Ухвала суду № 101144459, 17.11.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-з/641/201/2021 Справа № 641/6506/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 року Суддя Комінтернівського районного суду міста Харкова Музиченко В.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій вона просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження нежитлових приміщень № 1-18 в літ. «Б-1», загальною площею 633,89 кв.м. (станція технічного обслуговування автомобілів) розташовані по АДРЕСА_1 , які зареєстровані за ТОВ «Сильвер-класс».

В обґрунтування заяви позивач зазначила, що нею пред`явлено позов про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Вона запропонувала відповідачу добровільно поділити майно, однак він не погодився. Ухвалою суду від 13.09.2021 року було задоволено заяву про забезпечення позову та накладено арешт на вищезазначені нежитлові приміщення. З Інформації з Державного реєстр у речових прав на нерухоме майно їй стало відомо, що 26.08.2021 року право власності на спірні нежитлові приміщення зареєстровано за ТОВ «Сильвер-класс». В зв`язку з тим, що внесення ОСОБА_2 до статутного капіталу спірних нежитлових приміщень відбулося з метою уникнути поділу цих приміщень після її пропозиції поділити спільне майно, то на цей час існує реальна загроза, що вони можуть бути знов відчужені, що зробить неможливим чи утруднить виконання рішення, внаслідок чого її законні права не будуть захищені.

У відповідності з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 цієї ж статті зазначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

За загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 навмисне вніс спірні нежитлові приміщення до статутного капіталу ТОВ «Сильвер-класс», щоб уникнути поділу майна подружжя. При цьому ОСОБА_1 зазначає, що ухвалою суду від 13.09.2021 року вже накладений арешт на спірні нежитлові приміщення. ТОВ «Сильвер-класс» не є стороною у даній цивільній справі. За таких обставин, суд приходить до висновку, що повторне накладення арешту є недоцільним та необґрунтованим, оскільки ухвалою суду від 13.09.2021 накладено арешт саме на вказані нежитлові приміщення не в залежності від їх власника. Твердження, що спірне майно може перейти до третіх осіб безпідставні, оскільки судом вже накладена заборона на їх відчуження.

Таким чином, суд вважає вимогу про забезпечення позову безпідставною, необґрунтованою, тому приходить до висновку про необхідність відмовити у забезпеченні позову.

За змістом ст.353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпечені позову.

Керуючись ст. ст.149-153,353 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Суддя -В. О. Музиченко