Ухвала суду № 101146416, 15.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

15 листопада 2021 року Справа № 520/15065/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛКОМ 555" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛКОМ 555" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19.04.2021 №2576988/35477509 про відмову у реєстрації податкової накладної №46 від 23.10.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю “Солком 555”;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №46 від 23.10.2020, складену Товариством з обмеженою відповідальністю “Солком 555”, за датою подання до Реєстру;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19.04.2021 №2576987/35477509 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 20.01.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю “Солком 555”;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 20.01.2021, складену Товариством з обмеженою відповідальністю “Солком 555”, за датою подання до Реєстру;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 20.04.2021 №2579921/35477509 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 21.01.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю “Солком 555”;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 21.01.2021, складену Товариством з обмеженою відповідальністю “Солком 555”, за датою подання до Реєстру.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що спірними у даній справі рішеннями від 19.04.2021 №2576988/35477509, від 19.04.2021 №2576987/35477509 р. та від 20.04.2021 №2579921/35477509 було відмовлено у реєстрації податкових накладних. На думку позивача, контролюючим органом не було надано належної мотивації підстав та причин зупинення реєстрації податкової накладної, направленої позивачем до реєстрації. Так, позивачем зазначено, що спірні рішення є незаконними та такими, що порушують його права, оскільки позивачем було надано усі документи з приводу господарської операції, що стали підставою для складення та реєстрації податкових накладних. В той же час, у спірних рішеннях вказано на ненадання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, а в графі “Додаткова інформація” вказано на відсутність первинних документів: рахунку-фактури на оплату покупцю, щодо транспортування товару від постачальника, складських документів, однак вказане не відповідає обставинам справи, оскільки податкові накладні було направлено на реєстрацію у зв`язку зі здійсненням господарської операції, що було зафіксовано суб`єктами господарювання у первинних документах, та всі необхідні документи для реєстрації було надано податковому органу разом з поясненнями. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 15.11.2021 року замінено відповідача Головне управління ДПС у Харківській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП: 43983495).

Представником відповідачів через канцелярію суду подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду, в якій останній просить розглянути заяву про залишення позовної заяви в частині заявлених позовних вимог та в порядку ст. 241 КАС України винести письмову ухвалу; позовну заяву ТОВ «СОЛКОМ 555№ залишити без розгляду; постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

В обґрунтування заяви вказано, що рішення від податкові накладні №№ 46, 1 та 2 були направлені позивачем на реєстрацію та відповідно до квитанцій були прийняті, проте їх реєстрацію було зупинено та в квитанціях зазначено, що відповідно до п.201.16 ст. 201, Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, а платник податків, яким подано на реєстрацію податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Отже, позивач про порушення своїх прав дізнався по податковій накладній №46 від 23.10.2020 року - 13.11.2020 року, по податковій накладній №1 від 20.01.2021 року - 15.02.2021 року, по податковій накладній №2 від 21.01.2021 року - 15.02.2021 року. Також, позивачем було подано відповідні скарги на оскаржувані у даній справі рішення до Державної податкової служби України та рішеннями за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.05.2021 року №21542/35477509/2 щодо податкової накладної №46 від 23.10.2020 року, від 13.05.2021 року №21640/35477509/2 щодо податкової накладної №2 від 21.01.2021 року, від 13.05.2021 року №21557/35477509/2 щодо податкової накладної №1 від 20.01.2021 року скарги позивача було залишено без задоволення, а рішення без змін. Відтак, з огляду на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.10.2019 року по справі №640/20468/18 відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України рішення контролюючого органу оскаржуються в судовому порядку в такі строки: якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Водночас, представником відповідача вказано, що з позовної заяви та доданих до неї доказів підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними позивачем не наведено, що свідчить про пропущення останнім строку на звернення до суду. Також, представником відповідача вказано, що розгляд справи за правилами загального позовного провадження є необхідним для всебічного, об`єктивного та повного розгляду.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 30.09.2021 року о 10.00 годині, не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Також представником позивача через канцелярію суду було подано клопотання про розгляд справи без участі позивача.

Представник відповідачів в судове засідання, призначене на 30.09.2021 року о 10.00 годині, не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Протокольною ухвалою суду, постановленою бухне видалення до нарадчої кімнати у судовому засіданні 30.09.2021 року, ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Отже, суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Позивачем при зверненні до суду оскаржуються рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19.04.2021 №2576988/35477509 про відмову у реєстрації податкової накладної №46 від 23.10.2020, від 19.04.2021 №2576987/35477509 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 20.01.2021, від 20.04.2021 №2579921/35477509 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 21.01.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю “Солком 555”.

