Рішення № 101144202, 15.11.2021, Вовчанський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року

м.Вовчанськ Харківської області

Справа 617/1642/21

Провадження 2/617/709/21

Вовчанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Петрової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Павлюкової С.М.,

представника позивача – Хиля Я.М.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – адвоката Лазебного Ю.О.

розглянувши у судовому засіданні в м.Вовчанську Харківської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Вовчанського підприємства теплових мереж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, -

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2021 представник Вовчанського підприємства теплових мереж звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2020 по 30.09.2021 у розмірі 11 971,16 грн., інфляційні втрати в сумі 552,11 грн. та 3 % річних в сумі 204,94 грн., судовий збір у розмірі 2270 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач є споживачем послуг теплової енергії, отримує такі послуги, але не здійснює оплату, внаслідок чого утворилася зазначена заборгованість.

Відповідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 з 10.06.2020 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.322 ЦК України, власник майна зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом

У даній квартирі на ім`я відповідача на підприємстві відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , відповідно до якого нараховується плата за теплову енергію. Квартира відповідача знаходиться у багатоквартирному будинку, який приєднано до системи централізованого теплопостачання, тому він є споживачами житлово-комунальних послуг. Між Вовчанським підприємством теплових мереж та відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання теплової енергії на підставі відкритого особового рахунку.

Оскільки попередній власник самовільно відключився від мереж централізованого опалення, а відповідач не відновив внутрішньо-квартирну систему теплопостачання, відповідачу ОСОБА_1 нараховується плата за вказані послуги. За період з 01.10.2020 по 30.09.2021 заборгованість склала 11 971,16 грн. Крім того, внаслідок матеріальних втрат від знецінення грошових коштів, інфляційних процесів, на зазначену суму заборгованості нараховано інфляційні втати в розмірі 552, 11 та 3% річних у сумі 204,94 грн.

Ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 07.10.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, визначено проводити розгляд за участю сторін.

27 жовтня 2021 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, просить суд відмовити Вовчанському підприємству теплових мереж у їх задоволенні з огляду на безпідставність, незаконність та необґрунтованість. В обґрунтування відзиву зазначив, що між ним та позивачем не укладався договір щодо споживання послуг з надання теплової енергії, у зв`язку з чим він не отримує жодних послуг від позивача та як наслідок не може мати жодної заборгованості. Крім того зазначив, що дійсно є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 10.06.2020. Як на момент придбання квартири, так і на сьогодні квартира знаходится в стані, непридатному для життя, в ній демонтовані теплові прилади.

21.09.2020 комісією об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Вовчанськжитлосервіс» проведено обстеження квартири АДРЕСА_2 та складено акт, відповідно до якого встановлено відсутність теплових приладів. Відповідач вважає, що відсутність приладів опалення в його квартирі від мережі централізованого опалення є доказом ненадання йому послуг з постачання тепла, що свідчить про безпідставність позовних вимог (а.с.26-30).

08 листопада 2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 на користь Вовчанського підприємства теплових мереж заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 11 971,16 грн., інфляційні втрати в сумі 552,11 грн. та 3 % річних в сумі 204,94 грн., судовий збір у розмірі 2270 грн. з огляду на те, що самовільне відключення від вказаної мережі не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання. Підставою для ненарахування оплати за теплову енергію є прийняття рішення про відключення органом місцевого самоврядування, а такого рішення не було прийнято. Прийняття рішення про відключення споживачів від систем централізованого опалення не належить до компетенції Вовчанського підприємства теплових мереж, а приймається комісією для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення та постачання горячої води, що створюється в органах місцевого самоврядування та оформлюється протоколом. Оскільки система опалення будинку є спільною власністю всіх власників приміщень багатоквартирного будинку, то власник окремого приміщення не має права самовільно змірнювати цю систему опалення та здійснювати відключення від мерж централізованого опалення.

Щодо укладення договору зазначив, що письмовий договір ОСОБА_1 з Вовчанським підприємством теплових мереж не укладався, але він був зареєстрований як абонент з відкриттям особового рахунку № НОМЕР_1 . Згідно ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживачі зобов`язані оплатити житлдово-комунальні послуги, якщо вони користувалися ними. При цьому відсутність письмово оформленого договору не позбавляє споживача обов`язку оплачувати надані йому послуги (а.с.39-42).

