Ухвала суду № 101144798, 15.11.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа №619/3977/17

Провадження №1-кп/635/176/2021

УХВАЛА

15 листопада 2021 року Харківський районний суд Харківської області в складі колегії:

головуючого судді – Шинкарчука Я.А., суддів – Березовської І.В., Бобко Т.В.,

секретар судового засідання – Желізової О.А.,

за участю прокурора – Ростовцевої Ю.А.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників обвинувачених – адвокатів Дем`яненко О.О., Волік О.В.,

представника потерпілої – адвоката Бачарової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.3 ст.146, ч.2 ст.27 ч.4 ст.187, п.п.3, 4, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України, та

ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.27 ч.3 ст.146, ч.ч.2, 3 ст.27 ч.4 ст.187, п.п.3, 4, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України, –

в с т а н о в и в:

В провадження Харківського районного суду Харківської області перебуває дане кримінальне провадження.

У судовому засіданні захисник обвинувального ОСОБА_1 ? адвокат Волік О.В. звернулась до колегії судді із письмовим клопотанням про зміну запобіжного заходу, в якому просить колегію суддів змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави (обраного згідно ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 06 листопада 2017 року, який неодноразово було продовжено на підставі ухвал слідчих суддів, і востаннє продовжено згідно з ухвалою колегії суддів Харківського районного суду Харківської області від 22 вересня 2021 року ? на строк до 20 листопада 2021 року) на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби із застосуванням електронного засобу контролю, заборонивши йому у період з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно до частини п`ятої статті 194 КПК України покласти на нього відповідні обов`язки. Обґрунтовуючи доводи даного клопотання захисник зазначила такі обставини, зокрема: відсутність ризику впливу на зі сторони ОСОБА_1 , адже раніше свідки були допитані у даному кримінальному провадженні, тоді як в ході розгляду справи судом від свідків, потерпілих та інших учасників не надходило скарг чи повідомлень про будь-який вплив обвинуваченого на них; тримання обвинувального під вартою на протязі чотирьох років не може обґрунтовуватися виключно тяжкістю можливого покарання, що загрожує особі у разі визнання винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення; через особливість захворювання обвинуваченого (гепатит С), запобіжний захід у вигляді тримання під вартою перешкоджає останньому проходити лікування; ОСОБА_1 має дружину ОСОБА_3 та двох дітей, утримання яких зараз здійснює самостійно дружина, що не є достатнім через невелику заробітку плату останньої, у зв`язку з чим вони потребують допомоги від ОСОБА_1 ; у ОСОБА_1 на утриманні також знаходяться непрацездатні батьки ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які мають значні проблеми із здоров`ям; ОСОБА_1 з 2006 року по даний час є штатним працівником Національного наукового центру «Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» на посаді наукового працівника, а відтак має постійне місце роботи та постійне місце проживання, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка в 1/2 частині на праві власності належить обвинуваченому; ОСОБА_1 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше; умови тримання під вартою не порушував. До клопотання також додані такі документи: копія паспорту та РНОКПП ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 від 01.09.2010 серія НОМЕР_1 ; копія паспорту та РНОКПП ОСОБА_4 ; копія довідки про доходи ОСОБА_5 №20 від 16.10.2021; копія довідки для ОСОБА_5 ; копія медичної документації; копія довідки КНП «Міська дитяча поліклініка №16» від 20.10.2021; копії медичних документів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; копія договору дарування квартири від 23.12.2004, зареєстрованого в реєстрі за №4689, та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кучерявим О.І.; копія довідки про інвалідність ОСОБА_7 та склад сім`ї; копія витягу з реєстру прав власності №6170555 від 11.01.2005; копія довідки КНП «Міська поліклініка №8» від 02.11.2021 та 11.11.2021; копія свідоцтва про народження ОСОБА_8 від 13.10.2021 серії НОМЕР_2 .

Крім того, у судовому засіданні в порядку частини третьої статті 331 КПК України вирішувалось питання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку тримання під вартою.