Під час розгляду справи судом встановлено, що отримані від відповідача рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку, шляхом направлення скарг до Державної податкової служби України.

Представником позивача у позовній заяві вказано, що разом із скаргами було повторно подано первинні документи, що підтверджують обставини здійснення господарських операцій.

Однак, незважаючи на наявність первинних документів, якими підтверджено господарську операцію, за результатом розгляду зазначених скарг Державною податковою службою України було прийнято рішення, якими залишено без задоволення скарги платника податку, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін, а саме. №21542/35477509/2 від 13.05.2021; №21557/35477509/2 від 13.05.2021; №21640/35477509/2 від 13.05.2021.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та клопотанню про залишення позову в частині без розгляду, суд зазначає наступне.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені у нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обрахунку його початку, але й природу спірних правовідносин, з приводу захисту прав, свобод та інтересів у яких особа звертається до суду.

Суд зазначає, що зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної викладено у статті 201 Податкового кодексу України, приписами якої передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до приписів п.201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Положеннями пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

При цьому, правила формування податкового кредиту передбачені приписами ст.198 Податкового кодексу України, відповідно до приписів п.198.6 якої, в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Відтак, право на формування податкового кредиту прямо залежить від факту реєстрації податкової накладної, а отже, і на визначення податкових зобов`язань, що підлягають сплаті у звітному періоді.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, датою виникнення податкових зобов`язань є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України. На дату виникнення податкових зобов`язань платник податків зобов`язаний скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН. В подальшому податкові зобов`язання відображаються у податковій декларації за звітний період і підлягають сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податкового кодексу України для подання податкової декларації.

Отже, у процедурі реєстрації податкових накладних суттєве значення мають наслідки відмови у її реєстрації або реєстрації із порушенням граничних строків. При цьому, у випадку відмови у реєстрації податкової накладної негативні наслідки більшою мірою несе покупець (отримувач) товарів, який, внаслідок відсутності податкової накладної в ЄРПН, позбавлений права на формування податкового кредиту у звітному періоді.

Суд зазначає, що відповідно до відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у справі №1.380.2019.006119 різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю у підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їхнє оскарження.

При цьому, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

В той же час, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з положеннями ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Водночас, суд наголошує, що приписами ч.4 ст. 122 КАС України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як встановлено під час судового розгляду справи позивач у даному випадку шляхом звернення до суду з даним позовом оскаржує рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19.04.2021 №2576988/35477509, від 19.04.2021 №2576987/35477509, від 20.04.2021 №2579921/35477509 про відмову у реєстрації податкових накладних №46 від 23.10.2020, № 1 від 20.01.2021 та №2 від 21.01.2021 відповідно.

При цьому, із даним позовом до суду позивач звернувся 10.08.2021 року.

В рамках розгляду даної справи судом встановлено обставин здійснення підприємством позивача дій стосовно проведення процедури адміністративного оскарження зазначених рішень, за результатами чого було прийнято рішення, датовані 13.05.2021 року.

Відтак, вказані обставини свідчать на користь того, що звернення позивача до суду з даним позовом відбулось у межах визначеного приписами ст. 122 КАС України тримісячного строку.

Стосовно заявленого представником відповідача клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом 10 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно положень ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до положень ч.4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із положеннями ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до положень ч. 6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що за клопотанням однієї із сторін суд може розглянути справу в порядку спрощеного провадження із викликом сторін, однак з заявленого представником відповідача клопотання вбачається, що представник відповідача загалом заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у зв`язку з чим просить суд прийняти рішення про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Однак, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст.260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Приписами статті 260 КАС України визначено порядок дій суду щодо розгляду клопотання позивача або відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що предметом даного спору є надання оцінки правомірності винесеним рішенням регіональної комісії ДПС у Харківської області, яка приймає рішення про зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.04.2021 №2576988/35477509, від 19.04.2021 №2576987/35477509, від 20.04.2021 №2579921/35477509 про відмову у реєстрації податкових накладних №46 від 23.10.2020, № 1 від 20.01.2021 та №2 від 21.01.2021 відповідно.

Суд наголошує, що згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Таким чином, оскільки дана справа за ознаками не належить до категорій справ, визначених ч.4 ст. 257 КАС України, то відповідно до положень ст. ст. 12, 257 КАС України дана адміністративна справа є справою незначної складності.

З огляду на вищевикладене та враховуючи обставини належності предмету даної справи до справ незначної складності, у суду відсутні підстави для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання представника відповідача належить відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Мельников Р.В.