Рішення № 101141884, 08.11.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

08 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4040/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря судового засідання Карча В.М.,

представника третьої особи Кузьминової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Луганській області, про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (далі - позивач, ПрАТ «ЛИНІК») до Державної казначейської служби України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Луганській області (далі - третя особа), в якій позивач просив стягнути з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» нараховану за час затримки відшкодування з ПДВ пеню у розмірі 7383984,80 грн за деклараціями січня, лютого, березня, квітня, липня 2017 року на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 для ПРАТ «ЛИНІК» в АТ «ОТП Банк», МФО 300528.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.03.2017, у період перебування на обліку в Запорізькому управлінні Офісу великих податків ДФС, позивачем подано податкову декларацію (від 20 березня 2017 року № 9045133857) з податку на додану вартість разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2017 року у розмірі 2 989 325,00 грн. Зазначена у заяві сума утворилась за рахунок сплачених шляхом розрахунків з постачальниками товарів, робіт, послуг протягом поточного звітного періоду та попередніх податкових періодів ПДВ.

23.05.2017 позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року. При цьому сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2017 року так і залишилась у розмірі 2 989 325,00 грн.

Посадовими особами Офісу ВПП ДФС на підставі наказу від 07.08.2017 № 1692 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПРАТ «ЛИНІК» було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 17.08.2018 № 64/28-10-47-08/32292929 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПРАТ «ЛИНІК» з питань достовірності декларування від`ємного значення податку на додану вартість за травень-грудень 2015 року, січень-грудень 2016 року та лютий 2017 року».

За наслідками вказаної перевірки Офісом ВПП ДФС було винесено податкові повідомлення-рішення від 31.08.2017 за №№ 0005994708, 0006004708, 0006014708.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, залишеною в силі постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року, визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 07 серпня 2017 року № 1692 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки з питань достовірності декларування сум від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. податкових періодів червня - грудня 2015 року, січня - грудня 2016 року та лютого 2017 року, а отже винесені за наслідками акту перевірки рішення не мали юридичної сили.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 у справі № 812/1463/18 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 31 серпня 2017 року №№ 0005994708, 0006004708, 0006014708.

Вказане рішення набрало законної сили 15.11.2018.

На теперішній час в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування внаслідок протиправної бездіяльності відповідача відсутня інформація про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкового періоду лютого 2017 року в розмірі 2 989 325,00 грн.

Отже, починаючи з 05 квітня 2018 року (дата набрання чинності у справі № 812/1215/17) сума бюджетного відшкодування лютого 2017 відображена у інтегрованій картці платника (ІКП) як заявлена до відшкодування, але не є підтвердженою відповідними записами в Реєстрі про завершення процедури її узгодження.

Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2017 року (від 15 лютого 2017 року № 9020109056) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року від 15 лютого 2017 року № 9020109056) Приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» визначено суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 4 822 914,00 грн.

Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2017 року (від 19 квітня 2017 року № 9069185164) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року від 19 квітня 2017 року № 9069185164) Приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» визначено суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 7 278 714,00 грн.

На підставі акта від 19 липня 2017 року № 50/28-10-47-08/32292929 «Про результати документальної позапланової перевірки Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (код за ЄДРПОУ 32292929), проведеної відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України», яким серед іншого встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування, зокрема, за січень 2017 року в сумі 4 822 914,00 грн та березень 2017 року в сумі 7 278 714,00 грн, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесено податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2017 року за № 0004764708, яким Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зокрема, за січень 2017 року в сумі 4 822 914,00 грн (декларація від 15 лютого 2017 року № 9020109056) та березень 2017 року в сумі 7 278 714,00 грн (декларація від 19 квітня 2017 року № 9069185164).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 812/1544/17, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2017 року № 0004764708 та податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2017 року № 0004754708.

Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 812/1544/17 набрала законної сили 13 квітня 2018 року.

Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2017 року (від 22 травня 2017 року № 9094026820) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року від 22 травня 2017 року № 9094026820) Приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» визначено суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 1 137 071,00 грн.

На підставі акта від 20 липня 2017 року № 52/28-10-47-08/32292929 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (код за ЄДРПОУ 32292929) з питань достовірності декларування від`ємного значення податку на додану вартість за квітень 2017 року, яким серед іншого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за квітень 2017 року на 1 137 071,00 грн, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесено податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2017 року за № 0005194708, яким Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2017 року в сумі 1 137 071,00 грн (декларація від 22 травня 2017 року № 9094026820) та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 568 535,50 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі № 812/1777/17 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 11 серпня 2017 року № 0005184708 щодо завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 9 199 208,00 грн, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 11 серпня 2017 року № 0005194708 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 568 535,50 грн.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі № 812/1777/17 набрало законної сили 26 липня 2018 року.