Прокурор Харківської місцевої прокуратури №3 Харківської області Ростовцева Ю.А. вказала на доцільність продовження відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку тримання під вартою у зв`язку з тим, що продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частиною першою статті 177 КПК України, їх вагомість не зменшилась, а разом з тим наявні підстави, що свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам, застосувавши до осіб більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Волік О.В. проти продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 заперечували та просили змінити останньому запобіжний захід на інший не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат Дем`яненко О.О. проти продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 заперечували та просили змінити останньому запобіжний захід на інший не пов`язаний з триманням під вартою.

Представник потеплілої – адвокат Бачарова Л.І. підтримала клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також заперечувала проти клопотання адвоката Волік О.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на інший не пов`язаний з триманням під вартою.

Колегія суддів, вислухавши думки учасників судового засідання з приводу клопотання про зміну обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу, а також щодо доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , прийшла до наступних висновків.

У відповідності до частини першої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Щодо клопотання адвоката Волік О.В. про зміну обвинувальному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший не пов`язаний з триманням під вартою, колегія суддів оцінивши приведені стороною захисту доводи та конкретні обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, прийшла до висновку про відмову у задоволенні такого клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, викладеної в рішенні від 06.04.2000 у справі «Лабіта проти Італії», згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та суспільна небезпечність інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_1 злочинів, характер інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень – спланованих заздалегідь та переховування впродовж тривалого проміжку часу, в тому числі вчинення дій спрямованих на знищення знаряддя злочину, а також можливість незаконного впливу на свідків, які ще не були (після початку розгляду справи спочатку) безпосередньо допитані судом.

Щодо ризику переховування особи, Європейський суд з прав людини вказав, що оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення у справі «Панченко проти Росії», § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справі «Бекчиєв проти Молдови», § 58).

З огляду на викладене, оцінивши дані про особу обвинуваченого, який є одруженим, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків, колегія суддів приходить до висновку, що на сьогоднішній день не достатньо приведених адвокатом Волік О.В. підстав для зміни обвинувальному ОСОБА_1 , виходячи з того, що на сьогоднішній день триває судовий розгляд, який розпочато спочатку в порядку статті 319 КПК України, здійснюється дослідження всього обсягу отриманих в ході досудового розслідування доказів та ще не були допитані свідки, обвинувачені. Тому оцінюючи всі доводи в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3 та 5 частиною першою статті 177 КПК України, і їх вагомість не зменшилась.

Приведені захисником обвинувального доводи щодо скрутного становища родини обвинуваченого ОСОБА_1 (фінансові затрати на забезпечення дітей обвинуваченого, витрати на їх лікування, допомога в утримані батьків обвинуваченого, участь у витратах на їх лікування) не спростовують висновки суду стосовно існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частиною першою статті 177 КПК України, оскільки лише описує важку життєву ситуацію родини та не переважає публічного інтересу у даній справі.

У даній справі оцінюється, поряд з іншим, також тяжкість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_1 кримінальних правопорушень та можливе покарання (за частиною другою статті 115 КК України можливе покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі), яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним, характер інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, які є спланованими заздалегідь з переховуванням впродовж тривалого проміжку часу, в тому числі, вчинення дій спрямованих на знищення знаряддя злочину, а тому колегія суддів вважає, що на даний час відсутні підстави для задоволення клопотання захисника обвинувального ОСОБА_1 ? адвоката Волік О.В. про зміну запобіжного заходу.

Між іншим, слід зауважити, що матеріали кримінального провадження не містять відомостей про працевлаштування ОСОБА_1 науковим співробітником у Національному науковому центрі «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини».

