Рішення № 101141845, 16.11.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4648/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Матвєєвої Тетяни Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Матвєєвої Тетяни Сергіївни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУНП в Луганській області), в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 05.08.2021 № 284 о/с «По особовому складу» в частині причини звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Старобільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області;

2) змінити причину звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Старобільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області на ст. 77 ч. 1 п. 7 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 19.07.2021;

3) зобов`язати відповідача внести запис в трудову книжку позивача про причину звільнення - ст. 77 ч. 1 п. 7 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 19.07.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, з 24.04.2017 по 12.08.2021 позивач проходив службу в Національній поліції України.

05 липня 2021 року позивачем було подано рапорт на звільнення за власним бажанням, який був зареєстрований відповідачем за вхідним номером № 6182/111/40-2021 від 05.07.2021.

Представник позивача зазначає, що згідно з рапортом на звільнення від 05.07.2021 підставою для звільнення є власне бажання працівника, а отже в розумінні статті 38 КЗпП України, працівник повідомив роботодавця про своє звільнення за два тижні до бажаної дати звільнення. На думку представника позивача, останнім робочим днем ОСОБА_1 мало бути 19 липня 2021 року.

Листом від 06.07.2021 № 6245/111/40-2021 відповідач повідомив позивача про неможливість звільнення останнього з органів Національної поліції України, та повідомив, що прогнозована дата звільнення є 05.10.2021. При цьому відповідач посилався на лист голови Національної поліції України від 31.05.2021 № 6684/01/12-2021 «Про розгляд рапортів поліцейських про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням».

19 липня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою повідомленням, що лист голови Національної поліції України від 31.05.2021 № 6684/01/12-2021 «Про розгляд рапортів поліцейських про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням» не є нормативно-правовим актом, останнім робочим днем ОСОБА_1 є 19.07.2021, також вказаною заявою позивач просив видати копію наказу про звільнення, внести записи до трудової книжки та провести остаточний розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП України.

Представник позивача зазначає, що відповідачем вказані вище дії за заявою позивача вчинені не були. Натомість, наказом Старобільського РУП від 21.07.2021 № 384 відносно позивача було розпочато проведення службового розслідування за фактом відсутності на службі без поважних причин. За результатами службового розслідування за фактом відсутності на службі позивача складено висновок від 03.08.2021, яким дні невиходу на службу було зараховано як прогули та рекомендовано застосувати відносно позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з служби через прогул.

05.08.2021 відповідачем видано наказ № 284 о/с по особовому складу про звільнення позивача за ст.77 ч.1 п.6 Закону України «Про національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Представник позивача вважає наказ від 05.08.2021 № 284 о/с по особовому складу в частині зазначення підстави звільнення ОСОБА_1 протиправним, та таким, що підлягає скасуванню в частині формулювання причини звільнення.

На думку представника позивача, підставою звільнення позивача є поданий ним рапорт про звільнення за власним бажанням, а датою його звільнення є 19.07.2021. Через що наказ від 05.08.2021 № 284 о/с про звільнення позивача є протиправним та підлягає скасуванню в частині дати та причин звільнення.

Ухвалою суду від 06.09.2021 позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 25-26).

Ухвалою суду від 22.09.2021 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 39-40).

Від Головного управління Національної поліції в Луганській області 07.10.2021 за вх.№34009/2021 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 56-65).

05 липня 2021 року позивачем було подано рапорт на звільнення за власним бажанням. Вказаний рапорт зареєстровано за вхідним номером № 6182/111/40-2021 від 05.07.2021. Резолюція керівника про заперечення щодо звільнення на рапорті не вказана.

Листом від 06.07.2021 № 6245/111/40-2021 відповідач повідомив позивача про неможливість звільнення з органів Національної поліції України. Прогнозована дата звільнення є 05.10.2021, при цьому, відповідач керувався листом голови Національної поліції України від 31.05.2021 № 6684/01/12-2021 «Про розгляд рапортів поліцейських про звільнення зі служби з поліції за власним бажанням».

