Рішення № 101146594, 16.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 листопада 2021 року Справа № 520/11564/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення від 18 лютого 2021 року відділу перерахунків №3 управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу, набутого до 01.01.2004 року, зарахувавши пільговий підземний стаж за Списком №1, згідно вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 17.02.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням пільгового стажу, набутого до 01.01.2004, зарахувавши пільговий підземний стаж за Списком №1. Однак, своїм рішенням від 18.02.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській відмовило в перерахунку пенсії позивача. Підставою для відмови в призначенні пенсії є той факт, що уточнюючі документи, а саме довідки, видані та завірені підприємствами Луганської народної республіки.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Копія ухвали про відкриття провадження по справі надіслана та отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.

Справа розглянута з урахуванням перебування судді у відпустках та на лікарняному.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою щодо перерахунку пенсії по стажу, набутого до 01.01.2004 (зарахування пільгового стажу за Списком №1) та надав пакет необхідних документів.

Рішенням відділу перерахунків №3 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.02.2021 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії згідно наданих документів.

У вказаному рішенні зазначено, що ОСОБА_1 надав до управління довідку за №13 від 15.01.2021 про пільговий стаж, історичну довідку №14 від 15.01.2021, видані Державним унітарним підприємством Луганської народної республіки «Вуглеструктуризація», довідки №112, №113 від 01.02.2021 про пільговий стаж, історичну довідку №118 від 01.02.2021, довідки про заробітну плату №114, №116 від 01.02.2021, видані Республіканською паливною компанією «Східвугілля» виробничий підрозділ «Шахтоуправління Ясенівське». Зазначені довідки завірені штампом та печаткою підприємства Луганської народної республіки.

Позивач з рішенням відповідача не погоджується, вважає відмову в перерахунку йому пенсії протиправною, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що у положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Позивачем до органів Пенсійного фонду та до суду надавались Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для перерахунку пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній: від 15.02.2021 №114, видана виробничим підрозділом «Шахтоуправління Ясенівське», в якій зазначено, що позивач працював з 08.07.1991 по 21.10.1991 - гірник підземний уч. з видобутку вугілля №7 на шахті Комсомольська; від 15.01.2021 №13, видана Державним унітарним підприємством Луганської народної республіки «Вуглеструктуризація», в якій зазначено, що позивач працював з 28.10.1991 по 04.08.1992 - гірник очисного забою ділянки №3 на шахті імені газети "Луганская правда"; від 01.02.2021 №112, видана виробничим підрозділом «Шахтоуправління Ясенівське», в якій зазначено, що позивач працював з 05.08.1993 по 16.09.1996 - гірник очисного забою підземний на шахті імені В.В. Вахрушева п/о "Ровенькиантрацит"; від 01.02.2021 №113, видана виробничим підрозділом «Шахтоуправління Ясенівське», в якій зазначено, що позивач працював з 17.01.1997 по 28.07.2000 - гірник очисного забою підземний на шахті імені В.В. Вахрушева п/о "Ровенькиантрацит".

Як встановлено судом зі змісту відповіді пенсійного органу, при розгляді заяви позивача про перерахунок пенсії не було враховано вищезазначені довідки, а також довідки про заробітну плату №114 та №116, видані Державним унітарним підприємством Луганської народної республіки «Вуглеструктуризація» та Республіканською паливною компанією «Східвугілля» виробничий підрозділ «Шахтоуправління Ясенівське».

За результатом розгляду вищезазначених довідок, суд вважає за необхідне зазначити, що на підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі Порядок №22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Відповідно до Додатку 1 Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р місто Ровеньки та місто Кадіївка (Стаханов) відносяться до території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з частиною 1 статті 18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до частини 2 статті 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 статті 9 вказаного Закону визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже, відповідно до наведених норм Закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.

Позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і їх було утворено відповідно до законодавства України.

Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий пільговий стаж роботи.

У практиці Міжнародного суду ООН сформувались так звані "Намібійські винятки".

Згідно з ними, документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Отже, з огляду на зазначену практику Європейського суду з прав людини суд доходить висновку, що зазначені довідки, як виняток, можуть братись до уваги та оцінюватись разом з іншими документами в їх сукупності та взаємозв`язку при призначенні пенсії на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що виконувані роботи позивачем підтверджують його право на зарахування зазначених періодів за Списком №1, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 18 лютого 2021 року відділу перерахунків №3 управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області підлягають задоволенню.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст. 6 КАС України, суд на підставі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоди роботи ОСОБА_1 з 08.07.1991 по 21.10.1991; з 28.10.1991 по 04.08.1992; з 05.08.1993 по 16.09.1996; з 17.01.1997 по 28.07.2000.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, повноваження пенсійного органу прийняти рішення про перерахунок позивачу пенсії, є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути питання про перерахунок пенсії позивачу з урахуванням висновків суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткову е задоволення заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 257, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків №3 управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.02.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.02.2021 про перерахунок пенсії по стажу, набутого до 01.01.2004 на пільгових умовах за Списком №1 та зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 08.07.1991 по 21.10.1991 на шахті "Комсомольская" гірником підземний уч. з видобутку вугілля №7; з 28.10.1991 по 04.08.1992 на шахті імені газети "Луганская правда" гірником очисного забою ділянки №3; з 05.08.1993 по 16.09.1996 на шахті імені В.В. Вахрушева п/о "Ровенькиантрацит" гірником очисного забою підземний; з 17.01.1997 по 28.07.2000 на шахті імені В.В. Вахрушева п/о "Ровенькиантрацит" гірником очисного забою підземний.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Шляхова О.М.