Рішення № 101145772, 12.11.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/10483/21Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправним рішення та скасування, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

08 вересня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі також - позивач) до Машівської селищної ради Полтавської області (надалі також - відповідач), відповідно до якої просить визнати протиправним та скасувати рішення 09 сесії 08 скликання Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 18 серпня 2021 року «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особисто селянського господарства на території Драбинівської сільської ради Новосанжарського (Полтавського) району Полтавської області» та зобов`язати Драбинівську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 та, що розташована в межах с. Драбинівка Новосанжарського району, Полтавської області.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що відповідач протиправно, як на його думку, відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав, не передбачених статтею 118 Земельного кодексу України. Зазначає, що їй було вже відмовлено відповідачем у надані дозволу на розробку проекту землеустрою і вона зверталася до суду із відповідним позовом. Полтавським окружним адміністративним судом прийнято рішення, яким визнано протиправним та скасовано таке рішення відповідача та зобов`язано повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду. Однак, незважаючи на відповідні висновки суду, відповідачем повторно відмовлено позивачу. Оскільки протиправне рішення відповідача полягає у необґрунтованій відмові, позивач вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Від Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача вимоги позивача не визнав повністю, посилаючись на те, що рішенням Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 02.07.2021 відповідно до ст. ст. 25, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 12, 34, 83 Земельного кодексу було вирішено надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для створення громадських пасовищ відповідно до перепису худоби станом на 01.01.2021. Рішенням Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 02.07.2021 "Про затвердження переліку земельних ділянок, які підлягають для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами" з метою забезпечення ефективного використання земель, залучення додаткових коштів у місцевий бюджет для реалізації програм соціально - економічного розвитку, беручи до уваги висновок депутатської комісії з питань промисловості, підприємництва, транспорту, зв`язку та сфери послуг, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища затверджено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, право оренди яких виставляється на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами у 2021 - 2022 роках на території Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, без зміни виду угідь земельних ділянок, що вказана у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, терміном на 7 років. Тож, наразі на території Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області вільних земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства немає, частина земель відведена для створення громадських пасовищ на підставі рішення Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 02.07.2021 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" та рішення від 02.07.2021 "Про внесення змін до рішення позачергової 23 сесії 7 скликання від 05.12.2019 "Про створення громадських пасовищ на території Драбинівської сільської ради (ОТГ) Новосанжарського району Полтавської області", частина підлягають для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами на підставі рішення Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 02.07.2021 "Про затвердження переліку земельних ділянок, які підлягають для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами" /а.с. 24-33/.

Позивач своїм правом на надання відповіді на відзив не скористалась.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

З рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року у справі № 440/3759/21 встановлено, що 15.02.2021 до Драбинівської сільради звернулася гр. ОСОБА_1 зі заявою (вх. №220-А), в якій просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Драбинівської сільради в межах населеного пункту с. Драбинівка.

До вказаної заяви позивач додала графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки, копію паспорту та копію ідентифікаційного коду.

Рішенням 6 сесії 8 скликання Драбинівської сільради від 10.03.2021 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 із земель комунальної власності Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області" відмовлено у наданні дозволу у зв`язку з тим, що використання земельної ділянки, що є пасовищем, з метою розорювання та засівання суперечить статусу цих сільськогосподарських угідь та є порушенням вимоги раціонального землекористування та одного із основних принципів державної політики у сфері охорони земель, визначеного у ст. 3 Закону України "Про охорону земель", а саме забезпечення охорони земель як основного національного багатства Українського народу та невідповідністю місця розташування об`єктам вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку згідно частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Не погоджуючись із правомірністю даного рішення, позивач звернулася до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року у справі № 440/3759/21 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (вул. Братів Кибкало, буд. 31, с. Драбинівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39351, код ЄДРПОУ 21045685) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення 6 сесії 8 скликання Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 10.03.2021 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 із земель комунальної власності Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області". Зобов`язано Драбинівську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області (вул. Братів Кибкало, буд. 31, с. Драбинівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39351, код ЄДРПОУ 21045685) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.02.2021 вх. №220-А про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах населеного пункту с. Драбинівка, з урахуванням висновків суду. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (вул. Братів Кибкало, буд. 31, с. Драбинівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39351, код ЄДРПОУ 21045685) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 15.02.2021 вх. №220-А про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах населеного пункту с. Драбинівка та прийнято рішення 09 сесії 08 скликання Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 18 серпня 2021 року «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особисто селянського господарства на території Драбинівської сільської ради Новосанжарського (Полтавського) району Полтавської області» /а.с. 18/.

Позивач не погодилася з відмовою Драбинівської сільської ради у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

У частинах першій та третій статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Із аналізу зазначених норм, вбачається, що будь-який громадянин України, незалежно від місця реєстрації або проживання, має право звернутись до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства. Відповідний орган може відмовити у наданні дозволу тільки з підстав, зазначених у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України. Перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності у власність.

