання таких послуг є передчасним, відтак й відшкодування витрат за такі послуги є передчасним та необґрунтованим.

Також в акті прийому-передачі наданих послуг від 31.10.2020 в суму 3000,00 грн. ФОП ОСОБА_2 зазначено надання таких послуг, як вивчення нормативно-правових актів, ознайомлення з рішеннями судових органів, при цьому з матеріалів справи не вбачається та є незрозумілим яка саме допомога була надана з таких питань.

Підсумовуючи викладене з урахуванням вимог чинного законодавства та наявних доказів у справі, а саме виходячи з умов договору та переліку наданих послуг, суд дійшов висновку про те, що витрати позивача у відповідності до поданих документів та матеріалів справи є підтвердженими у розмірі 1000,00 грн. та підлягають стягненню у відповідності до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 18.08.2020 №21/3/2-9/878-673.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 18.08.2020 №21/3/2-9/878-673, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко