Рішення № 101146817, 16.11.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1727/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивачка), від імені якого діє адвокат Лютікова Олеся Сергіївна (далі - представник позивачки), звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі- відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови в здійсненні перерахунку (збільшенні) мінімального розміру пенсії ОСОБА_1 в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом починаючи з 01.01.20021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, здійснити перерахунок (підвищення) та виплату мінімального розміру пенсії ОСОБА_1 в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний Бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, починаючи з 01.01.2021 року.

ІІ. Позиція позивача та заперечення відповідача

Вказані вимоги позивачка обґрунтовує тим, що є пенсіонеркою та отримує пенсію по інвалідності III групи внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. У січні 2021 р. позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про перерахунок пенсії із 01.01.2021 року у зв`язку з підвищення мінімальної заробітної плати, що є підставою для збільшення мінімальної пенсії за віком для непрацюючих пенсіонерів, які досягли 65 років та мають страховий стаж 35 років - чоловіки та 30 років - жінки. Проте, відповідач протиправно відмовив у такому перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю підстав, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

26.05.2021 за вх. № 10223/21 судом зареєстровано відзив на позовну заяву, яким відповідач заперечує проти його задоволення, вказуючи на те, що призначення та виплата пенсії особам потерпілим в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС регулюються двома законами України, а саме порядок обчислення розмірів пенсій, їх виплату, строки призначення пенсії та порядок їх перерахунку регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі -Закон № 1058), а статус осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та порядок обчислення стажу та вік виходу на пенсію, розмір пенсій по інвалідності та у разі втрати годувальника регулюється відповідно статтями 11,14, 54-56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796). При цьому, пунктом 3 постанови КМ України дід 01.04.2020 № 251 установлено, що з 1 травня 2020 р. в разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством (крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), в осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 зазначеного Закону, не досягає 2100 гривень, таким особам надається доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. За матеріалами пенсійної справи, страховий стаж позивачки складає 39 років 05 місяців 10 днів, з них 29 років 04 місяці 18 днів - наявний страховий стаж та 10 років 22 дні - період з дня встановлення інвалідності до досягнення віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону (ст. 24 Закону № 1058). При цьому, відповідач вказує, що відповідно до частини 2 статті 28 Закону № 1058 (зі змінами) для осіб, які досягай віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому, згідно із статтею 24 Закону № 1058, до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. За матеріалами пенсійної справи, страховий стаж позивачки складає 39 років 05 місяців 10 днів, з них 29 років 04 місяці 18 днів - наявний страховий стаж та 10 років 22 дні - період з дня встановлення інвалідності до досягнення віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону (ст. 24 Закону № 1058). Враховуючи викладене, заявлена позивачкою вимога не може бути задоволена за відсутності достатнього страхового стажу у 30 років, передбаченого частиною 2 статті 28 Закону № 1058. Крім того, з 14.12.2020 року позивачка отримує пенсію по III групі інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС (1 категорія), обчисленої відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі-Закон № 796) у розмірі 2116,72 грн., що є більшим, ніж за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який позивачка отримувала до 14.12.2020 р. Також, відповідач звертає увагу, що у відповідності до приписів Порядку № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (зразок відповідної заяви зазначений у додатку до Порядку). Проте, позивачка із заявою у формі встановленою Порядком № 22-1 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до Головного управління Фонду не зверталась. Позивачка звернулась до Головного управління Фонду в порядку Закону України "Про звернення громадян" із питанням пенсійного забезпечення та в даному випадку Головним управління Фонду було надано відповідь виходячи з наявної інформації щодо призначеної та отриманої пенсії ОСОБА_1

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 26.04.2021 р. у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку у органах Пенсійного фонду України та з 14.12.2020 отримує пенсію по III групі інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС (1 категорія) відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII.

20.01.2021 року позивачка звернулася до Головного управління ПФУ в Херсонській області із заявою, у якій просила провести перерахунок (збільшення) пенсії у зв`язку з тим, що з 01.01.2021 року підвищено мінімальну заробітну плату, що є підставою для підвищення мінімального розміру пенсії на 40 % особам, які досягли 65 років та мають страховий стаж 30 років - жінки, враховуючи частину другу статі 56, ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII.

16.02.2021 року Головне управління ПФУ в Херсонській області листом за № 873-351/С-02/8-2100/21 повідомило позивачку, що 14.12.2020 ОСОБА_1 звернулась до Фонду із заявою про перерахунок з пенсії по інвалідності III групи внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на Чорнобильської АЕС, обчислену відповідно до Закону № 1053 за матеріалами пенсійної справи на пенсію по III групі інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС (1 категорія) відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та розмір її пенсії складає 2116,72 грн. До цього, з 26.03.1992 отримувала пенсію по інвалідності згідно зі статтею 54 Закону України від 28.02.1991 № 796 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон 796), з 25.07.2019 отримувала пенсію по інвалідності III групи внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на Чорнобильської АЕС, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон 1058). За розрахунками розмір пенсії її за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" становитиме більший за отримуваний за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому, у вказаному листі наведено складові отримуваної позивачкою з 14.12.2020 пенсії в сумі 2 116,72 грн., а також у порівняні розрахунок розміру пенсії за віком, з 01.01.2020, який відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 складає 2 448,96 грн. При цьому з 01.01.2021 розмір мінімальної заробітної плати складає 6000,00 грн, тому доплата до мінімального розміру пенсії встановлюється тим 65-річним непрацюючим пенсіонерам, у яких основний розмір пенсії не досягає 2400,00 грн (6000,00 грн. х 40%).

Вважаючи, що відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідач має з 01.01.2021 року здійснити перерахунок пенсії непрацюючим особам, які досягли віку 65 років та мають необхідний страховий стаж, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 6000,00 гривень, звернулась до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовано Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (в редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії) ( далі - Закон №796-XII), яким передбачено, зокрема-

- для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1) особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1 ( пункт 1 частини першої статті 14 Закону №796-XII)

- пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. ( статті 54 Закону №796-XII);

- особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу ( абзац перший частини першої статті 55 Закону №796-XII);

- право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". ( пункт 2 статті 56 Закону №796-XII).

- конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. ( частина 1 статті 67 Закону №796-XII).

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), яким визначено, зокрема, -

- заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління за місцем проживання (реєстрації). ( пункт 1.1 розділу І)

- до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу) ( підпункт 2 п. 2.1. розділу ІІ).

- орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи і відповідною заявою (додаток 3). ( пункт 4.1 розділу IV);

- при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. ( пункт 4.2 розділу ІV);

- не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. ( пункт 4.3 розділу ІV).

VI. Оцінка суду

Аналіз норм права, якими врегульовано спірні правовідносини свідчить про те, що особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Закон № 796-ХІІ.

Як встановлено судом та заперечується не сторонами, позивачка отримує пенсію по III групі інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС (1 категорія) обчислену відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII.

При цьому, позивачка вважає, що мінімальний розмір її пенсії підлягає перерахунку відповідно до частини 2 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV, якою визначено, що з 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

01.04.2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову « Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» № 251 (далі - постанова КМ України № 251), пунктом 3 якої (втратив чинність з 1 березня 2021 р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 року, № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році"), установлено, що з 1 травня 2020 р. в разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством (крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), в осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 зазначеного Закону, не досягає 2100 гривень, таким особам надається доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Тобто, умовою для доплати до пенсії у сумі, що не вистачає до 2100 гривень, є обов`язкова наявність у особи страхового стажу, визначеного абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону № 1058-ІV, зокрема, для жінок - 30 років.

Відповідач у відзиві на позов висловив свою позицію, що за матеріалами пенсійної справи страховий стаж позивачки складає 39 років 05 місяців 10 днів, з них 29 років 04 місяці 18 днів - наявний страховий стаж, а 10 років 22 дні - період з дня встановлення інвалідності до досягнення віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV, а відтак у ОСОБА_1 відсутній страховий стаж у 30 років, передбачений частиною 2 ст. 28 Закону № 1058-IV.

Суд погоджується з вказаною позицією відповідача з огляду на таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), яким надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" або спеціальним Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". ( частина 2 статті 27 цього Закону).

