Рішення № 101146547, 16.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 листопада 2021 р. № 520/12617/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Дергачівської міської ради (код ЄДРПОУ 04059496, вул. Сумський шлях, буд. 79-б, м. Дергачі, Харківська область, 62300), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Дергачівської міської ради щодо відмови у розгляді клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на сесії міської ради;

- зобов`язати відповідача розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на сесії міської ради та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою отримання земельної ділянки у приватну власність позивач через представника за довіреністю звернулась до Дергачівської міської ради із клопотанням від 05.05.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2.000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області. Разом з тим, відповідач протягом встановленого чинним законодавством строку (1 місяць) вказане клопотання на сесії міської ради не розглянув. Замість того, Дергачівська міська рада надіслала лист, в якому зазначила, що запитувана земельна ділянка входить до земельної ділянки з кадастровим номером 6322082000:02:000:2413 та розташована поблизу масиву земель, що був переданий у власність учасникам антитерористичної операції для індивідуального садівництва, та залишена для розширення вказаного масиву. Позивач вважає вказану бездіяльність відповідача протиправною, у зв`язку із чим звернулась до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач 06.08.2021 надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що 14.06.2021, тобто в межах місячного строку, за вих. №1913/02-19 Дергачівською міською радою на адресу позивача було надіслано відповідь з окресленого в клопотанні питання. Відповідно до наданої відповіді вбачається, що бажана позивачем земельна ділянка входить до земельної ділянки з кадастровим номером 6322082000:02:000:2413, яка відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 14.12.2020 № 29-ОТГ, акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність та рішення III сесії Дергачівської міської ради VIII скликання від 22.12.2020 № 31 «Про прийняття в комунальну власність Дергачівської міської ради земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності» передана в комунальну власність Дергачівської міської ради. Крім того, в листі зазначено, що бажана земельна ділянка з кадастровим номером 6322082000:02:000:2413 розташована поблизу масиву земель, що був переданий у власність учасникам антитерористичної операції для індивідуального садівництва, а тому вона залишена для розширення вказаного масиву. На підставі вказаного Дергачівською міською радою надана відповідь про залишення клопотання без розгляду на сесії міської ради, оскільки розроблення проекту землеустрою для оформлення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства зробить неможливим розширення масиву земель для індивідуального садівництва, що буде переданий у власність учасникам АТО.

Позивач 18.08.2021 надала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що підстава відмови, зазначена у листі Дергачівської міської ради, не відповідає приписам норм чинного законодавства. Закон не передбачає такої підстави для відмови, як залишення земельної ділянки для можливого розширення масиву земель. Окрім того, відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міська рада вирішує питання регулювання земельних відносин виключно на пленарних засіданнях. Таким чином, надісланий міською радою лист не може бути прирівняний до рішення про відмову у наданні дозволу. Станом на момент звернення до суду позивач не отримала від Дергачівської міської ради ані рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ані вмотивованої відмови у його наданні у формі рішення. Така бездіяльність Дергачівської міської ради порушує права та законні інтереси позивача щодо реалізації передбаченого Конституцією України права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258 КАС України суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що з метою отримання земельної ділянки у приватну власність позивач через представника за довіреністю звернулась до Дергачівської міської ради із клопотанням від 05.05.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2.000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області.

Дергачівською міською радою на адресу позивача було надіслано відповідь від 14.06.2021 №1913/02-19, в якій зазначено, що запитувана земельна ділянка входить до земельної ділянки з кадастровим номером 6322082000:02:000:2413, яка відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 14.12.2020 № 29-ОТГ, акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність та рішення III сесії Дергачівської міської ради VIII скликання від 22.12.2020 № 31 «Про прийняття в комунальну власність Дергачівської міської ради земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності» передана в комунальну власність Дергачівської міської ради. Крім того, в листі зазначено, що бажана земельна ділянка з кадастровим номером 6322082000:02:000:2413 розташована поблизу масиву земель, що був переданий у власність учасникам антитерористичної операції для індивідуального садівництва, а тому вона залишена для розширення вказаного масиву. Отже, клопотання позивача повертається без розгляду на сесії міської ради.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду клопотання протиправною, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Судом встановлено, що підставою виникнення спірних правовідносин, на думку позивача, слугував той факт, що відповідач, надаючи вищевказану відповідь, діяв всупереч норм Земельного кодексу України та не здійснив належного розгляду клопотання позивача. Відсутність належним чином оформленого рішення сесії про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чи про відмову в наданні, після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

По суті позовних вимог суд зазначає, що правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.