Разом з тим, інформація щодо дати закінчення оскарження податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 02 серпня 2017 року за № 0004764708, яким Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зокрема, за січень 2017 року в сумі 4 822 914,00 грн (декларація від 15 лютого 2017 року № 9020109056) та березень 2017 року в сумі 7 278 714,00 грн (декларація від 19 квітня 2017 року № 9069185164), так само, як і закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення від 11 серпня 2017 року за № 0005194708, яким Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2017 року в сумі 1 137 071,00 грн (декларація від 22 травня 2017 року № 9094026820), до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість не внесена до цього часу, що є причиною навмисного блокування автоматичного повернення ПДВ з боку податкового органу.

18.08.2017 у період перебування на обліку в Запорізькому управлінні Офісу великих податків ДФС, позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2017 року у розмірі 1682639 грн. Зазначена у заяві сума утворилась за рахунок сплачених шляхом розрахунків з постачальниками товарів, робіт, послуг протягом поточного звітного періоду та попередніх податкових періодів ПДВ.

Офісом ВПП ДФС 06.11.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення №0007054712 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 1682639,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 841319,50 грн, №0007064712 про зменшення розміру від`ємного значення з ПДВ на 13047969,00 грн, №0007074712 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 27 520,00 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 13760 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі №812/252/18 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0007054712, № 0007064712 та №0007074712 від 06.11.2017, прийняті Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України .

З 11 квітня 2019 року, коли позивач вже перебував на обліку у відповідача, відбулось завершення процедури судового оскарження податкового повідомлень-рішень № 0007054712, № 0007064712 та № 0007074712 від 06.11.2017, яке міститься в Реєстрі як підстава неузгодженої суми податку.

Але станом на дату подачі адміністративного позову в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування досі відсутня інформація про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкового періоду липня 2017 року в розмірі 1682639,00 грн.

Отже, на день подання цього позову суми бюджетного відшкодування у всіх зазначених справах та податкових періодах позивачеві не повернута, виконання судових рішень безпідставно не виконується.

Внаслідок несвоєчасного внесення відомостей (як заявленої платником податку суми до відшкодування, так і узгодженої суми бюджетної заборгованості) до відповідного Реєстру відповідач грубо порушує права платника податку, не даючи змоги на автоматичне бюджетне відшкодування, що стало підставою для звернення до суду за примусовим стягненням бюджетного відшкодування, а в цьому адміністративному позові - суми пені, нарахованої самостійно платником у відповідності до пункту 200.23 статті 200 ПК.

Суд ухвалою від 04.08.2021 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, визначив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 04.11.2021 подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з Державного бюджету на користь ПрАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» нараховану за час затримки відшкодування з ПДВ пеню в розмірі 7196517,27 грн за деклараціями січня, лютого, березня, квітня, липня 2017 року на розрахунковий рахунок.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не користався.

25.08.2021 від третьої особи до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому третя особа зазначає, зокрема, таке.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПКУ суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Порядок нарахування пені на суму простроченого бюджетного відшкодування та механізм її виплати платнику податку законодавчо не визначені, діючими на даний час законодавчими актами не визначено коло осіб, що повинні нараховувати таку пеню. Крім того, для розрахунку пені є обов`язковими умовами як визначення дня початку відліку, так і день закінчення відліку.

Оскільки бюджетна заборгованість не сплачена, не визначений день погашення заборгованості, а тому вважає, що вимоги про стягнення з Державного бюджету пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість заявлені передчасно.

Отже, початок перебігу вказано строку має розпочинатись з дати виникнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ (що є також датою початку строку для нарахування пені, оскільки вимоги щодо відшкодування пені нерозривно пов`язані із фактом існування заборгованості бюджету), і такою датою є наступний день, який слідує за датою закінчення строку, визначеного п. 200.15 ст. 200 ПКУ, який обраховується від дати фактичного отримання контролюючим органом судового рішення, що набрало законної сили, про задоволення позову.

Щодо розрахунку пені, наведеного в позовній заяві ПрАТ «ЛИНІК», третя особа зазначає наступне.

