Ухвала суду № 101143046, 17.11.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5535/21

Провадження № 2/202/2398/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Марченко Н.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпрометиз» про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська з позовом, в якому просить зобов`язати відповідача надати йому щомісячну довідку про відпрацьований час, відносно планового часу за час його роботи на підприємстві; надати копію наказів про підвищення тарифних ставок та окладів за час його роботи на підприємстві та наказів № 230 від 30.10.1995, № 137 від 30.04.1996, № 108 від 30.04.1997, № 208 від 01.08.2000, № 246 від 02.10.2000, № 272 від 02.11.2000; надати відповідь про те, із якого розміру середньомісячного заробітку по первинній виробничій травмі 7 квітня 1995 року була надана довідка про розмір втраченого заробітку у розмірі 70,92 грн.; надати відповідь, який середньомісячний заробіток він мав по первинній виробничій травмі 7 квітня 1995 року на час передавання особової справи актом приймання-передачі від 19 липня 2001 року; надати відповідь, який загальний коефіцієнт підвищення середньомісячного заробітку по первинній виробничій травмі 7 квітня 1995 року із 7 серпня 1995 року, дати первинного висновку МСЕК, до 19 липня 2001 року, дати передавання особової справи актом приймання-передачі № 113.58; надати розмір та розрахунок його середньомісячного заробітку по першій травмі 7 квітня 1995 року, розрахований відповідно до пункт 22 Правил № 472; надати йому розмір та розрахунок його середньомісячного заробітку, що мав до ушкодження здоров`я по повторній травмі 9 грудня 1997 року; поставити на облік його нещасний випадок на виробництві 9 грудня 1997 року та скласти акт за формою Н-1; встановити вину відповідача, який не виконує свої зобов`язання по забезпеченню оформлення всіх документів, необхідних для визначення розміру відшкодування шкоди, відповідно до вимог пункту 35 «Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472, не виконує свої зобов`язання щодо видачі працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, із зазначенням часу роботи і розміру заробітної плати, відповідно до статті 49 Кодексу законів про працю України та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпрометиз» на його користь моральну шкоду в розмірі 240000 грн.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви мають бути додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 2270 грн.

Позивачем у позовній заяві об`єднано декілька позовних вимоги, а саме дві вимоги немайнового характеру (щодо зобов`язання відповідача надати певні документи та скласти акт за формою Н-1) та одну вимогу майнового характеру – про відшкодування моральної шкоди в розмірі 240000 грн.

Таким чином, судовий збір за подання даного позову складає 1816 грн. (908 грн. х 2) – в частині вимог немайнового характеру та 2400 грн. – в частині вимог про відшкодування моральної шкоди.

Оскільки при зверненні до суду судовий збір позивачем не був сплачений, ухвалою суду від 24 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та встановлено позивачу строк для сплати судового збору протягом десять днів з дня отримання копії ухвали.

04.10.2021 року ОСОБА_1 було подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору, посилаючись на те, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Також позивач зазначив, що сума судового збору перевищує 5% його річного доходу – страхових виплат по відшкодуванню шкоди внаслідок ушкодження здоров`я, предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у звільнені його від сплати судового збору з тих підстав, що позивач не надав належних доказів щодо розміру його доходу за попередній календарний рік. Крім того, предметом позову є зобов`язання відповідача вчинити певні дії та відшкодувати моральну шкоду, завдану бездіяльністю відповідача, а тому позивач не звільнений від сплати судового збору відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Вищевказаною ухвалою суду позивачу був продовжений на десять днів з дня отримання копії ухвали строк для сплати судового збору або надання належних доказів для звільнення від сплати судового збору, його зменшення, відстрочення чи розстрочення.

Копія ухвали отримана позивачем 19.10.2021 року, що ним зазначається в його заяві.

У визначений ухвалою суду строк позивачем судовий збір не був сплачений.

Натомість цього 20 жовтня 2021 року позивач надав суду роздруківку з Реєстру застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування «Індивідуальні відомості про застраховану особу» щодо отриманого доходу у 1998, 2004, 2005, 2011, 2012 роках та довідку про відсутність індивідуальних відомостей про особу.

Між тим, в ухвалі суду зазначалося про необхідність подання позивачем даних щодо його доходу за попередній календарний рік, тобто за 2020 рік, а саме довідки податкового органу, довідки пенсійного фонду тощо.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1, 2 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази,які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущенні.

Підстави та порядок звільнення від сплати судового збору визначені статтею 136 ЦПК України та статтею 8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до яких, враховуючи майновий стан сторони, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, законом визначено вичерпний перелік випадків, відповідно до яких суд своєю ухвалою може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Суд вважає, що позивачем не доведено, що розмір судового збору за подання позовної заяви перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік – 2020 рік, оскільки належні докази на підтвердження розміру свого доходу позивач не надав.

Відсутність відомостей про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування в реєстрі застрахованих осіб не є належним доказом відсутності доходів за попередній рік, оскільки відповідно до статті 14.1 Податкового кодексу України доходи платника податку складаються з доходів від усіх видів діяльності, які отримано (нараховано) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах на території України та за їх межами.

Законні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору не встановлені, оскільки позивачем не підтверджено належними доказами свій майновий стан.

Підстав для застосування п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд не вбачає, оскільки предметом позову є не відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а зобов`язання відповідача вчинити певні дії та відшкодувати моральну шкоду, завдану бездіяльністю відповідача.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи, що позивачем не надано належних доказів для звільнення його від сплати судового збору (довідку податкового органу, довідку про розмір пенсії чи соціальних виплат за попередній рік тощо), судовий збір у встановлений судом строк позивачем не сплачено, суд приходить до висновку, що позивачу слід відмовити у звільненні його від сплати судового збору, позовну заяву визнати неподаною та повернути позивачу.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити ОСОБА_1 у звільненні його від сплати судового збору за подання позовної заяви до Приватного акціонерного товариства «Дніпрометиз» про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпрометиз» про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди визнати неподаною та повернути у зв`язку з несплатою судового збору.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестають існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Ю. Марченко