Відповідно п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України громадянам для ведення особистого селянського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Земельного кодексу України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

За приписами абз. 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. (ч. 3 ст. 116 ЗК України).

Пунктом "б" частини 2 статті 121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з ч. 1 ст. 117 ЗК України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, зазначеним у Земельному кодексі України, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 4 статті 121 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Таким чином, статтею 122 ЗК України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути прийняті територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

З аналізу зазначених норм суд вбачає, що за результатами розгляду, зокрема, клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, Дергачівською міською радою повинно прийматися відповідне рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про відмову в його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Проте, як зазначалось вище, за наслідком розгляду клопотання позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, Дергачівською міською радою надано лише лист, в якому зазначено, що Дергачівська міська рада "повідомляє", тобто даний лист має інформаційний характер (а.с.11).

Суд вказує, що в даному випадку позивач звернувся до відповідача не із зверненням, а із відповідним клопотанням, за наслідками розгляду якого суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа, отже уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

А відтак наданий відповідачем лист від 14.06.2021 №1913/02-19 не може сприйматися судом як належна відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що у зв`язку із тим, що в один і той же час на розгляді в Дергачівській міській раді перебували клопотання позивача та інших осіб - учасників бойових дій, щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, архівний кадастровий номер 6322082000:02:000:2413, у відповідності до вимог пункту 14 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який визначає першочерговість відведення земельних ділянок для учасників АТО, міською радою в даному питанні віддано перевагу саме зазначеним особам. Таким чином, повернення клопотання позивача щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6322082000:02:000:2413 для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га із земель комунальної власності територіальної громади без розгляду на сесії Дергачівської міської ради здійснено з врахуванням вищевказаної переваги іншого претендента, а тому Дергачівська міська рада була позбавлена можливості об`єктивно прийняти одне із передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України рішень.

Суд вважає безпідставними посилання представника відповідача, оскільки, як вже зазначалося судом вище, відповідно до Земельного кодексу України, який регулює земельні відносини, за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови. При цьому кодекси в системі галузевих правових актів мають найвищу юридичну силу, яка знаходить прояв у можливості встановлювати, скасовувати або змінювати правові відносини.

При цьому суд зауважує, що приписи Земельного кодексу України покладають обов`язок на орган місцевого самоврядування, який складається з обраних депутатів, у визначені кодексом строки прийняти конкретне рішення за наявності визначених законом підстав та критеріїв, а не діяти на власний розсуд за межами приписів чинного законодавства.

Позивачем в прохальній частині позову обрано такий спосіб захисту свого порушеного права, як зобов`язання відповідача зобов`язати відповідача, зокрема, надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства.

Вирішуючи питання про обрання способу захисту порушеного права позивача суд виходить із такого.

Подане позивачем клопотання не перевірялось на предмет наявності або відсутності підстав для відмови, визначених у ст. 122 Земельного кодексу України.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та те, що відповідачем фактично, в установлений законом спосіб не було прийнято відповідного рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про відмову в наданні, а отже має місце протиправна бездіяльність, суд доходить висновку, що в даному випадку, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Дергачівської міської ради щодо неприйняття рішення у передбачений законодавством спосіб та строк за результатами розгляду клопотання представника ОСОБА_1 від 05.05.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2.000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області та зобов`язання Дергачівської міської ради на найближчій сесії повторно розглянути клопотання представника ОСОБА_1 від 05.05.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2.000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності вчиненої ним бездіяльності щодо належного розгляду клопотання представника ОСОБА_1 від 05.05.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 258, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Дергачівської міської ради (ЄДРПОУ 04059496, вул. Сумський шлях, буд. 79-б, м. Дергачі, Харківська область, 62300), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Дергачівської міської ради щодо неприйняття рішення у передбачений законодавством спосіб та строк за результатами розгляду клопотання представника ОСОБА_1 від 05.05.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2.000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області.

Зобов`язати Дергачівську міської ради на найближчій сесії повторно розглянути клопотання представника ОСОБА_1 від 05.05.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2.000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Дергачівської міської ради суму сплаченого судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16 листопада 2021 року.

Суддя Н.А. Полях