У відповідності до частини першої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вимогами частини третьої статті 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до частини першої статті 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Так, досліджуючи питання про доцільність продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , колегією суддів встановлено, що ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 06 липня 2017 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, строком на 60 днів, тобто до 01 вересня 2017 року. В подальшому обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід було продовжено на підставі ухвал слідчих суддів, і востаннє згідно з ухвалою колегії суддів Харківського районного суду Харківської області від 22 вересня 2021 року застосування обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено строком на 60 днів, тобто до 20 листопада 2021 року.

Таким чином, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 20 листопада 2021 року.

Вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за особливо тяжкий злочин, у вчиненні якого, зокрема, обвинувачується останній, колегія суддів прийшла до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України (переховування від суду, вплив на свідків і вчинення іншого кримінального правопорушення).

Досліджуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 , колегією суддів встановлено, що ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 06 липня 2017 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, строком на 60 днів, тобто до 01 вересня 2017 року. В подальшому обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід було продовжено на підставі ухвал слідчих суддів, і востаннє згідно з ухвалою колегії суддів Харківського районного суду Харківської області від 22 вересня 2021 року застосування обраного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено строком на 60 днів, тобто до 20 листопада 2021 року.

Таким чином, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 закінчується 20 листопада 2021 року.

Вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий 11 липня 2011 року Київським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.121, ч.2 ст.153, ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 9 місяців, та був умовно-достроково звільнений від відбування призначеного покарання 21.10.2014 на невідбутий строк 11 місяців 1 день.

З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за особливо тяжкий злочин, у вчиненні якого, в тому числі, обвинувачується останній, колегія суддів прийшла до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України (переховування від суду, вплив на свідків і вчинення іншого кримінального правопорушення).

Виходячи з приведеного вище, колегія суддів враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

З огляну на приведене, характер та фактичні обставини інкримінованих обвинуваченим злочинів, свідчать про підвищену суспільну небезпеку, а також особи обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема, одне з яких віднесено згідно статті 12 КК України до особливо тяжких злочинів, тоді як санкція відповідної статті КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі.

На теперішній час триває судовий розгляд, який розпочато спочатку в порядку статті 319 КПК України, та ще не були допитані свідки, триває дослідження всього обсягу отриманих в ході досудового розслідування доказів, а тому, продовжуючи такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не відпали, не втратили своєї вагомості і під загрозою можливого застосування покарання, передбаченого санкціями статей, які інкриміновані обвинуваченим, останні можуть переховуватись від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченим та які не існували і не розглядались на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Крім того, слід зазначити, що судовий розгляд триває, що не виключає ризику впливу на учасників кримінального провадження у випадку застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинувачених, а наявність у обвинувачених захворювань не вказує на неможливість їх утримання під вартою.

Колегія суддів також враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Надаючи оцінку настання ризиків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачені з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину можуть вдатися до відповідних дій.

Колегія суддів зазначає, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Ризики продовжують існувати, тому застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантуватиме належної процесуальної поведінки обвинувачених. З метою забезпечення судового розгляду продовження тримання під вартою є виправданим.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Таким чином, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, обраний відносно обвинувачених запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке їм інкримінується, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому колегія суддів приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинувачених строком на 60 днів.

Колегією суддів вирішувалося питання про можливість вжиття до обвинувачених альтернативного запобіжного заходу, але наявність вказаних вище ризиків та обставин виключає, на думку колегії суддів, застосування таких. Між тим, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, що виправдовує подальше тримання обвинувачених під вартою. Необхідно також зауважити, що приведена вище позиція колегії суддів ґрунтується на принципі презумпції невинуватості, та не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміновані обвинуваченим діяння.

Керуючись статтями 177, 194, 199, 331, 371-372 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

У задоволенні клопотання захисника обвинувального ОСОБА_1 ? адвоката Волік О.В. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою – відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 13 січня 2022 року включно.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 13 січня 2022 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в той же строк, але з моменту вручення їм копії ухвали суду.

Повний текст ухвали оголошено 17 листопада 2021 року

Головуючий суддя - Я.А. Шинкарчук

Судді: І.В. Березовська

Т.В. Бобко