Зі змісту відзиву на позовну заяву Драбинівської сільської ради суд встановив, що підставою для відмови в наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою, відповідач вказав на те, що наразі на території Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області вільних земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства немає, оскільки частина земель відведена для створення громадських пасовищ на підставі рішення Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 02.07.2021 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" та рішення від 02.07.2021 "Про внесення змін до рішення позачергової 23 сесії 7 скликання від 05.12.2019 "Про створення громадських пасовищ на території Драбинівської сільської ради (ОТГ) Новосанжарського району Полтавської області", частина підлягають для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами на підставі рішення Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 02.07.2021 "Про затвердження переліку земельних ділянок, які підлягають для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами".

При цьому, у цій справі відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що у достатній мірі свідчили б про поділ земельної ділянки, створення на обраній позивачем земельній ділянці громадського пасовища, включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, які підлягають для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону. Матеріали справи не містять доказів розроблення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у тому числі, з метою створення громадського пасовища, формування земельної ділянки з відповідним цільовим призначенням та її реєстрації у Державному земельному кадастрі, реєстрації прав у державному реєстрі тощо.

Посилання відповідача на прийняття сільською радою 02.07.2021 рішень "Про внесення змін до рішення позачергової 23 сесії 7 скликання від 05.12.2019 року "Про створення громадських пасовищ на території Драбинівської сільської ради (ОТГ) Новосанжарського району Полтавської області", "Про затвердження переліку земельних ділянок, які підлягають для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами", суд оцінює критично, оскільки відповідачем не надано доказів перебування обраної позивачем земельної ділянки в межах означених такими рішеннями земельних ділянок, які підлягають для продажу права оренди на земельних торгах.

До того ж, прийняття рішення про створення громадського пасовища, надання дозволу на розробку проекту землеустрою є однією з початкових стадій формування земельної ділянки, а його прийняття не означає позитивного вирішення питання по суті.

Також відповідачем не надано доказів віднесення спірної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення - пасовищ.

Оцінюючи підстави ненадання дозволу, які наведені у оскаржуваному рішенні Драбинівської сільської ради, суд не погоджується з доводами відповідача про наявність вмотивованої відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.

Як зазначалось вище, єдиною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За таких обставин, враховуючи наведені вище положення Земельного кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач не навів належних та допустимих, передбачених законом підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою.

Отже, відповідач, відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, діяв всупереч наданим Земельним кодексом України повноваженням.

З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідач спірним рішенням відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстави, яка не передбачена частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, суд приходить до висновку про невідповідність рішення 09 сесії 08 скликання Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 18 серпня 2021 року «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особисто селянського господарства на території Драбинівської сільської ради Новосанжарського (Полтавського) району Полтавської області» критеріям правомірності, зазначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим таке підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

У той же час, щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною шостою статті 118 ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.03.2019 по справі № 2040/6320/18.

Разом з тим, у спірних відносинах відповідач не реалізував своїх повноважень, оскільки не надав оцінки поданим документам, прийнявши рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки в самому рішенні не навів мотивованих доводів щодо відмови.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд наголошує, що надані позивачем до заяви, адресованої відповідачу про надання дозволу на розробку документації із землеустрою, викопіювання (графічні матеріали) унеможливлюють ідентифікацію бажаної ним земельної ділянки, у тому числі її накладення з іншою, вже зареєстрованою земельною ділянкою, у тому числі пасовищем або будь-якими іншими земельними ділянками. Відтак, із наявних в матеріалах справи документів не можливо ідентифікувати бажану земельну ділянку та, відповідно, констатувати відсутність, передбачених в ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України підстав для прийняття рішення про зобов`язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку, яку навіть не ідентифіковано самим позивачем ні в заяві, ні в графічних матеріалах.

Таким чином, в даному випадку належним та достатнім способом захисту позивача у спірних відносинах є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.02.2021 (вх. №220-А), в якій просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Драбинівської сільради в межах населеного пункту с. Драбинівка, з урахуванням висновків суду.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14.08.2018 по справі № 815/1666/17, від 26.06.2018 по справі №814/1755/17, від 11.09.2018 по справі № 816/318/18.

Відтак, вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 та, що розташована в межах с. Драбинівка Новосанжарського району, Полтавської області є такими, що задоволенню не підлягають.

Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За змістом ч. 3 ст. 139 Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.2257718407.1 /а.с.10/. З огляду на вищевикладене, зважаючи на часткове задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (вул. Братів Кибкало, 31, с. Драбинівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39351, ідентифікаційний код 21045685) про визнання протиправним рішення та скасування, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 09 сесії 08 скликання Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 18 серпня 2021 року «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особисто селянського господарства на території Драбинівської сільської ради Новосанжарського (Полтавського) району Полтавської області».

Зобов`язати Драбинівську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.02.2021 вх. №220-А про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах населеного пункту с. Драбинівка, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (вул. Братів Кибкало, буд. 31, с. Драбинівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39351, ідентифікаційний код 21045685) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч. 8 ст. 18, ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г.Ясиновський