У позові ПрАТ «ЛИНІК» вказано, що днем виникнення права на нарахування пені у цій справі позивач визначив час, що не перевищує останні три роки: січня 2017 року строк дії пені з 01.08.2018 до 30.07.2021; лютого 2017 року строк дії пені з 01.08.2018 до 30.07.2021; березня 2017 року строк дії пені з 01.08.2018 до 30.07.2021; квітня 2017 року строк дії пені з 10.08.2018 до 30.07.2021; липня 2017 року строк дії пені з 16.10.2019 до 30.07.2021.

В той же час позивачем не враховано той факт, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 у справі № 812/1463/18, залишеним без змін ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 31 серпня 2017 року №№ 0005994708, 0006004708, 0006014708.

Таким чином, вказаним рішенням суду встановлено неправомірність рішень контролюючого органу щодо відмови позивачу у бюджетному відшкодуванні та обґрунтованість декларування позивачем ПДВ за травень - грудень 2015 року, січень - грудень 2016 року та лютий 2017 року на загальну суму 23 731 324,90 грн.

З урахуванням норм статті 200 Податкового кодексу України, яка встановлює обов`язкові процедури узгодження бюджетної заборгованості та містить обов`язок податкового органу внести відповідні дані до Реєстру лише після закінчення судового оскарження, на думку третьої особи, весь період судового оскарження не включається до періоду існування заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

З урахуванням зазначеного наведений позивачем розрахунок нарахування пені за несвоєчасне повернення ПДВ податкового періоду лютого 2017 року є необґрунтованим, оскільки позивачем не враховано дату узгодження суми бюджетного відшкодування за лютий 2017 року, а саме 26.11.2018 року, з якого має розпочинатись нарахування пені, оскільки ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 року про повернення апеляційної скарги ОВПП ДФС по справі № 812/1463/18 отримано ОВПП ДФС Запорізького управління 26.11.2018.

Початком перебігу такого строку є набуття статусу бюджетної заборгованості невідшкодованих сум ПДВ, тобто наступний день, який слідує за датою закінчення строку, визначеного п. 200.15 ст. 200 ПК України, та з якого фактично і розпочинається нарахування такої пені. Тобто, враховуючи наявність рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 812/1463/18, яке набрало законної сили 15.11.2018, початком перебігу строку звернення позивача до суду про стягнення пені за період лютий 2017 року є 15.11.2018.

Отже, сума пені, заявлена позивачем до стягнення, на думку третьої особи, є необґрунтованою, завищеною та такою, що розрахована з порушенням вимог ПКУ.

На підставі викладеного Головне управління ДПС у Луганській області просить відмовити в задоволенні позову (арк. спр. 165-172).

Ухвалою суду від 20.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала доводи, викладені в письмових поясненнях, та просила відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Приватне акціонерне товариство «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (ПрАТ «ЛИНІК»), код ЄДРПОУ 32292929, зареєстровано в якості юридичної особи 16.12.2002, основний вид економічної діяльності - 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.10.2020 № 338195419261 (арк. спр. 16).

ПрАТ «ЛИНІК» 15.02.2017 подало до контролюючого органу податкову декларацію № 9020109056 з податку на додану вартість за січень 2017 року разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року від 15 лютого 2017 року № 9020109056), де визначено суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 4 822 914,00 грн (арк. спр. 17-29).

ПрАТ «ЛИНІК» 20.03.2017 подало до контролюючого органу податкову декларацію № 9045133857 з податку на додану вартість разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2017 року у розмірі 2 989 325,00 грн (арк. спр. 30-44).

23.05.2017 позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року. При цьому сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2017 року так і залишилась у розмірі 2 989 325,00 грн (арк. спр. 45-51).

Посадовими особами Офісу ВПП ДФС на підставі наказу від 07.08.2017 № 1692 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПРАТ «ЛИНІК» було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 17.08.2018 № 64/28-10-47-08/32292929 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПРАТ «ЛИНІК» з питань достовірності декларування від`ємного значення податку на додану вартість за травень-грудень 2015 року, січень-грудень 2016 року та лютий 2017 року».

За наслідками вказаної перевірки Офісом ВПП ДФС було винесено податкові повідомлення-рішення від 31.08.2017 за №№ 0005994708, 0006004708, 0006014708.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, залишеною в силі постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року, визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 07 серпня 2017 року № 1692 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки з питань достовірності декларування сум від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. податкових періодів червня - грудня 2015 року, січня - грудня 2016 року та лютого 2017 року (арк. спр. 94-98, 99-102).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 у справі № 812/1463/18 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 31 серпня 2017 року №№ 0005994708, 0006004708, 0006014708 (арк. спр. 103-106). Вказане рішення набрало законної сили 15.11.2018 (арк. спр. 107-108).

ПрАТ «ЛИНІК» 19.04.2017 подало до контролюючого органу податкову декларацію № 9069185164 з податку на додану вартість за березень 2017 року разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року від 19 квітня 2017 року № 9069185164), де визначено суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 7 278 714,00 грн (арк. спр. 52-66).

На підставі акта від 19 липня 2017 року № 50/28-10-47-08/32292929 «Про результати документальної позапланової перевірки Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (код за ЄДРПОУ 32292929), проведеної відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України», яким серед іншого встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування, зокрема, за січень 2017 року в сумі 4 822 914,00 грн та березень 2017 року в сумі 7 278 714,00 грн, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесено податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2017 року за № 0004764708, яким Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зокрема, за січень 2017 року в сумі 4 822 914,00 грн (декларація від 15 лютого 2017 року № 9020109056) та березень 2017 року в сумі 7 278 714,00 грн (декларація від 19 квітня 2017 року № 9069185164).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 812/1544/17, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2017 року № 0004764708 та податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2017 року № 0004754708 (арк. спр. 109-117, 118-124).

ПрАТ «ЛИНІК» 22.05.2017 подало до контролюючого органу податкову декларацію № 9094026820 з податку на додану вартість за квітень 2017 року разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року від 22 травня 2017 року № 9094026820), де визначено суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 1 137 071,00 грн (арк. спр. 67-79).

На підставі акта від 20 липня 2017 року № 52/28-10-47-08/32292929 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (код за ЄДРПОУ 32292929) з питань достовірності декларування від`ємного значення податку на додану вартість за квітень 2017 року, яким серед іншого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за квітень 2017 року на 1 137 071,00 грн, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесено податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2017 року за № 0005194708, яким Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2017 року в сумі 1 137 071,00 грн (декларація від 22 травня 2017 року № 9094026820) та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 568 535,50 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі № 812/1777/17 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 11 серпня 2017 року № 0005184708 щодо завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 9 199 208,00 грн, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 11 серпня 2017 року № 0005194708 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 568 535,50 грн (арк. спр. 125-133).

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі № 812/1777/17 набрало законної сили 26 липня 2018 року (арк. спр. 134).

ПрАТ «ЛИНІК» 18.08.2017 подало до контролюючого органу податкову декларацію № 9166986640 з податку на додану вартість за липень 2017 року разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року від 18 серпня 2017 року № 9166986640), де визначено суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 1682639 грн (арк. спр. 80-93).

Офісом ВПП ДФС 06.11.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення №0007054712 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 1682639,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 841319,50 грн, №0007064712 про зменшення розміру від`ємного значення з ПДВ на 13047969,00 грн, №0007074712 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 27 520,00 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 13760 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі №812/252/18 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0007054712, № 0007064712 та №0007074712 від 06.11.2017, прийняті Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України (арк. спр. 135-144).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі № 812/252/18 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі № 812/252/18 залишено без змін (арк. спр. 147-154).

Згідно з довідками, наданими Головним управлінням ДПС у Луганській області, про суму залишку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за звітний період ПрАТ «ЛИНІК» фактично відшкодовано 0 грн, залишок заборгованості перед позивачем станом на 02.09.2021 становить: за січень 2017 року - 4822914,00 грн, за лютий 2017 року - 2989325,00 грн, за березень 2017 року - 7278714,00 грн, за квітень 2017 року - 1137071,00 грн, за липень 2017 року - 1682639,00 грн (арк. спр. 189-192, 212).

Отже, на час розгляду справи суми бюджетного відшкодування у всіх зазначених справах та спірних податкових періодах 2017 року позивачеві не повернуто.

Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Зі змісту пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України слідує, що узгоджені суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість та на зазначені суми нараховується пеня протягом строку дії заборгованості, включаючи день погашення.

