Ухвала суду № 101146284, 17.11.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 500/7890/21

17 листопада 2021 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Чепенюк О.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Військової частини А0998 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника - адвоката Орос Вікторію Вікторівну звернувся до суду з позовом до Військової частини А0998, у якому просить:

- визнати протиправними дії Військової частини А 0998, вчинені на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду по справі № 500/426/21 від 10.03.2021, а саме щодо неврахування повного переліку майна, що належало до видачі ОСОБА_1 згідно Норм забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1444 (далі - Постанова №1444), при виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у розмірі 20094,16 грн,

- зобов`язати Військову частину А 0998 обчислити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно згідно з Постановою № 1444;

- зобов`язати Військову частину А 0998 виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно згідно з Постановою № 1444, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Відповідно до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи

відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

З`ясовуючи ці питання, суддя встановила, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати судового збору регламентує Закон України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір». Згідно з частиною першою статті 3, частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За нормами пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлена ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень.

Таким чином, оскільки позивач - фізична особа подав позовну заяву, що має немайновий характер, тому така позовна заява повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 908,00 грн (2270,00 грн х 0,4).

До позовної заяви не додано документа про сплату судового збору. Натомість матеріали позову містять копію посвідчення № НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Так, відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Отже, Законом України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Таким чином, при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору учасників бойових дій суд має враховувати предмет та підстави позову, а також перевіряти, чи стосується справа захисту прав цих осіб з урахуванням статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зазначена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №545/1149/17, від 09.10.2019 у справі №9901/311/19, постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі №240/934/20.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору в усіх спорах.

Вказане також узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними в ухвалах від 25.01.2021 у справі №200/5415/20-а та від 28.01.2021 у справі №580/4127/20.

З огляду на зазначене та зважаючи на те, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не пов`язані з порушенням його прав, як учасника бойових дій, правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви відсутні.

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір в сумі 908,00 грн за реквізитами Тернопільського окружного адміністративного суду:

ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA678999980313101206084019751

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тернопільський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Необхідно зазначити, що спірні відносини пов`язані із проходженням позивачем публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.

Судовою палатою з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду 30.11.2020 прийнято постанову у справі № 480/3105/19, в якій вирішувалось питанням наявності чи відсутності підстав для застосування статей 116, 117 КЗпП України у разі невиплати (несвоєчасної виплати) військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Для вирішення вказаного правового питання Верховний Суд у наведеній постанові визначив правову природу такої компенсації та строки її виплати.

Судова палата, проаналізувавши наведені законодавчі приписи та висновки Конституційного Суду України і Верховного Суду, дійшла до такого.

Зі змісту положень Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232, висновується, що речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення потреб військовослужбовців під час несення ними військової служби.

Такі гарантії щодо забезпечення військовослужбовців доречно порівняти із подібними категоріями трудового законодавства, а саме пунктом 3 частини першої статті 29 КЗпП України, відповідно до якого власник або уповноважений ним орган зобов`язаний до початку роботи за укладеним трудовим договором забезпечити працівника необхідними для роботи засобами.

Варто також мати на увазі, що речове майно може бути різноманітним: майном особистого користування (предмети військової форми одягу, взуття та спорядження, які видаються у власне користування військовослужбовців) та інвентарним майном, яке є власністю військової частини та використовується особовим складом тимчасово під час проведення спеціальних робіт, несення бойового чергування, варти тощо. Лише перший вид майна, у разі його неотримання, підлягає грошовій компенсації.

Отже, речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця.

Щодо правової природи компенсації за неотримане речове майно, судова палата вважає, що таку слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум.

Як уже зазначено, стаття 116 КЗпП України оперує поняттям «всі суми, що належать працівнику», а стаття 117 цього Кодексу передбачає санкцію за невиплату відповідних сум при звільненні.

Чинне законодавство передбачає обов`язок виплатити військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини.

Умовою для виникнення такого обов`язку є подання військовослужбовцем відповідного рапорту під час проходження служби.

Отже, компенсація вартості за неотримане речове майно належить до складу належних звільненому працівникові сум у розумінні статті 116 КЗпП України.

Верховний Суд у постанові від 26.05.2021 у справі №26.05.2021 зазначив: «Враховуючи визначену у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 30.11.2020 у справі № 480/3105/19, правову природу грошової компенсації за неотримане речове майно, спеціальним строком звернення до суду з цим позовом є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України».

Така ж позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №380/6442/20.

При цьому стаття 122 КАС України вказує на те, що такий строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позову вбачається, що позивач вважає, що виплачена Військовою частиною А 0998 на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/426/21 від 10.03.2021 грошова компенсація за неотримане речове майно у розмірі 20094,16 грн, не включає всього майна, право на отримання якого ОСОБА_1 набув під час проходження служби.

Механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація) визначає Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі - Порядок №178).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

З системного аналізу наведених норм слідує, що Порядок №178 визначає, що забезпечення працівника належним йому речовим майном у разі звільнення, здійснюється шляхом волевиявлення, тобто, через подання заяви або рапорту за місцем проходження служби, а у випадку бажання такої особи отримати грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна обов`язковою умовою є оформлення довідки із зазначенням у ній відповідних сум.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 11.05.2021 речовою службою Військової частиною А 0998 видано довідку №29 про вартість речового майна, що належить до видачі при звільненні з військової служби ОСОБА_1 , на суму 20094,16 грн.

Предметом позову є протиправність дій відповідача щодо неврахування повного переліку майна, що належало до видачі ОСОБА_1 , згідно норм Постанови №1444, тобто спір стосується безпосередньо складових довідки №29 від 11.05.2021 про вартість речового майна, що належить до видачі при звільненні з військової служби позивачу, яка не містить, на його думку, усіх видів майна, а саме: плаща демісезонного, куртки зимової, штанів, краватки, термобілизни, рушників, шкарпеток, реміня.

Таким чином, ознайомившись з цією довідкою, позивач повинен був дізнатися про складові та вартість речового майна, що належало йому до видачі, та грошову компенсацію за неотримане речове майно, а не 20.10.2021, коли таку компенсацію було виплачено на виконання рішення суду в сумі 20094,16 грн.

До суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся 12.11.2021. При цьому в матеріалах позову відсутні відомості про те, коли саме позивач отримав довідку від 11.05.2021 №29 про вартість речового майна, що належить до видачі при звільненні з військової служби ОСОБА_1 , та дізнався про порушення своїх прав, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду з цією позовною заявою. Виходячи з дати видачі такої довідки 11.05.2021, позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З врахуванням викладеного, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі та за реквізитами, вказаними вище, а також надати суду достовірні та належні докази на підтвердження дати отримання ним довідки від 11.05.2021 №29 про вартість речового майна, що належить до видачі при звільненні з військової служби ОСОБА_1 . У разі пропущення строку звернення до суду позивачу згідно зі статтею 123 КАС України необхідно подати до суду відповідну заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження причин його пропуску.

Керуючись статтями 122, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А0998 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Чепенюк О.В.