У судовому засіданні представник позивача Вовчанського підприємства теплових мереж – Хиля Я.М., яка діє на підставі довіреності від 04.01.2021, підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі, вказавши, що відключення споживача від мереж центрального опалення здійснюється у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку. Діюче законодавство не дозволяє відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення. Відповідач самовільно без узгодження з органом місцевого самоврядування відключився від мереж центрального опалення, що забороняється, бо це погіршує умови експлуатації внутрішньо будинкової системи і мешкання всіх або окремих громадян у житловому будинку, і не є підставою для звільнення або зменшення плати за теплову енергію. Вказала, що між позивачем та відповідачем існують фактичні договірні відносини на підставі відкритого особового рахунку. Мешкаючи в багатоповерховому будинку, в який позивач падає теплову енергію, користуючись цими послугами на протязі тривалого часу, позивач своїми діями підтвердив наявність між сторонами фактичних договірних відносин, внаслідок яких у нього виникли щомісячні обов`язки по сплаті послуг з теплопостачання.

Крім того, під час звернень ОСОБА_2 до Вовчанського підприємства теплових мереж з листами про ненарухвання оплати за опалення у зв`язку з відсутністю приладів опалення, йому було роз`яснено про необхідність підключення до системи теплопостачання із встановленням приладів опалення в його квартирі та було попереджено про нарахування за опалення по особовому рахунку № НОМЕР_1 , який відповідає його квартирі. Приймаючи до уваги, що йому, як власнику квартири, було надано достатньо часу для відновлення приладів опалення в квартирі, які демонтовано, то починаючи з початку опалювального періоду 2020-2021, а саме, з жовтня 2020 року по вересень 2021 по особовому рахунку № НОМЕР_1 нараховується оплата за теплову енергію.

Оскільки ОСОБА_2 відключився від мережі централізованого опалення без дотримання встановленого порядку, а самовільне відключення приладів опалення не може бути підставою для ненарахування плати за надану теплову енергію, так як суперечить чинному законодавству України. Діючим законодавством не передбачена форма та порядок складання акта про самовільний демонтаж приладів опалення, оскільки самовільне відключення від системи централізованого опалення заборонено. Складений 21.09.2020 комісією об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Вовчанськжитлосервіс» акт не є актом суб`єкта владних повноважень і не зобов`язує позивача до будь-яких дій.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник за договором про надання правової допомоги від 20.10.2021 – адвокат Лазебний Ю.О. позовні вимоги не визнали, заперечували проти позову в повному обсязі, зазначили, що між сторонами не існує договроних відносин, жодний договір не укладався, ОСОБА_1 не надаються позивачем послуги з теплопостачання, так як в квартирі відсутні прилади опалення та він не користується послугами центрального опалення.

21.09.2020 комісією об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Вовчанськжитлосервіс» складено акт обстеження квартири, із якого вбачається, що в квартирі відсутні засоби центрального опалення. Тому відповідач та його представник просять суд відмовити Вовчанському підприємству теплових мереж у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши надані суду докази, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідно договору купівлі-продажу квартири від 10.06.2020, посвідченого приватним нотаріусом Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області Кротовою І.К. за № 644, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.31,32).

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.07.2021, ОСОБА_1 з 10.06.2020 є власником квартири загальної площі 51,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-9, 33).

Відповідно до розрахунків позивача, сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за відпущену теплову енергію за вищевказаною адресою перед позивачем за період з 01.10.2020 року до 30.09.2021 року склала 11 971,16 грн, 3% річних – 204,94 грн. за період з 01.11.2020 по 01.08.2021, інфляційні збитки – 552,11 грн за період з листопада 2020 по серпень 2021 року (а.с.5-7, 52).

Ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 10.09.2021 року скасовано винесений 12.08.2021 року наказ Вовчанського районного суду Харківської області у справі № 2-н/617/335/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Вовчанського підприємства теплових мереж заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 11 971,16 грн., інфляційні втрати у розмірі 564,08 грн., 3% річних у розмірі 143,94 грн., а всього 12 679,18 грн. та судового збору в розмірі 227 грн (а.с.12-13).

Відповідач у суді підтвердив, що у спірний період ним не було оплачено жодного платежу з причин того, що в його квартирі не встановлені прилади опалення, а значить він не є споєживачем теплової енергії.

Також з наданих до суду розрахунків позивача вбачається, що нарахування платежів за послуги теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 провадяться по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я відповідального власника квартири ОСОБА_1 (а.с.5).

Згідно довідки № 84 від 12.10.2020, наданої головою правління ОСББ «Вовчанськжитлосервіс» В.П.Сімбірцевим, за адресою: АДРЕСА_1 з 10.06.2020 і до кінця опалювального періоду 2020-2021 ніхто не проживає, так як квартира знаходиться в стадії ремонтних робіт і не придатна для проживання (а.с.48).

Вказана інформація знайшла своє підтвердження в акті від 21.09.2020, складеним головою комісії РТС ОСББ «Вовчанськжитлосервіс» Сімбірцевим В.П., керуючим ОСББ «Вовчанськжитлосервіс» ОСОБА_3 , слюсарем-сантехніком ОСББ «Вовчанськжитлосервіс» ОСОБА_4 , зафіксовано, що у квартирі відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , прибори централізованого опалення відсутні, монтаж стояків теплових мереж виконаний згідно правил (а.с.49).

Про факт відсутності приборів опалення у квартирі АДРЕСА_1 , відповідач на момент купівлі нерухомості 10.06.2021був обізнаний. Безпосередньо при демонтажі батарей він не був присутній. Також вказав, що його квартира підключена до системи централізованого опалення.

Позивачу відомо також про факт відсутності приладів опалення в квартирі відповідача. Але в судовому засіданні зазначила, що за установку приборів опалення у квартирі несе відповідальність власник квартири або квартирозйомщик. Тепломережа відповідає лише за подачу теплоносія до будинку, ніяких ремонтних робіт ані у будинку, ані у квартирах вона не проводить.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 пояснив, що він звертався до позивача з проханям не нараховувати оплату за опалення з причин відсутності в квартирі приладів опалення. Також пояснив, що дозвіл на відключення від мережі централізованого опалення і встановлення альтернативного він в органі місцевого самоврядування не отримував.

Зазначена інформація знайшла підтвердження в листах, адресованих на ім`я директора Вовчанського підприємства теплових мереж від 10.09.2020, від 13.10.2020 (а.с.34,35)

Згідно відповідей Вовчанського підприємства теплових мереж на вказані листи від 18.09.2020 за № ІІІ-14, від 16.10.2020 за № ІІІ-16 ОСОБА_1 роз`яснено, що відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послугм» споживач зобов`язаний своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини, забезпечити своєчасну підготовку об`єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період. Відсутність приладів опалення в квартирі не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання та доказом ненадання споживачу послуг з постачання тепла. Вовчанське підприємство теплових мереж виконує в повному обсязі послуги, про що свідчить підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири та належна якість послуг в точці обліку такої послуги.

В листі зазначено, що в разі наміру споживача не отримувати відповідні послуги він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мережі теплопостачання та роз`яснено такий порядок (а.с.36-37, 44-45,50).

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Вовчанське підприємство теплових мереж надавало послуги з централізованого теплопостачання, а відповідач їх отримував.

За приписами ст.162 ЖК України, ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил користування приміщеннями жилих будинків,затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.92, та у редакції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів № 45 від 24.01.2006 року, власник та його повнолітні члени сімї зобовязані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно за ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст.68 ЖК України, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (далі за текстом Правила), плата за надання цих послуг повинна надаватися не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, згідно якої цивільні права та обовязки виникають, зокрема, і із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Згідно вимог ст.530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином i у встановлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно ст.162 Житлового кодексу України, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги по затвердженим в установленому порядку тарифам та в строки, встановлені договором або законом.

Частина 3 ст.31 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначає, що органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до положень ст.32 Закону України Про житлово-комунальні послуги, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Наведене свідчить, що відповідач зобов`язаний був своєчасно і в повному обсязі оплачувати витрати на утримання будинку, споруд і прибудинкової території, послуги з теплопостачання, водопостачання, водовідведення, газопостачання, тощо.

Письмовий договір на постачання теплової енергії у квартиру відповідача, як встановлено судом, між сторонами не укладався.

Суд вважає, що відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою розташування належної відповідачу квартири АДРЕСА_3 , відповідно до якого нараховується плата за послуги з теплопостачання, що надавалися позивачем будинку АДРЕСА_4 до точки розподілу в межах балансової належності та відсутність відмови від отримання послуги у передбаченому законом порядку, свідчать про фактичне укладення договору між сторонами.

Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного суду України від 16.12.2015 (справа № 6-2023цс15), від 20.04.2016 (справа № 6-2951цс15), від 26.09.2018 (справа №750/12850/16-ц), від 18.03.2019 (справа № 210/5796/16-ц) та підтримана Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 25.07.2019 по справі № 916/2267/17.

Про існування між сторонами цивільних прав та обовязків також свідчать звернення відповідача до позивача з актом та заявами про перерахунок вартості наданої послуги з теплопостачання через відсутність приборів опалення.

Згідно за ст.19 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 року № 2633-ІУ споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п.20 Правил плата за послуги з теплопостачання вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку або затверджених норм споживання на підставі платіжного документу.

Згідно за п.23, п.29 Правил перерахунок розміру плати за послуги з теплопостачання проводиться лише у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їх якості.

Відповідно до п.25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2007 року за № 1320/14587 (набув чинності з 09.12.2007 року) встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, допускається відключення житлового будинку лише в цілому, можливість відключення окремої квартири виключена.

Пунктом 26 Правил № 630 передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Згідно з пунктами 2.6, 2.7 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 (далі - Порядок), по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Тобто єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинне законодавство не передбачає.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише щодо будинку в цілому.

Матеріали справи не містять відповідної проектної документації, яка б засвідчувала факт відключення квартири відповідача від мережі централізованого теплопостачання та доказів ненадання йому послуг з постачання тепла.

Разом з тим, суд встановив, що з моменту купівлі квартири, а саме 10.06.2020 року у квартирі відповідача відсутні батареї, однак це не є доказом відключення його квартири від мережі централізованого теплопостачання та доказом ненадання йому послуг з постачання тепла.

Матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про відключення його квартири від мережі теплопостачання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно з пунктом 22 Правил № 630 точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві, є відгалуження від стояків у межах квартири.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири ОСОБА_1 свідчить про виконання послуг Вовчанським ПТМ.

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача не отримувати відповідні послуги він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мережі теплопостачання. Самовільне відключення від вказаної мережі не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах від 11 листопада 2015 року у справах № 6-1192цс15, № 6-1706цс15 та від 19.08.2019 у справі № 226/1437/16-ц.

Судом не встановлено будь-яких доказів щодо отримання дозволу на відключення квартири відповідача, яка за технічною характеристикою обладнана системою централізованого опалення, від цієї системи, як і звернень відповідача у спірний період з приводу неякісних послуг з теплопостачання.

Натомість, у звязку з невиконанням відповідачем припису позивач, починаючи з жовтня 2020 року розпочав нарахування по особовому рахунку № НОМЕР_1 за теплову енергію.

Крім того, факт самовільного відключення відповідача від мереж централізованого опалення вже встановлений і сторонами не оспорюється.

З огляду на приведене доводи відповідача щодо неправомірності нарахування позивачем оплати за послуги з теплопостачання через фактичне невикористання ним цих послуг у звязку з відсутністю приборів опалення у квартирі не заслуговують на увагу, оскільки ним порушено встановлений Правилами порядок відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

За приписами ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобовязаний: за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини: дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; своєчасно проводити підготовку житлового будинку, помешкання (в якому він проживає або належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо зимовий період.

Відповідно до п.4 та п.5 ст.319 ЦК України власність зобовязує, орієнтуючи власника на те, що кожен з них не лише має субєктивні права, але й несе відповідальність перед громадою та суспільством за належне використаннч цих прав. Власник не може використовуваи прво власності на шкоду правам та свободам громадян.

Згідно за ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 383 ЦК України також зазначено, що власник житла повинен використовувати належне йому майно (квартиру, будинок) за цільовим призначенням, тобто для проживання. забезпечувати його схоронність, утримувати у належному санітарному та технічному стані, утримуватись від руйнування або псування , підвищувати благоустрій житла та ін. Ремонт та інші зміни власник має право проводити, якщо вони не призведуть до порушень або обмежень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог та правил експлуатації будинку.

Отже, саме відповідач зобов`язаний підтримувати систему централізованого опалення в квартирі у належному стані.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов згідно зі ст.525 ЦК України не допускається, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання. Тому позивач мав право проводити нарахування, навіть, за умови фактичного неотримання відповідачами послуг з теплопостачання при самовільному відключенні від мереж центрального теплопостачання, тобто в разі неотримання послуги споживачем з його вини.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем в односторонньому порядку порушені умови договору, який фактично був укладений згідно відкритого особового рахунку, відповідно до якого позивачем, як було встановлено, фактично надавалася послуга з теплопостачання у будинок АДРЕСА_4 , оскільки він самовільно, без законних підстав відключив свою квартиру від мереж централізованого опалення, що не є підставою для зупинення договору та звільнення або зменшення плати за теплову енергію.

Згідно за ст.625 ЦК України та п.20 Правил, положення яких носять обов`язковий характер і застосовуються незалежно від того, включені вони до конкретного договору чи ні, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобовязання зі сплати житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ч.2 ст.625 ЦК України.

Вказана позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 20 червня 2012 року у справі № 6-68цс12.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи дану норму закону, вимоги позивача та наявну заборгованість з відповідача також підлягає стягненню 3% річних в сумі 204,94 грн. та інфляційні збитки в сумі 552,11 грн., розраховані за період невиконання грошового зобовязання з листопада 2020 року по 01.08.2021 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Проніна проти України, № 63566/00, пр. 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно за ч.2 ст.99 ЦПК України у разі скасування судового наказу внесена сум судового збору не повертається, а зараховується до суми судового збору, встановленої до позовної заяві у разі предявлення позову до боржника у порядку позовного провадження.

При зверненні до суду з даним позовом Вовчанське ПТМ сплачено судовий збір в сумі 2043 грн. (а.с.14). З урахуванням сплаченої суми судового збору при зверненні позивача до суду з заявою про видачу судового наказу (227 грн., а.с.15) загальна сума судового збору, сплачена позивачем у цьому спорі, складе 2270 грн., що відповідає розміру судового збору при зверненні до суду з позовом майнового характеру відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Отже, на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені Вовчанським ПТМ судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 270 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Вовчанського підприємства теплових мереж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вовчанського підприємства теплових мереж заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 жовтня 2020 по 30 вересня 2021 у розмірі 11 971,16 (одинадцять тисяч дев`ятсот сімдесят одна грн. 16 коп.), інфляційні витрати у розмірі 552,11 грн. (п`ятсот п`ятдесят дві грн. 11 коп.), 3 % річних у розмірі 204,94 грн. (двісті чотири грн. 94 коп.), а всього у розмірі 12 728,21 (дванадцять тисяч сімсот двадцять вісім грн. 21 коп) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вовчанського підприємства теплових мереж судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач - Вовчанське підприємство теплових мереж, код ЄДРПОУ 32447026, р/р НОМЕР_2 в філії ХОУ АТ «Ощажбанк» м.Харків, МФО 351823, адреса місцезнаходження: 62503, Харківська область, м.Вовчанськ, вул.Колокольцова, 3 А.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , місце проживання, АДРЕСА_5 .

Представник відповідача - адвокат Лазебний Юрій Олександрович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 211/4 від 27.03.2006, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_6 .

Повний текст складено 17.11.2021

СУДДЯ Петрова Н.М.