Ухвала суду № 101144851, 16.11.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

№ провадження 2-з/646/36/2021

Справа № 646/6091/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року м. Харків

Суддя Червонозавдського районного суду м. Харкова Теслікова І.І., розглянувши заяву адвоката Семенова С.В. в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову в межах позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Семенова Сергія Владиславовича до Товариства з обмеженою відповідальність «Харківрегіонгаз» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільнені та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

УСТАНОВИВ:

В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебуває вищезазначена позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі на день звільнення 39 891, 03 грн та стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку у розмірі 27 142, 45 грн.

Ухвалою суду від 16.09.2021 року позовна заява залишена без руху.

05.10.2021 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

11.11.2021 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на нерухоме майно ТОВ «Харківрегіонгаз», оціночна вартість якого пропорційна заборгованості відповідача перед позивачем, а саме на такі об`єкти нерухомого майна, зазначені в акті приймання – передачі до статутного капіталу ТОВ «Харківрегіонгаз»: №10- найменування об`єкту- (1) Ж/д естакада для слива рідкого газу ( ГСН), інвентарний номер – 1001510090-В, оціночна вартість об`єкту ( з ПДВ) – 60670,00 грн, місцезнаходження об`єкту: ГНС +АГЗП, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1 та на нерухоме майно під №18- найменування об`єкту- (1) Компресор 2ВН 2514-9, інвентарний номер 1001510181, оціночна вартість об`єкту ( з ПДВ) 6900, 00 грн., місцезнаходження об`єкту: ГНС+АГЗН, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1.

В обґрунтування заяви зазначає, що відповідач не відповідає на адвокатські запити представника позивача про надання копій документів, тому на його думку це свідчить про неналежне відношення відповідача до наявності заборгованості з виплати заробітної плати, так і про відсутність намірів з боку відповідача добровільно усунути порушення прав та свобод позивача та виплати йому заборгованості. Крім того, зазначає, що до ТОВ «Харківрегіонгаз» подано велику кількість позовів про стягнення заборгованості та згідно ЄДРСР з ТОВ «Харківрегіонгаз» вже стягнуто за позовом Антимонопольного комітету штрафи та пеня у розмірі 6 000 000, 00 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2021 року справа надійшла в провадження судді О.В. Білінської.

Відповідно до доповідної записки та розпорядження № 02-13/133 від 15.11.2021 року керівника апарату призначено повторний автоматизований розподіл між суддями справи 646/6091/21 ( провадження 2-з/646/36/2021) шляхом передачі справи раніше визначеному складу суду.

Згідно протоколу перерозподілу справи між суддями у неавтоматизованому режимі від 15.11.2021 року справа надійшла в провадження судді Теслікової І.І.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах заяви докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Окрім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При поданні заяви про забезпечення позову не достатньо посилатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених ЦПК України.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 Верховний Суд, зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як встановлено судом, заявник в якості підстави для забезпечення позову вказує на наявність у відповідача заборгованості з заробітної плати перед іншими особами у розмірі 700,000 грн. Однак, жодних належних доказів на підтвердження дійсного існування вказаної суми заборгованості та ухилення відповідача від виконання свого зобов`язання на час подання даної заяви до суду позивачем надано не було. Крім того, як стало зрозуміло суду, позовні заяви про стягнення заборгованості по заробітній платі на день звільнення та стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку на даний час не розглянуті, тому відсутні підстави стверджувати, про наявність такої заборгованості.

Крім того, представником позивача не надано жодного доказу, який б вказував на дії відповідача, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Таким чином, представником позивача не доведено того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

З огляду на вищевикладене, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 76-81, 89, 149-153, 260-261, 353 - 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката Семенова С.В. в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову в межах позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Семенова Сергія Владиславовича до Товариства з обмеженою відповідальність «Харківрегіонгаз» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільнені та середнього заробітку за час затримки розрахунку відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд міста Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя І.І. Теслікова