Порядок узгодження заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість також визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 200.11 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Тобто дата, з якої розпочинається нарахування пені, залежить від дати закінчення перевірки, та включає в себе 5 днів на подання висновку, 5 операційних днів на перерахування коштів.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, право позивача на відшкодування йому бюджетної заборгованості з податку на додану вартість з нарахуванням на зазначену суму пені прямо передбачено чинним законодавством.

Позиція щодо наявності у платника податку на додану вартість права на отримання пені у разі несвоєчасного повернення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість висловлена Верховним Судом України в постанові від 03.06.2014 у справі № 21-131а14 за позовом публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби України (далі - СДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області про стягнення суми.

Право платника податків на стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості, що не була відшкодована, або відшкодована частково, підтверджено правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26.03.2019 у справі № 810/1928/16, від 20.06.2019 у справі № 820/1750/18, від 11.09.2018 у справі № 812/103/15.

Щодо строку, за який платник податку має право на нарахування пені на заборгованість з ПДВ суд виходить з того, що статтею 200 Податкового кодексу України (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено певні процедури перевірки правомірності заявлення сум бюджетного відшкодування та узгодження заборгованості бюджету.

Днем виникнення права на нарахування пені у цій справі позивач визначив останні три роки, починаючи з 01.08.2017 до 30.07.2021 для податкових періодів січень, березень 2017 року.

Розрахунок пені за періоди лютий, квітень та липень 2017 року позивачем визначено за період, що настав після узгодження суми бюджетного відшкодування в судовому порядку, а саме: за лютий 2017 року - з 16.11.2018, за квітень 2017 року - з 10.08.2018, за липень 2017 року - з 16.10.2019.

Оскільки кінцева дата нарахування пені, передбачена п. 200.23 статті 200 ПК України, наразі невідома, суд вважає, що позивач має право самостійно визначити період нарахування пені в межах строку існування заборгованості бюджету з ПДВ з урахуванням положень статті 102 ПК України.

Позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 7196517,27 грн у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за періоди січень, лютий, березень, квітень, липень 2017 року належать до задоволення.

Так, загальна сума пені, нарахованої на заборгованість з ПДВ за період січень 2017 року в сумі 4822914,00 грн, за період з 01.08.2018 по 30.07.2021 становить 2105697,47 грн; загальна сума пені, нарахованої на заборгованість з ПДВ за період лютий 2017 року в сумі 2989325,00 грн, за період з 16.11.2018 по 30.07.2021 становить 1117679,95 грн; загальна сума пені, нарахованої на заборгованість з ПДВ за період березень 2017 року в сумі 7278714,00 грн, за період з 01.08.2018 по 30.07.2021 становить 3177906,47 грн; загальна сума пені, нарахованої на заборгованість з ПДВ за період квітень 2017 року в сумі 1137071,00 грн, за період з 10.08.2018 по 30.07.2021 становить 490560,47 грн; загальна сума пені, нарахованої на заборгованість з ПДВ за період липень 2017 року в сумі 1682639,00 грн, за період з 16.10.2019 по 30.07.2021 становить 304672,91 грн.

Розрахунок пені здійснено із застосуванням облікових ставок НБУ, відомості щодо розміру та періоду дії яких розміщено на офіційному веб-сайті НБУ (https://bank.gov.ua/ua/monetary/stages/archive-rish). В ході судового розгляду справи відповідачем не надавалося заперечень щодо математичного розрахунку суми пені.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05.01.2000) (Beyeler v. Italy, заява №33202, §100)).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатись такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права в національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.06.2014 (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви №68385/10 та №71378/10, §35)).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09.01.2007 зазначив, що юридична особа-платник податку на додану вартість мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява №803/02, §31-32). Європейський суд з прав людини констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації податку на додану вартість у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, останній у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість у спірному розмірі, який охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

У відповідності до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із положеннями частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у сумі 22700,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 26.07.2021 № 1445 (арк. спр. 8).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 22700,00 грн слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (код ЄДРПОУ 32292929, місцезнаходження: 93113, Луганська обл., місто Лисичанськ, вул. Сосюри В., будинок 371, офіс 1-А) до Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ 44082150, місцезнаходження: 93401, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72), про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» пеню у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за податковими деклараціями з ПДВ за січень, лютий, березень, квітень, липень 2017 року в сумі 7196517,27 грн (сім мільйонів сто дев`яносто шість тисяч п`ятсот сімнадцять грн 27 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 22700,00 грн (двадцять дві тисячі сімсот грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 17 листопада 2021 року.

Суддя І.О. Свергун