19 липня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій зазначивши, що лист голови Національної поліції України від 31.05.2021 №6684/01/12-2021 «Про розгляд рапортів поліцейських про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням» не є нормативно-правовим актом, позивач просив видати копію наказу про звільнення, звільнивши його 19.07.2021 за власним бажанням, внести записи до трудової книжки та провести остаточний розрахунок у строки визначені ст. 116 КЗпП України.

Відповідач зазначив, що відповідно до пункту 68 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114) особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Згідно з підпунктом «ж» пункту 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків.

Служба в поліції є добровільною і може бути припинена за власним бажанням поліцейського за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону за наявності поважних причин.

До закінчення визначеного у пункті 68 Положення № 114 строку служба в поліції за власним бажанням припиняється за умови зазначення в рапорті дати звільнення і причин неможливості продовження служби та якщо між поліцейським та органом, уповноваженим приймати рішення про прийняття/звільнення зі служби в поліції, було досягнуто згоди щодо конкретної дати, з якої служба в поліції припиняється.

Відповідач зауважує, що в поданому рапорті позивач хоч і вказав бажану дату звільнення, однак всупереч нормам вищенаведеного законодавства не вказав причини, які б унеможливлювали його подальше проходження служби в поліції.

Таким чином звільнення позивача за рапортом про звільнення за власним бажанням без зазначення причин, що перешкоджають подальшому виконанню службових обов`язків та без узгодження дати звільнення до закінчення тримісячного строку є порушенням вищенаведених норм Положення № 114.

21.07.2021 ОСОБА_1 повинен був перебувати на службі, однак на службу не вийшов та до виконання своїх посадових обов`язків не приступив, про що були складені акти про відсутність останнього на службі. Крім цього, 22.07.2021, 23.07.2021, 26,07.2021, 27.07.2021, 28.07.2021 ОСОБА_1 знову не вийшов на службу, про що також були складені відповідні акти. За фактом відсутності на службі без поважних причин оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 наказом Старобільського РУП ГУНП в Луганській області від 21.07.2021 № 384 призначено проведення службового розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування встановлено факт порушення оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 вимог частини першої статті 1 та пунктів 2, 4, частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, пунктом 1 та пунктом 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 11.08.2016 № 1985 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників апарату ГУНП в Луганській області», що виразилось у відсутності на службі з 21.07.2021 без поважних причин.

Наказом ГУНП в Луганській області від 03.08.2021 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1

05.08.2021 відповідачем видано наказ № 284 о/с по особовому складу про звільнення позивача за ст.77 ч.1 п.6 Закону України «Про національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в Національній поліції України з 24.04.2017 по 12.08.2021 на посадах атестованого складу, з 01.02.2021 проходив службу на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області, що підтверджується довідкою УКЗ ГУНП в Луганській області від 01.10.2021 (арк. спр. 68).

05 липня 2021 року позивачем було подано рапорт на звільнення за власним бажанням, зареєстрований в ГУНП в Луганській області за вхідним номером № 6182/111/40-2021 від 05.07.2021 (арк. спр. 69)

Листом від 06.07.2021 за № 6245/111/40-2021 відповідач повідомив позивача про неможливість звільнення з органів Національної поліції України, з урахуванням вимог листа голови Національної поліції України від 31.05.2021 6684/01/12-2021 «Про розгляд рапортів поліцейських про звільнення зі служби з поліції за власним бажанням» дата звільнення позивача запланована на 05.10.2021. Також роз`яснено, що вичерпний перелік поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення до спливу трьох місячного терміну, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та зі служби осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ». Запропоновано позивачу доповісти про наявність поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків, із наданням підтверджуючих документів (арк. спр. 70).

19.07.2021 позивач звернувся до ГУНП в Луганській області із заявою, в якій просив останнім робочим днем оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області ОСОБА_1 вважати 19.07.2021. В день звільнення видати наказ (розпорядження) про звільнення, провести розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП, а також внести відповідні записи про звільнення у трудову книжку (арк. спр. 11).

