Рішення № 101146728, 17.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 листопада 2021 року № 520/17523/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Зміїв-сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (вул. Покровська, буд. 24, м.Зміїв, Харківська область, 63404, код ЄДРПОУ 37083454) до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (просп. Президента Грушевського, буд. 3-А, м. Луцьк, Волинська область, 43005, код ЄДРПОУ 40913671) про скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Зміїв-сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (далі по тексту – позивач, КП "Зміїв-сервіс", підприємство) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (далі по тексту – відповідач, владний суб`єкт, управління, офіс), в якому просить суд скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-03-10-003232-а, яка проведена Комунальним підприємством “Зміїв-сервіс” Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваним висновком владного суб`єкта про результати моніторингу закупівлі, вважає його необґрунтованим та протиправним, оскільки виявлені відповідачем в результаті моніторингу порушення не відповідають дійсності та суперечать вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», через що висновок відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 відкрито спрощене провадження по даній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

19.10.2021 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки при винесенні оскаржуваного висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області діяло з дотриманням норм чинного законодавства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Уповноваженою особою КП «Зміїв-сервіс» протоколом №23/21 від 10 березня 2021 року було прийнято рішення провести процедуру відкритих торгів за кодом ДК 021:2015: 09130000-9 — Нафта і дистиляти на закупівлю бензину А-92 у кількості 10 000 (десяти тисяч) літрів, дизельного палива у кількості 140 000 (ста сорока тисяч) літрів відповідно до річної потреби на 2021 рік для забезпечення безперебійного функціонування підприємства на загальну суму 4 347 400,00 (чотири мільйони триста сорок сім тисяч чотириста) гривень.

13 травня 2021 року між КП «Зміїв-сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» (надалі — ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна»), яке було визначене переможцем процедури закупівлі UА-2021-03-10-003232-а, було укладено договір про закупівлю № 56 від 13 травня 2021 року (надалі — Договір), код ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин А-92, дизельне паливо).

13 липня 2021 року на адресу КП «Зміїв-сервіс» надійшов лист від ТОВ «Татнєфть- ЛЗС-Україна» від 13 липня 2021 року №б/н про підвищення ціни з копією цінової довідки Харківської торгово-промислової палати від 02 липня 2021 року № 1469/21.

Па підставі зазначених документів Уповноваженою особою КП «Зміїв-сервіс» протоколом № 67/21 від 13 липня 2021 року було прийнято рішення про внесення змін до Договору відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

11 серпня 2021 року на адресу КП «Зміїв-сервіс» надійшов лист від ТОВ «Татнєфть- АЗС-Україна» від 11 серпня 2021 року № б/н про підвищення ціни з копією цінової довідки Харківської торгово-промислової палати від 03 серпня 2021 року № 1732/21.

На підставі зазначених документів Уповноваженою особою КП «Зміїв-сервіс» протоколом №78/21 від 11 серпня 2021 року було прийнято рішення про внесення змін до Договору відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

На підставі наказу Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області від 10.08.2021 № 499 «Про початок моніторингу закупівель» Управлінням проведено моніторинг процедури закупівлі UА-2021-03-10- 003232-а.

Управлінням за результатами моніторингу закупівлі за оголошенням UА-2021-03-10-003232-а оприлюднено на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Рrоzorrо» Висновок про результати моніторингу процедури закупівель.

За результатами моніторингу установлено, що Замовник вносив зміни до істотних умов договору від 13.05.2021 № 56 шляхом збільшення цін за одиницю товару - ціни бензину А-92 та дизельного пального за 1 літр (з урахуванням ПДВ) додатковими угодами.

Замовник на запит Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області надав документи згідно, яких збільшувалась ціна бензину А-92 та дизельного пального за 1 літр з урахуванням ПДВ. Так, Замовником для підтвердження обґрунтування збільшення ціни бензину А-92 та дизельного пального згідно додаткової угоди від 13.07.2021 № 1 з 27,18 грн до 28,92 грн та з 27,90 грн до 28,02 грн, згідно додаткової угоди від 11.08.2021 № 2 з 28,92 грн до 29,88 грн та з 28,02 грн до 28,50 грн відповідно надано інформаційні довідки Харківської торгово-промислової палати від 02.07.2021 № 1469/21 та від 03.08.2021 № 1732/21 видану ТОВ "Татнєфть-АЗС - Україна", в якій зафіксовано рівень ціни на бензин А-92 та на дизельне пальне на ринку України станом на 02.07.2021 р. в розмірі 28,92 грн та 28,02 грн і станом на 03.08.2021 р. в розмірі 29,88 грн та 28,50 грн за 1 літр відповідно.

Проведеним аналізом інформації опублікованої на вебсайті «Мінфін» (ціни на бензин, дизпаливо, газ на заправках України https://іпdех.minfin.соm.uа установлено, що середня ціна на дизельне пальне за 1л оприлюднюється за кожний місяць на відповідні дати. Зокрема: - середня ціна бензину А-92 з ПДВ по Україні за 1л становила станом на 23 квітня 2021 року (дата аукціону) - 27,77 грн, 02 липня 2021 року - 28,76 грн, 03 серпня 2021 року - 29,30 гривень. - середня ціна дизельного пального з ПДВ по Україні за 1л становила 23 квітня 2021 (дата аукціону) - 28,24 грн, 02 липня 2021 року - 28,22 грн, 03 серпня 2021року - 28,45 гривень.

Згідно з Договором від 13.05.2021 № 56 ціна за 1 літр бензину А-92 та дизельного пального становила 27,18 грн та 27,90 грн відповідно, згідно з додатковою угодою № 1 від 13.07.2021 - 28,92 грн та 28,02 грн, згідно з додатковою угодою № 2 від 11.08.2021 - 29,88 грн та 28,50 грн відповідно.

Тобто, відповідно до додаткової угоди №1 від 13.07.2021 ціна за 1 л бензину А-92 збільшилася на 6,4% та дизельного пального на 0,43%, тоді як відповідно до інформації оприлюдненої на вебсайті https://іпdех.minfin.соm.uа відбулося зростання ціни за 1 л бензину А-92 на 3,56%, та зростання ціни за 1 літр дизельного пального зменшилось на 0,07%. Відповідно до додаткової угоди № 2 від 11.08.2021 р. ціна за 1 л бензину А-92 збільшилася на 3,32% та дизельного пального на 1,71%, тоді як відповідно до інформації оприлюдненої на вебсайті https://іпdех.minfin.соm.uа відбулося зростання ціни за 1 л бензину А-92 на 1,88%, та зростання ціни за 1 літр дизельного пального на 0,8%.

Таким чином, Замовник безпідставно вносив зміни до істотних умов Договору, якими змінював ціну за одиницю товару, збільшуючи ціну бензину А-92 за 1 л з урахуванням ПДВ на 2,8% та дизельного пального за 1л з урахуванням ПДВ на 0,5% додатковою угодою від 13.07.2021 № 1 до Договору. За додатковою угодою від 11.08.2021 № 2, Замовник безпідставно вносив зміни до істотних умов Договору, якими змінював ціну за одиницю товару, збільшуючи ціну бензину А-92 за 1 л з урахуванням ПДВ на 1,44% та дизельного пального за 1л з урахуванням ПДВ на 0,91%, чим порушив вимоги пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону.

За результатами аналізу питання внесення змін до істотних умов договору про закупівлю установлено порушення норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону.

Згідно висновку відповідач, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом приведення істотних умов Договору до вимог законодавства у сфері публічних закупівель, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись із вказаним висновком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від03.02.2016 №43, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба, відповідно до п.п.3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до пункту 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Державна аудиторська служба України, у відносинах здійснення державного фінансового контролю, є суб`єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України від26.01.1993 №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939).

Відповідно до ст.2 Закону №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до ст.5 Закону №2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України від25.12.2015 №922 «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в ч.2 ст.7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

За наявності однієї або декількох таких підстав, як визначено ч.2 ст.7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі та відповідно до ч.3 ст.7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.

Відповідно до ч.4 ст.7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до ч.1 ст.7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Відповідно до ч. 6-7 ст.7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Форма висновку та порядок його заповнення передбачено наказом Держаудитслужби від23.04.2018 №86, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 за №654/32106.

Розділом II Порядку №86 визначено, яким чином заповнюється вступна частина форми висновку: п.1 зазначаються повне найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, місцезнаходження; у п. 2 зазначаються найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; у п. З зазначаються унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; у статті 13 Закону України «Про публічні закупівлі» зазначається, яку з процедур закупівель застосовано замовником; у частині другій зазначається підстава (підстави), визначена статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», за наявності якої (яких) керівником органу державного фінансового контролю або його заступником прийнято рішення про початок моніторингу закупівлі; у п. 6 вступної частини форми висновку зазначається дата початку здійснення моніторингу закупівлі. Датою початку здійснення моніторингу закупівлі є дата оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю.

Інформація, зазначена у п.п.1-4 цього розділу II цього Порядку заповнення форми висновку, заповнюється на підставі даних електронної системи закупівель. Отже, вступна частина форми висновку заповнюється електронною системою закупівель автоматично.

Відповідно до розділу ІІ Порядку №86, у пункті 1 констатуючої частини висновку зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відповідно до приписів ч.8 ст.7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

З аналізу викладеного вбачається, що Законом України «Про публічні закупівлі», а також Порядком №86 визначено форму та зміст висновку, який складається за наслідками моніторингу державних закупівель. Так, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

При цьому, частиною 8 ст.7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», чітко визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Тобто, виходячи із структури та змісту ч.8 ст.7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», саме замовник державної закупівлі вправі визначати яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Суд звертає увагу, що ні Законом України «Про публічні закупівлі», ні Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ні Порядком №86 не визначено повноважень органів Держаудитслужби самостійно визначати замість замовника закупівлі, яким чином останній буде усувати виявлені під час моніторингу порушення. Тобто, чинним законодавством не визначено права суб`єкта владних повноважень самостійно визначати спосіб виконання висновку, шляхом обрання серед, визначених в ч.8 ст.7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», правомірних варіантів поведінки замовника закупівлі.

Як вбачається з п. 3 оскарженого висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», відповідач зобов`язав усунути виявлені порушення шляхом приведення істотних умов Договору до вимог законодавства у сфері публічних закупівель, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою ст.203 цього Кодексу.

Укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі.

У якості обґрунтування коливання ціни на товар позивачем використано цінові довідки Харківської торгово-промислової палати від 02 липня 2021 року № 1469/21 та від від 03 серпня 2021 року № 1732/21.

Згідно листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06, залежно від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару, не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених частиною четвертою статті 36 Закону, може здійснюватися саме у разі та у спосіб, що передбачені договором про закупівлю. При цьому порядок зміни умов договору про закупівлю визначається замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому. Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі. Обґрунтування та документальне підтвердження зміни істотних умов визначається Замовником самостійно.

Тобто, у зв`язку з відсутністю офіційно затвердженої форми документу (довідки) уповноваженого органу, підтверджуючу зміну ціни, де було б конкретно зазначено відсоток коливання, або офіційно затвердженого алгоритму розрахунку коливання ціни товару на ринку, замовник самостійно, на свій розсуд має право визначати, яким чином учасник може підтвердити коливання ціни на ринку.

Згідно умов п.3.3 Договору від 13.05.2021 № 56 зміна ціни за одиницю товару може бути збільшена не більше ніж на 10% у разі коливання ціни товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, зазначеної у договорі.

У п. п. 6.3.3. Договору визначено, що Учасник (ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна») зобов`язаний у разі збільшення ціни за одиницю товару, менш ніж на 10 відсотків, через коливання ціни такого товару на ринку, надавати письмове підтвердження Замовнику (КП «Зміїв-сервіс») разом із рахунком-фактурою та витратною накладною.

Як вбачається з матеріалів справи, зміни до умов Договору вносились на підставі листів ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» та цінових довідок Харківської ТПП де зазначалась роздрібна ціна на бензини та дизельне пальне.

Тому, кожне підвищення ціни згідно Договору від 13.05.2021 № 56 підтверджено обґрунтовано. Всі додаткові угоди були укладені належним чином.

Також, під час виконання умов Договору позивачем не перевищено обсяги закупівлі палива та загальну суму Договору. За таких обставин внесені позивачем вищевказані зміни до Договору не суперечать нормам законодавства та позивачем дотримано вимоги п.п. 2 та 5 ч. 5 ст. 41 Закону.

Також слід вказати, що ціна змінюється не просто у самого постачальника, а на ринку такого товару. Конкретного переліку підтверджуючих документів та органів, які їх мають видавати, законодавство не визначає, а отже, у кожному випадку це буде той документ, який підтверджує факт коливання ціни конкретного предмета закупівлі.

Таким чином, встановлені під час моніторингу обставини, є необґрунтованими, не доводять наявності протиправних наслідків укладених угод, а також вину сторін у формі умислу, а також не доводять, що дії сторін при укладенні спірних додаткових угод були спрямовані на заподіяння шкоди суспільним, економічним та соціальним інтересам держави.

Враховуючи вищенаведене, висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі від UА-2021-03-10-003232-а слід визнати протиправним та скасувати.

Оскільки відповідач не довів правомірність свого рішення, позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Зміїв-сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (вул. Покровська, буд. 24, м.Зміїв, Харківська область, 63404, код ЄДРПОУ 37083454) до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (просп. Президента Грушевського, буд. 3-А, м. Луцьк, Волинська область, 43005, код ЄДРПОУ 40913671) про скасування висновку – задовольнити.

Скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-03-10-003232-а, яка проведена Комунальним підприємством “Зміїв-сервіс” Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області.

Стягнути на користь Комунального підприємства "Зміїв-сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (вул. Покровська, буд. 24, м. Зміїв, Харківська область, 63404, код ЄДРПОУ 37083454) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (просп. Президента Грушевського, буд. 3-А, м. Луцьк, Волинська область, 43005, код ЄДРПОУ 40913671) сплачений судовий збір у розмірі 2270, 00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 17.11.2021 р.

Суддя Бадюков Ю.В.