
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
16 листопада 2021 року м. Рівне №460/6687/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, адміністративну справу за позовом
виконувача обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури доКорнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
Виконувач обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури (далі - позивач) звернувся з позовом в інтересах держави до Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.
Позивач просить суд:
-визнати протиправною бездіяльності Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення "Колоденський", закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка;
- зобов`язати Корнинську сільську раду Рівненського району Рівненської області забезпечити проведення робіт із винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення "Колоденський" загальною площею 12га та закріплення їх в натурі (на місцевості), встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Корнинською сільською радою Рівненського району не вжито заходів щодо винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення "Колоденський" та не закріплено його межі в натурі (на місцевості), що в свою чергу унеможливлює його належне використання та зберігання, тобто існує ймовірність використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки не можливо встановити, де починаються і закінчуються межі заказника, та земельна ділянка не внесена до Державного земельного кадастру.
Ухвалою суду від 11.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
13.07.2021 відповідачем подано до суду заяву від 08.07.2021 №876/02-12/21 про визнання позовних вимог (а.с.43)
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Рівненською окружною прокуратурою під час вивчення стану законності у сфері охорони навколишнього природного середовища на підвідомчій території виявлено факт порушення інтересів держави в сфері охорони об`єкта природно-заповідного фонду на території Корнинської сільської ради.
Рішенням Рівненського облвиконкому №343 від 22.11.1983 (зі змінами внесеними рішення облвиконкому №98 від 18.06.1991) створений ентомологічний заказник місцевого значення "Колоденський", який знаходиться на території Корнинської сільської ради, загальна площа заказника 12 га (а.а.с.18-23).
Положення про ентомологічний заказник місцевого значення "Колоденський" 05.03.2009 затверджено начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області (далі – Положення) (а.а.с.16-17).
Згідно з п.1.2 розділу 1 "Загальні положення" Положення, ентомологічний заказник місцевого значення "Колоденський" входить до складу природно-заповідного фонду України.
Пунктом 1.3 розділу 1 "Загальні положення" Положення визначено, що територія заказника, разом з усіма об`єктами природи, що на ній знаходяться, є у землекористуванні Корнинської сільської ради.
Відповідно до п.1.9 розділу 1 "Загальні положення" Положення, загальна площа заказника 12 га.
Ентомологічний заказник "Колоденський" створений з метою охорони та збереження крутих схилів, де розмножуються дикі комахи, джмелі, бджоли.
Основним завданням державного ентомологічного заказника являється охорона, збереження і відтворення рідкісних, що знаходяться на стадії зникнення, цінних видів комах і їх популяцій (п. 2.1, 2.2 розділу 2 "Мета створення і завдання" Положення).
Відповідно до п.1.5 розділу 1 "Загальні положення" Положення, межі заказника "Колоденський" переносяться в натуру з встановленням інформаційних та охоронних знаків. Рішення з цих питань покладається на Корнинську сільську раду.
Пунктом 3.5 розділу 3 "Режим території та охорона" Положення визначено, що охорона заказника покладається на Корнинську сільську раду.
Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області з метою забезпечення режиму охорони та збереження ентомологічного заказника місцевого значення "Колоденський", землі в межах земель запасу Корнинської сільської ради, загальною площею 12га, 05.03.2009 передано під охорону Корнинській сільській раді Рівненського району в особі голови О.Романишиної, про що складено охоронне зобов`язання, яке зареєстроване в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області за №81 ЗМЗ (а.а.с.24-25).
24.03.2021 Рівненська окружна прокуратура звернулася до Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації з листом №50-56-233ВИХ-21, в якому просила, зокрема, повідомити, які заходи Департаментом вживалися щодо розроблення проекту землеустрою Корнинською сільською радою по встановленню меж ентомологічного заказника "Колоденського" та надати копії відповідних документів (а.а.с.29-30).
29.03.2021 Департамент екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації листом №854/05/2.2-14/21 повідомив позивача, що охоронне зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження ентомологічного заказника місцевого значення "Колоденський" покладено на Корнинську сільську раду. Звернення від Корнинської сільської ради щодо виділення коштів на розроблення проекту землеустрою по встановленню меж об`єкта природно-заповідного фонду до департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації не надходило. Даний лист отримано Рівненською окружною прокуратурою 05.04.2021 за вх.№ 822-21 (а.с.31).
Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області листом від 29.03.2021 №10-17-0.3-1394/2-21 повідомило Рівненську окружну прокуратуру, що проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду заказника місцевого значення "Ентомологічний заказник "Колоденський" на території Корнинської сільської ради Рівненського району до Державного фонду документації із землеустрою не передавався (а.с.26).
Надалі Рівненська місцева прокуратура звернулася до Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області з листом від 24.03.2021 №05-56-231 вих.21, на який остання листом від 31.03.2021 №394/02-11/21 повідомила, що сільською радою направлено запит до Держгеокадастру у Рівненській області для з`ясування, чи перебуває земельна ділянка в державній власності (а.с.27).
Листом від 14.04.2021 №491/02-12/20 Корнинська сільська рада Рівненського району Рівненської області повідомила позивача, що об`єкт природно-заповідного фонду Ентомологічний заказник місцевого значення "Колоденський" площею 12,0га розташований на території Корнинської сільської ради за межами населених пунктів. Зазначені земельні ділянки не надані у власність, користування, оренду та перебувають у землях запасу державної власності (а.с.28).
Рівненська окружна прокуратура звернулася до Рівненської обласної державної адміністрації з листом від 12.05.2021 №50-56-1556ВИХ-21, в якому проінформувала про наявність підстав для захисту інтересів держави Рівненською облдержадміністрацією шляхом визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання Корнинської сільської ради Рівненського району відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення "Колоденський" загальною площею 12га і закріплення їх в натурі (на місцевості) в судовому порядку (а.а.с.32-33).
Рівненська обласна державна адміністрація листом від 26.05.2021 №вих-5420/0/01-22/21 повідомила Рівненську окружну прокуратуру, що Рівненська обласна державна адміністрація не зверталася до суду з підстав представлення інтересів держави стосовно дотримання природоохоронного законодавства у сфері об`єктів природно-заповідного фонду (а.с.34).
Виконувач обов`язків Рівненської окружної прокуратури, вважаючи, що відповідач порушив режим охорони та використання об`єкта природно-заповідного фонду, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч.3 ст.53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Спеціальним законом, яким передбачено виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII).
Згідно ч.3 ст.23 Закону №1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Вирішуючи цю справу, суд бере до уваги, що інтереси держави є оціночним поняттям, а тому прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає наявність порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France), заява №61517/00, пункт 27).
Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (заява №42454/02, п.35) ЄСПЛ висловив таку думку: сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п.4 ч.2 ст.129 Конституції України).
Згідно з ч.3 ст.23 Закону №1697-VII, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ч.4 ст.53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що ст.53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.
У справі, що розглядається, прокурор в адміністративному позові зазначив, що подання цієї позовної заяви зумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об`єкта природно-заповідного фонду.
На думку суду, таке обґрунтування є сумісним з розумінням "інтересів держави", з огляду на таке.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища" від 13.03.2013 №159 припинено повноваження Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області, до повноважень якого входило здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері організації, охорони та використання об`єктів природно-заповідного фонду.
Питання забезпечення здійснення повноважень з охорони навколишнього природного середовища на місцевому рівні та передачі функцій від територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України урегульовано Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні" від 16.10.2012 №5456-VI.
Так, повноваження територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища було передано обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям.
Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 № 1264-XII державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.
На території Рівненської області таким органом є Рівненська обласна державна адміністрація, до структури якої належить Департамент екології та природних ресурсів.
Відповідно до п.4 Положення про департамент екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 03.10.2017 № 578 (у редакції розпорядження голови облдержадміністрації від 18.12.2017 №764), одним з основних завдань Департаменту є забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі та підземні води, атмосферне повітря, ліси, тваринний і рослинний світ), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), пестицидами та агрохімікатами, екологічної безпеки, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі.
Як встановлено судом, Рівненська окружна прокуратура зверталася з листом від 12.05.2021 №50-56-1556ВИХ-21 до Рівненської обласної державної адміністрації, в якому проінформувала останню про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства (а.с.32-33).
Рівненська обласна державна адміністрація листом від 26.05.2021 №вих-5420/0/01-22/21 повідомила Рівненську окружну прокуратуру, що адміністрація не зверталася до суду з підстав представлення інтересів держави стосовно дотримання природоохоронного законодавства у сфері об`єктів природно-заповідного фонду (а.с.34).
