Рішення № 101146434, 15.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 листопада 2021 року Справа №520/13772/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Петропавлівської сільської ради

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) 27.07.2021 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Петропавлівської сільської ради (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нерозгляді клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (01.03) розташованої за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району площею 2,0000 га з кадастровим номером 6323785500:03:000:0305, та надання її позивачу у власність;

- зобов`язати відповідача розглянути клопотання позивача про затвердження про затвердження проекту землеустрою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (01.03) розташованої за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району площею 2,0000 га з кадастровим номером 6323785500:03:000:0305 та надання її позивачу у власність, та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви відповідно до частину дев`ятої статті 118 Земельного кодексу України;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що нею до відповідача направлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (01.03), яка знаходиться за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області. Проте, листом від 29.06.2021 №855 відповідакч повідомив позивача, що відповідна земельна ділянка не перебуває у комунальній власності сільської ради. При цьому, на пленарному засіданні сесії Петропавлівської сільської ради клопотання позивача не розглядалось, головою Петропавлівської сільської ради до порядку денного пленарних засідань Петропавлівсько сільської ради не було включено питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі земельної ділянки у власність позивачу, не оприлюднено проект рішення щодо затвердження проекту та надання вказаної земельної ділянки позивачу у власність, проект землеустрою не затверджено. На думку позивача, бездіяльність відповідача стосовно не розгляду його заяви є протиправною.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій О.В.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/13772/21.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем 01.09.2021 до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким сільська рада просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з тих підстав, що затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно звернення, відповідач не має можливості, оскільки земельна ділянка за кадастровим номером 6323785500:03:000:0305 не перебуває у комунальній власності сільської ради. Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, що підтверджено копією наказу Головного управління Держгеокадастру у харківській області від 15.04.2021 №1803-СГ.

На підставі вказаного наказу за замовленням позивача виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - 01.03) позивачу за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

Позивач звернулася до голови Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області з клопотанням про затвердження вказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі йому у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Харківської області.

Листом від 29.06.2021 №855 відповідач повідомив позивача про те, що відповідна земельна ділянка не перебуває у комунальній власності сільської ради.

При цьому, як зазначає позивач, на пленарному засіданні сесії Петропавлівської сільської ради клопотання позивача не розглядалось, головою Петропавлівської сільської ради до порядку денного пленарних засідань Петропавлівсько сільської ради не було включено питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі земельної ділянки у власністьпозивачу, не оприлюднено проект рішення щодо затвердження проекту та надання вказаної земельної ділянки позивачу у власність, проект землеустрою не затверджено.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з зазначеним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що підставою виникнення спірних правовідносин, на думку позивача, слугував той факт, що відповідач, надаючи вказану відповідь, діяв всупереч норм Земельного кодексу України та не здійснив належного розгляду клопотання позивача. Відсутність належним чином оформленого рішення сесії про затвердження проекту землеустрою чи про відмову в затвердженні, після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

По суті позовних вимог суд зазначає, що правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України (далі по тексту - ЗК України).

Відповідно пункту "а" частини третьої статті 22 ЗК України громадянам для ведення особистого селянського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до частини першої статті 33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до частин першої-третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин восьмої-дев`ятої статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 186 ЗК України Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Приписами статті 30 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

У свою чергу, частиною першою статті 186-1 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до частини четвертої статті 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Згідно частини п`ятої статті 186-1 ЗК України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Згідно частини шостої статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до частини десятої статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно частини восьмої статті 186-1 ЗК України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Таким чином, статтею 186-1 ЗК України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути прийняті відповідачем за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.

Проте, як зазначалось судом, за наслідком розгляду клопотання позивача щодо затвердження проекту землеустрою, Петропавлівською сільською радою надано лист від 29.06.2021 №855, в якому зазначено, що затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно звернення від 10.06.2021 №1474 відповідач не має можливості, оскільки земельна ділянка за кадастровим номером 6323785500:03:000:0305 не перебуває у комунальній власності сільської ради.

Суд вказує, що у даному випадку позивач звернувся до відповідача із відповідним клопотанням, за наслідками розгляду якого суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Відтак надана відповідачем відповідь, не може сприйматися судом як належна відмова у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Суд зазначає, що 27.05.2021 набув чинності Закон «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким внесено зміни до Земельного Кодексу України.

Так, вказаним законом внесені зміни до частини другої статті 83 ЗК України, якими статтю доповнено пунктом "в", в якому зазначено, що у комунальній власності перебувають землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Крім того, розділ X "Перехідні положення" ЗК України доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, таземель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Відповідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9901024172021 від 21.07.2021, який міститься у матеріалах справи, державна реєстрація зазначеної земельної ділянки відбулася на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 21.05.2021, тобто після набрання чинності пунктом 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного Кодексу України.

Окрім того, інформація про форму власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня.

Враховуючи викладене та те, що відповідачем фактично, в установлений законом спосіб не було прийнято відповідного рішення про затвердження проекту землеустрою або про відмову в затвердженні, а отже має місце протиправна бездіяльність, суд доходить висновку, що у даному випадку, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Петропавлівської сільської ради щодо неприйняття рішення у передбачений законодавством спосіб та строк за результатами розгляду клопотання позивача від 03.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району та зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 03.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності вчиненої ним бездіяльності щодо належного розгляду клопотання позивача від 03.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Петропавлівської сільської ради (вулиця Червона, будинок 25Б, село Петропавлівка, Куп`янський район, Харківська область, 63722, код ЄДРПОУ: 04400386) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області щодо неприйняття рішення у передбачений законодавством спосіб та строк за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 03.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

Зобов`язати Петропавлівську сільську раду Куп`янського району Харківської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 03.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області судові витрати по сплаті судового збору у сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 15.11.2021

Суддя О.В. Ніколаєва