За положеннями ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

При цьому, за вищеописаними положеннями спеціального Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII при визначенні права на пенсію зі зниженням пенсійного віку застосовується пільга щодо кількості років необхідного стажу роботи.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивачки, повний страховий стаж складає 39 років 05 місяців 10 днів, неповний страховий стаж складає 29 років 04 місяці 18 днів, додатковий страховий стаж складає 10 років 22 дні. ( а.с. 31)

Відтак, страховий стаж позивачки відповідно до вимог абзацу першого частини першої статті 28 загального Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить лише 29 років 04 місяці 18 днів, що не дає їй права на отримання доплати до пенсії згідно пункту 3 постанови КМ України № 251.

Крім того, суд приймає до уваги те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у листі-відповіді від 16.02.2021 р. навело розрахунок, згідно якому при індивідуальному коефіцієнті заробітної плати 0,28232 за період роботи з 01.09.1986 по 31.08.1991 і з 01.11.2013 по 30.06.2019 та коефіцієнті страхового стажу 0,39417 (ст. 25 Закону) за 39 років 05 місяців 10 днів розмір пенсії позивачки за віком, для обчислення пенсії по інвалідності, з 01.01.2020 склав 2 448,96 грн., в тому числі, у т.ч. 544,04 грн - основний розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до статті 27 Закону (4888,83 грн х 0,28232 х 0,39417. де 4888,83 грн. - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії за 2014-2016 роки, з урахуванням коефіцієнта підвищення 1,17 та 1,11); 1224,96 грн - доплата до мінімального розміру пенсії (до 1769,00 грн.); 631,00 грн. - доплата особам, які досягай 65-річного віку, до 40% мінімальної заробітної плати (до 2400,00 грн.); 48, 96 грн. - доплата за 9 років понад встановлені для жінок 30 років, обчислена відповідно до ст. 28 Закону (544,04 грн х 9%).

Тобто, за вказаним розрахунком розмір пенсії позивачки за віком, для обчислення пенсії по інвалідності, з 01.01.2020 склала 2 448,96 грн., що є більшою, ніж 2 400,00 грн., а відтак е надає їй права на доплату до мінімального розміру пенсії, яка встановлюється тим 65-річним непрацюючим пенсіонерам, у яких основний розмір пенсії не досягає 2 400,00 грн (6000,00 грн. х 40%).

Також суд зауважує, що частиною 4 ст. 28 Закону № 1058-IV передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Натомість, на момент звернення позивачки із заявою щодо перерахунок розміру її пенсії за нормами загального Закону № 1058-IV, вона отримувала пенсію, обчислену за умовами спеціального Закону № 796-XII.

При цьому, Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким були визначені мінімальні розміри основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23 листопада 2011 р., ( далі - Порядок № 1210) пунктом 11 якого передбачено, що для осіб з інвалідністю III групи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, мінімальний розмір пенсії становить 110 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Як вбачається з листа-відповіді відповідача від 16.02.2021 року, то з наведеного в ньому розрахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 14.12.2020 р. в сумі 2 116,72 грн. включає в собі 1945,90 грн - основний розмір пенсії відповідно до п.11 Порядку № 1210 (1769,00 грн х 110%); 170,82 грн - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, згідно із п.13 Порядку № 1210.

Відтак, суд не вбачає протиправних дій відповідача при обчислені пенсії позивачки відповідно до вимог спеціального Закону № 796-XII.

При цьому, судом встановлено, що з 26.03.1992 позивачка отримувала пенсію по інвалідності згідно зі статтею 54 спеціального Закону України від 28.02.1991 № 796 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон 796), а з 25.07.2019 отримувала пенсію по інвалідності НІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на Чорнобильської АЕС, обчислену відповідно до положень загального Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В подальшому, за заявою ОСОБА_1 пенсія, обчислена за нормами загального Закону № 1058-IV, була переведена з 14.12.2020 року на пенсіюпо III групі інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС (1 категорія), обчислену за спеціальним Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та склала 2 116,72 грн., що є більшою, ніж за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яку позивачка отримувала до 14.12.2020 р.

VII. Висновок суду

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що решта доводів та заперечень учасників справи вищезазначених висновків суду не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

VIII. Розподіл судових витрат

Враховуючи, що відповідно до пункту 10 частини 1 статі 5 Закону України " Про судовий збір" позивачка звільнена від сплати судового збору, тому судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив:

У задоволені позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (місце знаходження: 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, буд. 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок пенсії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 112010201