Отже, до дати звернення прокурора із цим позовом, належних, спрямованих на захист інтересів держави, заходів, в тому числі, у судовому порядку уповноваженими органами вжито не було.
Вказане свідчить про бездіяльність органів державної влади, що є виключним випадком для звернення прокурора до суду з позовом.
З огляду на зазначене, суд вважає, що подання виконувачем обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури адміністративного позову у цій справі має на меті захист "інтересів держави". Як наслідок - наявні підстави, визначені ст.23 Закону №1697-VII, для представництва інтересів держави у суді у справі, що розглядається.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (далі – ЗК України), земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно зі ст.43 ЗК України, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Статтею 45 ЗК України передбачено, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" від 16.06.1992 №2456-XII (далі – Закон №2456-XII), землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду (ч.4 ст.7 Закону №2456-XII).
Частиною 3 статті 53 Закону №2456-XII передбачено, що рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Згідно з ч.5 ст.53 Закону №2456-XII території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.60 Закону №2456-XII, охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на служби державної охорони розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.
Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.
Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою визначає Закон України "Про землеустрій" від 22.05.2003 №858-IV (далі – Закон №858-IV), який спрямований на регулювання відносин, що виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.
Приписами пп."в" ч.2 ст.25 Закону №858-IV визначено види документації із землеустрою, а саме: проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.
Відповідно до ч.1 ст.47 Закону №858-IV, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
Згідно з ч.ч.2, 4 ст.47 Закону №858-IV, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.
Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків можуть розроблятися лише на землях та земельних ділянках, що включаються до складу таких територій без вилучення у землевласників та землекористувачів.
Відповідно до ч.ч.9-10 Закону №858-IV, рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.
Відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру.
Статтею 19 Закону №858-IV передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
Згідно із ч.1 ст.26 Закону №858-IV, замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.
Відповідно до Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376 "Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за №391/17686 (далі – Інструкція, чинна на час виникнення спірних правовідносин), визначено механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.
Згідно з п.2.1 розділу II "Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)" Інструкції, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Підпунктом 2.3 розділу ІІ "Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)" Інструкції визначено, що комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
Відповідно до п."а" ч.1 ст.12 ЗК України до повноваження сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.
Згідно з п.34, п.37 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що у спірних правовідносинах саме на відповідача покладається обов`язок із вчинення дій щодо замовлення проекту землеустрою, організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду ентомологічного заказника місцевого значення "Колоденський", а також здійснення контролю за його виготовленням.
При цьому, судом враховано, що п.3.5 розділу 3 "Режим території та охорона" Положення визначено, що охорона заказника покладається на Корнинську сільську раду (а.а.с.16-18).
У ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачем межі території ентомологічного заказника місцевого значення "Колоденський" не встановлено, не встановлено інформаційних охоронних знаків та не прийнято відповідних рішень.
Відсутність вчинення таких заходів свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на правовий статус території ентомологічного заказника порушує встановлений порядок його охорони та використання.
Крім того, судом враховує визнання Корнинською сільською радою позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.189 КАС України, у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення "Колоденський", закріплення їх в натурі (на місцевості), встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка та зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
За наведеного у сукупності, позов підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідачем до початку розгляду справи по суті визнано позов, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 1135,00грн судового збору, сплаченого при поданні позову згідно з платіжним дорученням №948 від 01.06.2021 (а.с.37).
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов виконувача обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури до Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльності Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення "Колоденський", закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка.
Зобов`язати Корнинську сільську раду Рівненського району Рівненської області забезпечити проведення робіт із винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення "Колоденський" загальною площею 12га та закріплення їх в натурі (на місцевості), встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка.
Повернути Рівненській окружній прокуратурі з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1135,00грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: виконувач обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури (вул.Гарна, буд.29, м.Рівне, 33001, ідентифікаційний код юридичної особи 02910077).
Відповідач: Корнинська сільська рада Рівненського району Рівненської області (вул.Центральна, буд.41 б, с.Корнин, Рівненський район, Рівненська область, 35304, ідентифікаційний код юридичної особи 04387243).
Рішення складено 16 листопада 2021 року
Суддя О.М. Дудар
Судове рішення № 101145956, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 16.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 460/6687/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: