Ухвала суду № 101146008, 16.11.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 листопада 2021 року м. Рівне №460/4061/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває на розгляді адміністративна справа № 460/4061/20 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

У період зупинення провадження у справі, відповідач подав до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) в частині позовних вимог з 07 листопада 2008 року відповідно до постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 грудня 2009 року по справі № 2-а-2013/09. В обґрунтування поданого клопотання відповідач покликається на те, що спір між позивачем та територіальним органом Пенсійного фонду України, в якому остання перебувала на обліку, в названій вище частині позовних вимог вже вирішений відповідним судовим рішенням, що набрало законної сили.

Суд звертає увагу на те, що КАС України, не визначений порядок вирішення клопотання про закриття провадження в адміністративній справі.

Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на вказане, суд вважає за можливе здійснити розгляд поданого відповідачем клопотання без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу клопотання про закриття провадження у справі, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Предметом спору в даній адміністративній справі, зокрема, є: 1) визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні позивачу перерахунку пенсії як інваліду ІІІ групи у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, згідно з статтями 50, 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; 2) зобов`язання відповідача з часу призначення пенсії по інвалідності, яка пов`язана з Чорнобильською катастрофою, здійснити позивачу як інваліду ІІІ групи перерахунок та виплату з урахуванням проведених виплат, який би відповідав розміру 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, згідно зі статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Судом встановлено, що в провадженні Володимирецького районного суду Рівненської області перебувала на розгляді адміністративна справа № 2-а-2013/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі, про визнання неправомірними дій по відмові у перерахунку пенсій, зобов`язання здійснити перерахунок пенсії.

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 грудня 2009 року по справі № 2-а-2013/09 позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі по відмові ОСОБА_1 як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду третьої групи, з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області зробити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, виходячи з розрахунку 6 (шести) мінімальних розмірів державної пенсії за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров`ю, в розмірі 50 % (п`ятдесяти відсотків) від встановленого законодавством мінімального розміру державної пенсії за віком, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосувавши розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та виплатити ОСОБА_1 неотримані нею з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року суми пенсії з урахуванням фактично здійснених виплат.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року по справі № 2-а-2013/09 частково задоволено апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області, а саме: скасовано постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 грудня 2009 року по справі № 2-а-2013/09 та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково; визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області щодо відмови в перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у відповідності до статей 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 50, 54, частини четвертої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 09 листопада 2008 року як інваліду ІІІ групи у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, - 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум; в задоволенні решти позовних сум відмовлено.

Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами відповідача про те, що вказаним вище судовим рішенням був вирішений спір між позивачем та територіальним органом Пенсійного фонду України, в якому ОСОБА_1 перебувала на обліку, в частині вимог щодо нарахування та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, та державної пенсії як особі, віднесеній до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком та 6 мінімальних пенсій за віком відповідно, за період з 09 листопада 2008 року без зазначення кінцевої дати.

Разом з тим, слід зазначити, що за змістом положень пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Крім того, вирішуючи питання щодо наявності підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд має пересвідчитися у наявності таких, що набрали законної сили, постанови чи ухвали про закриття провадження у справі не лише між тими самими сторонами, про той самий предмет, але і з тих самих підстав.

Суд зазначає, що підставою позову у даній справі є невідповідність дій відповідача щодо нарахування та виплати державної та додаткової пенсій як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 вимогам чинного законодавства, а саме, позивач покликається на те, що визначення порядку та розмірів виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у 2011, 2012, 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України. Водночас, позивач зазначає, що в період з 01 січня по 02 серпня 2014 року відповідач повинен був нараховувати і виплачувати державну та додаткову пенсії у розмірах, визначених статтями 39, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно.

Натомість, у справі № 2-а-2013/09 підстави позову були відмінні від тих, що зазначені ОСОБА_1 у позовній заяві в даній справі, а саме, щодо позовних вимог про нарахування та виплату позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі віднесеній до категорії 1, інваліду ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою, згідно зі статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно за період з 09 листопада 2008 року без зазначення кінцевої дати, відтак в цій частині провадження у даній справі не підлягає закриттю.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

Керуючись статтями 243, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про закриття провадження в адміністративній № 460/4061/20 в частині позовних вимог, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлений 16 листопада 2021 року

Суддя Д.Є. Махаринець