Ухвала суду № 101146451, 16.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

16 листопада 2021 року Справа № 820/5040/16

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за винятковими обставинами у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017р. по справі № 820/5040/16 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 05.12.2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року змінено в частині мотивів відмови в задоволенні позову; в решті - постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року залишено без змін.

09.11.2021 року до Харківського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд судового рішення за винятковими обставинами, в якій останній просить суд:

1. поновити строк для звернення з даною заявою про перегляд судового рішення за винятковими обставинами;

2. прийняти до розгляду дану заяву про перегляд судового рішення за винятковими обставинами;

3. вирішити питання про відкриття провадження у адміністративній справі №820/5040/16 за винятковими обставинами;

4. скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 року у адміністративній справі №820/5040/16 за моїм позовом до регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення від 08.09.2016 року №120, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

5. ухвалити нову постанову, якою задовольнити мої позовні вимоги у повному обсязі:

- визнати протиправним та скасувати наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 08.09.2016 року №120 про застосування до мене дисциплінарного стягнення - звільнення 08.09.2016 року з посади державного службовця за вчинення дисциплінарного проступку;

- поновити мене на посаді державного службовця - головного спеціаліста юридичного відділу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області;

- стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на мою користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 09.09.2016 року по дату поновлення на посаді, для чого зобов`язати відповідача здійснити повний розрахунок за час вимушеного прогулу з 09.09.2016 року по день поновлення на. посаді за відповідним наказом з особового складу;

- звернути до негайного виконання постанову щодо стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області суми заробітної плати за один місяць та поновлення мене на посаді державного службовця - головного спеціаліста юридичного відділу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

В обґрунтування поданої заяви вказано, що у серпні 2004 року за результатами проведення конкурсу на заміщення вакантної посади державного службовця мене було прийнято на роботу (публічну службу) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, яке у травні 2019 року було реорганізоване у Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, а у травні 2021 року на його базі шляхом виділу створене Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області. Заявником вказано, що 14 вересня 2016 року під час тимчасової непрацездатності йому надійшли поштою листи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 09.09.2016 р. №37-4887 з наказом від 08.09.2016 р. №120 щодо звільнення з посади державної служби в порядку застосування дисциплінарного стягнення, а також лист від 09.09.2016 р. №36-4893 з розрахунковим листком за вересень 2016 року та особовим рахунком на суму 8073,29 грн. за 9 місяців 2016 року, що могло свідчити про здійснення звільнення його з роботи 09.09.2016 року за його відсутності через тимчасову непрацездатність, оскільки 08.09.2016 року до кінця робочого дня до відому заявника жодним чином не було доведено ні про передумови для дисциплінарного провадження відносно мене, ні про його початок, ні про його здійснення, ні про його закінчення, ні про прийняття рішення про звільнення заявника з роботи за його результатами, а також не було запропоновано ознайомитись з матеріалами дисциплінарного провадження та не здійснено жодних дій для грошового розрахунку та не видано трудову книжку, що обумовило звернення останнього до суду з відповідним позовом. Заявником вказано, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у адміністративній справі №820/5040/16 у задоволенні його позову відмовлено, з посиланням з-поміж іншого лише на те, що 08.09.2016 року він перебував на роботі, проте не звертався за ознайомленням з матеріалами дисциплінарної справи, а відтак не реалізував свого права на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження, без урахування об`єктивної істини, що дисциплінарного провадження 08.09.2016 року не відбувалось, а 09.09.2016 року під час його тимчасової непрацездатності посадові особи відповідача виготовили його матеріали з позначенням їх минулою датою. Водночас, заявником вказано, що Другим сенатом Конституційного Суду України було прийнято рішення від 04 вересня 2019 року № 6-р(ІП/2019 у справі №3-425/2018(6960/18) за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статі 40 КЗпП України визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення частини третьої статті 40 КЗпП України, яке мотивовано тим, що положеннями частини третьої статті 40 КЗпП України закріплені гарантії захисту працівника від незаконною звільнення, що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій є, зокрема, сформульована у законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який на момент звільнення є тимчасово непрацездатним або перебуває у відпустці. Отже, нерозповсюдження такої вимоги на усі трудові правовідносини є порушенням гарантій захисту працівників від незаконного звільнення. Заявником зазначено, що про прийняття вказаного рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 04 вересня 2019 року № 6-р(ІП/2019 у справі №3-425/2018(6960/18) йому стало відомо з постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.09.2021 року у адміністративній справі №805/4260/16-а (адміністративне провадження №К/9901/16662/21) за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області та Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання дій незаконними, визнання незаконними наказів, стягнень заробітної плати, стягнення моральної шкоди. Таким чином, Конституційним Судом України встановлена конституційність закону, не застосованого судом при вирішенні адміністративної справи №820/5040/16 за його позовом. Вказані обставини, на переконання заявника, свідчать на користь того, що оскільки ознайомлення з рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 04 вересня 2019 року № 6-р(ІП/2019 у справі №3-425/2018(6960/18) відбулось після ознайомлення з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.09.2021 року у адміністративній справі №805/4260/16-а (адміністративне провадження №К/9901/16662/21) лише 08 листопада 2021 року, то наявні підстави для звернення до суду з клопотанням про поновлення строку для звернення до суду з клопотанням про поновлення строку для звернення з заявою про перегляд судового рішення за винятковими обставинами.

Надаючи оцінку зазначеній заяві, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Приписами п.1 ч.5 ст. 361 КАС України передбачено, що підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

При цьому, суд звертає увагу, що законодавцем встановлено певні строки для звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, які відрізняються від строків, встановлених для звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно із п. 4 ч.1 ст. 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.

Суд враховує, що за положеннями ч. 2 ст. 363 КАС України з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;

2) з підстав, визначених пунктами 2, 3 частини другої та частиною п`ятою статті 361 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Положеннями ч. 3 ст. 363 КАС України передбачено, що строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 366 КАС України крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

Як встановлено судом зі змісту поданої до суду заяви про перегляд судового рішення за винятковими обставинами, звернення заявника до суду із останньою обумовлено ухваленням рішення Другим сенатом Конституційного Суду України від 04 вересня 2019 року № 6-р(ІП/2019 у справі №3-425/2018 (6960/18).

Водночас, судом встановлено, що після ухвалення зазначеного рішення Конституційного Суду України станом на час звернення до суду заявника із даною заявою вже минув визначений приписами п. 4 ч.1 ст. 363 КАС України строк.

Суд зазначає, що посилання заявника на необізнаність про обставини ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення і ознайомлення із таким під час розгляду постанови Верховного Суду від 09.09.2021 року у адміністративній справі №805/4260/16-а не можуть вважатися судом належними, оскільки не свідчать про відсутність у позивача можливості ознайомитись із зазначеним судовим рішення до вказаної дати. Також, суд зазначає, що посилання на приписи п.2 ч.2 ст. 363 КАС України не можуть вважатися судом належними, оскільки визначений п. 4 ч.1 ст. 363 КАС України строк станом на час звернення заявника із даною заявою до суду минув, а доводи стосовно поважності причин пропущення зазначеного строку визнано судом необґрунтованими.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати строк для звернення ОСОБА_1 разом із заявою про перегляд судового рішення за винятковими обставинами таким, що підлягає поновленню.

З огляду на викладене та враховуючи приписи ч. 4 ст. 366 КАС України, суд приходить до висновку про те, що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами підлягає поверненню заявникові без розгляду.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення із заявою про перегляд судового рішення за винятковими обставинами - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення по справі №820/5040/16 за винятковими обставинами за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.