23 липня 2021 року позивач звернувся повторно до відповідача із заявою про видачу обхідного листка, копії наказу про звільнення, проведення розрахунку та внесення записів про звільнення за власним бажанням до трудової книжки (арк. спр. 79).

Наказом Старобільського РУП ГУНП в Луганській області від 21.07.2021 № 384 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» за фактом відсутності оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин призначено проведення службового розслідування (арк. спр. 81).

Згідно з висновком «Про результати службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками відділу поліції №1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області» від 03.08.2021 дні невиходу на службу оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області ОСОБА_1 з 21.07.2021 по день звільнення, дисциплінарною комісією розцінені як прогули та рекомендовано застосувати відносно позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (арк. спр. 84-91).

Згідно з наказом ГУНП в Луганській області від 03.08.2021 №2124 «Про застосування дисциплінарного стягнення» до позивача за результатами службового розслідування застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (арк. спр. 92)

Наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 05.08.2021 № 284 о/с звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області, за ст. 77 ч.1 п.6 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 12.08.2021, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 04 роки 03 місяці 18 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 00 років 09 місяців 06 днів, відрахувавши з грошового забезпечення кошти за 12 діб щорічної чергової оплачуваної відпустки, встановивши відсоток премії за серпень 2021 року 0%, сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 2261, 37 грн (арк. спр. 16).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

За приписами статті 59 Закону № 580-VIII:

- служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша);

- рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України (частина третя);

- видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (частина четверта);

- порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України (частина п`ята).

Згідно пунктом 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням.

Відповідно до частини другої статті 77 Закону № 580-VIII днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

День звільнення вважається останнім днем служби (частина третя статті 77 Закону № 580-VIII).

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки визначає «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затверджене постановою Кабінету Міністрів України 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114).

Згідно із пунктом 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік):

ж) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків;

з) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації;

и) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 68 Положення № 114 особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

«Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції», затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.11.2016 № 1235 (далі - Порядок № 1235) розроблено відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими.

Згідно із пунктом 2 розділу І «Загальні положення» Порядку № 1235 рішення з питань проходження служби в поліції оформлюються письмовими наказами по особовому складу.

Розділом ІІ «Підстави для видання наказів по особовому складу» Порядку № 1235 встановлено, що підставою для видання наказів по особовому складу є, зокрема, такі зміни в службовій діяльності, як звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до розділу ІІІ «Порядок підготовки та видання наказів по особовому складу» Порядку № 1235:

- підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу (пункт 2);

- перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235 (далі - Перелік).

Одним із документів з питань проходження служби відповідно до Переліку є рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі.

Позивач оскаржує наказ від 05.08.2021 № 284 «По особовому складу» в частині визначення підстави звільнення, яка на думку позивача, має бути за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) та дати звільнення, яка на думку позивача, після спливу двотижневого строку від дати подання рапорту від 05.07.2021, має бути 19.07.2021.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд виходить із того, що Закон України «Про Національну поліцію» не визначає умов щодо строків розгляду рапорту про звільнення за власним бажанням, як і строків реалізації такого рапорту шляхом видання наказу про звільнення.

Пунктом 4 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII передбачено можливість застосування норм Положення № 114 при вирішенні питання щодо дотримання відповідачем процедури звільнення позивача зі служби в поліції.

Положенням № 144 передбачені особливості звільнення зі служби за ініціативою особи:

- підпункт «ж» пункту 64 - особи звільняються зі служби: за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків;

- підпункт «з» особи звільняються зі служби: у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації;

- підпункт «и» пункту 64 - особи звільняються зі служби: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;

- пункт 68 - особи, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Таким чином, особливостями звільнення зі служби з поліції, у разі звільнення з ініціативи особи, є:

- у разі звільнення за власним бажанням - заявник має повідомити про наявність поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків;

- у разі звільнення у зв`язку із переходом до служби у інший правоохоронних орган - заявником має бути визначено про бажання звільнитись у зв`язку із таким переходом;

- у разі звільнення у випадках, визначених «Переліком сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 413 - заявником має визначатись обставина, передбачена Переліком (у спорі що розглядається такі обставини судом не встановлені);

- у разі звільнення за особистим проханням - заявник має попередити прямого начальника про звільнення не пізніш ніж за три місяці до дня звільнення.

Верховний Суд у постанові від 15.02.2021 у справі № 160/3607/19 висловив правову позицію, що приписи пункту 68 Положення № 114 застосовуються як норми спеціального нормативно-правового акту у питанні регулювання терміну попередження позивачем про звільнення за власним бажанням, який, на відміну від КЗпП України, становить не два тижні, а три місяці.

У вказаній справі суд касаційної інстанції зазначив, що у межах передбаченого пунктом 68 Положення № 114 строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору можуть домовитися про звільнення у більш короткий строк.

Такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення у рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення № 114 строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 810/3376/16, від 20.12.2019 у справі № 826/375/17.

Особливістю розглянутого правового регулювання є те, що змістом наведеного законодавчого припису, до закінчення тримісячного строку попередження особа має право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися про звільнення у більш короткий строк. У разі якщо сторони домовилися про звільнення у більш короткий строк, особа має право відкликати поданий рапорт про звільнення до спливу цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.08.2019 у справі № 815/1490/16, від 22.11.2019 у справі № 813/740/17.

Верховний Суд України у постановах від 05.12.2011 у справі № 21-236а11, від 29.05.2012 у справі № 21-122а12, від 10.07.2012 у справі № 21-136а12, усуваючи розбіжності у судовій практиці щодо застосування пункту 68 Положення № 114, дійшов висновку, що до закінчення тримісячного строку попередження відповідні особи мають право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися про звільнення у більш короткий строк.

Така позиція законодавця, на відміну від загального правила про обов`язок попередити власника чи уповноважений ним орган про звільнення за власним бажанням за два тижні, обумовлена особливим правовим статусом працівника органу внутрішніх справ, що стосується, наприклад, виконання ним обов`язків по забезпеченню безпеки громадян та громадського порядку тощо.

На протиправність передчасного звільнення за наведеним правовим регулюванням також вказував Верховний Суд у постановах від 12.08.2019 у справі № 810/3376/16, від 20.05.2020 у справі № 804/868/16.

З матеріалів справи вбачається, що позивач рапортом від 05.07.2021 просив звільнити його за власним бажанням, тобто відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно із пунктом «ж» пункту 64 Положення № 144 у разі звільнення за власним бажанням заявник має повідомити про наявність поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків.

З наданого рапорту від 05.07.2021 вбачається, що позивач не зазначив жодних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків. Відповідач, в свою чергу у листі від 06.07.2021 за № 6245/111/40-2021 запропонував позивачу доповісти про наявність поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків (арк. спр. 70).

Суд зауважує, що у разі повідомлення позивачем відповідним рапортом про наявність поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків, тобто виконання позивачем припису підпункту «ж» пункту 64 Положення № 144, із повідомленням про бажану дату звільнення, відповідач мав би розглядати поданий рапорт та, за наявності підстав, прийняти рішення щодо дати звільнення в більш короткий термін та відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» .

Позивачем не дотримано вимог підпункту «ж» пункту 64 Положення № 144, відтак у відповідача відсутні підстави для прийняття рішення про звільнення позивача за власним бажанням за його рапортом від 05.07.2021 відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Суд не надає оцінку наказу про звільнення від 05.08.2021 № 284 о/с «По особовому складу» за ст.77 ч.1 п.6 Закону України «Про національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), оскільки позивачем наказ з підстав накладення на нього дисциплінарного стягнення не оскаржується, відтак вказані правовідносини перебувають за межами предмету спору.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що відповідачем доведена правомірність прийнятого рішення в частині, що оскаржується, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення в частині причини звільнення задоволенню не підлягають.

Оскільки позовні вимоги про зобов`язання відповідача змінити причину звільнення та внести запис до трудової книжки є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу в частині підстави звільнення, відтак підстави для задоволення таких позовних вимог також відсутні.

За приписами статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог адвоката Матвєєвої Тетяни Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Захарова