Рішення № 101141577, 27.10.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5021/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку письмового позовного провадження справу

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Департаменту захисту економіки Національної поліції України, вул. Ак. Богомольця,10 м. Київ,01601

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

1) визнати неправомірною бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 :

-грошового забезпечення за період з 04.10.2019 по 02.12.2019 у розмірі 37 870,80 грн.;

-одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції в розмірі 53 419,01 грн.;

-компенсації за невикористані дні відпусток за 2017-2019 у розмірі 82 684,58 грн.;

2)стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 заборгованість:

-грошового забезпечення за період з 04.10.2019 по 02.12.2019 у розмірі 37 870,80 грн.;

-одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції в розмірі 53 419,01 грн.;

-компенсації за невикористані дні відпусток за 2017-2019 у розмірі 82 684,58 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що після зміни підстави звільнення, відповідно до рішень суду, позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Також у зв`язку зі зміною підстав звільнення відповідач повинен був додатково нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення та компенсацію за невикористані дні відпусток.

Ухвалою суду від 27.08.2021 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.35).

Представником відповідача надано відзив на вказаний позов, у якому відповідач проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні (вх.№27571/21 від 23.09.2021).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах МВС, а з листопада 2015 по 02.12.2019 проходив службу в Національній поліції України.

Судом встановлено, що наказом Департаменту від 03.10.2019 року №309 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 7 (за власним бажанням) ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 03.10.2019.

При звільненні позивачу виплачено грошове забезпечення за 3 дні жовтня та одноразову грошову допомогу в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, відповідно до п.10 постанови КМУ від 17.07.1992 року за №393.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 року у справі №340/3384/19 змінено дату звільнення та формулювання підстави звільнення ОСОБА_1 із «за п.7 (за власним бажанням) ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію України", з 03.10.2019» на «за п.4 (у зв`язку з скороченням штатів) ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію України», з 02.12.2019" (а.с. 17-21).

З цих підстав, головою ліквідаційної комісії Департаменту видано наказ №8о/с від 27.04.2021 року щодо часткової зміни наказу №309 о/с від 03.10.2019 року, в частині формулювання підстави та дати звільнення ОСОБА_1 зокрема, замінено слова та цифри "за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням)" на слова та цифри "за п. 4ч. 1 ст. 77 (через скорочення штатів)", слова та цифри "03 жовтня 2019 " - на слова та цифри - "02 грудня 2019 у" (а.с. 23)

В зв`язку з відсутністю в судовому рішенні зобов`язань провести будь - які додаткові нарахування відповідач вважає, що позивач не має права на такі нарахування.

При цьому, позивач вказує, що грошове забезпечення за період з 03.10.2019 по 02.12.2019 йому не нараховано та не виплачено, що стало підставою для звернення до суду.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, що стало підставою для звернення до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Проходження служби в поліції регулюється Законом України "Про Національну поліцію" та іншими нормативно-правовими актами (ст. 60 Закону).

Згідно зі статтею 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

День звільнення вважається останнім днем служби.

Статтею 92 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Згідно з частинами 9, 10 статті 93 Закон України "Про Національну поліцію", поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення.

При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.

За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Частинами 1, 2 статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 року за №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (надалі - Порядок №260, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 3, 4, 6, 7 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції, та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.

Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.

Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.

Згідно з пунктом 9 розділу І Порядку №260, при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Пунктом 11 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.

Відповідно до пунктів 13, 14, 15 розділу І Порядку №260, виплата грошового забезпечення поліцейським та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання здійснюється щомісяця в останній день місяця за поточний місяць. Виплата грошового забезпечення поліцейським поліції охорони здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць.

У разі якщо день виплати грошового забезпечення поліцейським та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, грошове забезпечення виплачується напередодні.

При прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно.

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Згідно з пунктом 8 розділу ІІІ Порядку №260, за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.

Отже, виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні із служби, суд дійшов до таких висновків.

Згідно зі статтею 102 Закону України "Про Національну поліцію", пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Згідно з пунктом 23 розділу І Порядку №260, поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.

При цьому до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не включається винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах, антитерористичних операціях та інших заходах в умовах особливого періоду.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

День звільнення вважається останнім днем служби.

Судом встановлено, що у зв`язку зі звільненням позивача зі служби в поліції за власним бажанням за наказом №309 о/с від 03.10.2019 року він, маючи вислугу 21 рік, відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" набув право на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби і така допомога у листопаді року була нарахована йому у розмірі 53 419,01 грн.

З огляду на те, що судовим рішенням в адміністративній справі №340/3384/19 та наказом №8 о/с від 15.01.2020 року змінено підставу звільнення позивача - через скорочення штатів, тому він набув право на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, як це передбачено частиною 1 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" для поліцейських, звільнених зі служби за станом здоров`я.

Однак, відповідач не здійснив перерахунок такої допомоги, що є порушенням прав позивача.

У ході розгляду справи суд встановив порушення відповідачем вимог Закону України "Про Національну поліцію", Порядку №260 щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Щодо позовних вимог про виплату позивачу компенсації за невикористану в році звільнення додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2017-2019 р.р., суд дійшов до таких висновків.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Статтею 4 Закону України "Про відпустки" передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 16-2 Закону України "Про відпустки" учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Верховний Суд у постановах від 07.05.2020 року у справі №360/4127/19, від 10.02.2021 року у справі №200/12427/19-а вказав, що у випадку звільнення поліцейського - учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ним дні відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтею 16-2 Закону України "Про відпустки".

Судом установлено, що позивач у період проходження служби в поліції отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 22.07.2015 року. (а.с. 15). У 2017-2019 р.р. позивачу не надавалася додаткова відпустка, передбачена пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтею 16-2 Закону України "Про відпустки", та грошова компенсація за неї при звільненні всупереч вимогам частини 10 статті 93 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 не виплачувалася.

Тож відповідач, звільнивши позивача зі служби в поліції та не виплативши йому зазначену грошову компенсацію за 2017-2019 р.р., допустив протиправну бездіяльність.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

З`ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за період з 04.10.2019 по 02.12.2019, одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції та компенсацію за невикористані дні відпусток за 2017-2019 роки. Суд не вказує відповідачу на конкретну суму такої компенсації, розмір грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, про яку позивач зазначає у позові, оскільки визначення такого розміру відноситься до компетенції відповідача.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір не стягується, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений.

Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 257-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 04.10.2019 по 02.12.2019; одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та компенсації за невикористані дні відпусток за 2017-2019 роки.

Зобов`язати Департамент захисту економіки Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 04.10.2019 по 02.12.2019, одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції та компенсацію за невикористані дні відпусток за 2017-2019 роки, з урахуванням проведених сум, відповідно до висновків, викладених в судовому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко