Рішення № 101141572, 16.11.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/4852/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії, -

В И К Л А Д О Б С Т А В И Н:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області при проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.01.2021 року № 182/1 щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 51, 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі довідки Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.01.2021 року № 182/1 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Також ОСОБА_1 просить суд допустити до негайного виконання дане рішення в межах платежу за один місяць (у відповідності до статті 371 КАС України). Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі №340/414/21 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки від 18.01.2021 року №182/1 про розмір його грошового забезпечення виданої Кіровоградським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Однак, під час перерахунку, відповідачем обмежено пенсію максимальним розміром. На думку позивача, ГУ ПФУ у Кіровоградській області протиправно обмежено пенсію максимальним розміром, чим порушено його конституційне право на соціальний захист. Обґрунтовуючи протиправність дій відповідача, позивач послався на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статі 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визнано такими, що не відповідають Конституції України. При цьому у вказаному рішенні Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом від 09.04.92 № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України. Тому, позивач вважає, що законні підстави для обмеження розміру його пенсії відсутні, а його позов слід задовольнити.

Ухвалою судді від 18.08.2021 року позовну заяву позивача прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) (а.с.14), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову (а.с.17-18) та вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить суд відмовити в задоволення позову в повному обсязі. Відповідач зазначив, що ним проведено перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року та з урахуванням максимального розміру пенсії, встановленого ст. 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VII «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Позивач подав відповідь на відзив відповідача та зазначив, що з доводами відповідача не погоджується, зазначає, що доводів позовної заяви відзив не спростовує. Просить суду задовольнити його позов в повному обсязі.

У відповідності до частини 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив. Вказані положення КАС України також були роз`яснені позивачу ухвалою суду від 18.08.2021 року.

Враховуючи предмет спору у даній справі, подання відповіді на позовну заяву суперечить чинними нормами процесуального законодавства.

У період 16.09.2021 року та 22.09.2021 року, з 30.09.2021 року по 13.10.2021 року включно суддя Казанчук Г.П. перебувала у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за вислугу років по лінії Міністерства оборони України відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262 (а.с.6 зв).

Позивач є інвалідом 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України встановлені для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с.6 зв).

Суд убачає, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 року у справі №340/414/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови у перерахунку та виплаті призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до статей 51, 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі довідки Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.01.2021 року №182/1; зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до статей 51, 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі довідки Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18 січня 2021 року №182/1. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено

На підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 року у справі №340/414/21 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року з урахуванням довідки від 18.01.2021 року №182/1 виданої Кіровоградським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим під час перерахунку пенсії відповідачем застосований максимальний розмір пенсії.

В подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою від 29.06.2021 року в якій просив здійснити йому перерахунок пенсії виходячи із відсоткового значення розміру пенсії в 86% та без обмеження її максимальним розміром на виконання рішення суду та на підставі довідки про розмір його грошового забезпечення із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення (а.с.8-9).

За результатом розгляду заяви відповідач надав позивачу лист-відповідь від 14.07.2021 року №4497-4650/М-03/8-1100/21, у якому повідомило про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача без обмеження максимальним розміром пенсії, посилаючись на статтю 43 Закону №2262-ХІІ в редакції Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (а.с.10).

Позивач не погодившись з обмеженням його пенсії максимальним розміром, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до частини 3 статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно з абз. 1,2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та Перехідних положення» Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Аналізуючи норми абзаців 1, 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та Перехідних положень» Закону №3668-VI, слід вказати, що вказані норми Закону №3668-VI стосуються виплат пенсії, призначеної до 01.10.2011 року, та розмір якої на час призначення перевищував встановлений цим Законом її максимальний розмір. Виплата таких пенсій здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків до того моменту, коли встановлений максимальний розмір пенсії відповідатиме розміру відповідної пенсії.

Таким чином, вказану норму не можна тлумачити як підставу для скасування обмеження максимального розміру пенсій, призначених до набрання чинності Законом №3668-VI. В даному випадку ця норма не скасовує обмеження розміру пенсії позивача, а лише визначає, що до моменту, коли розмір пенсії не відповідатиме встановленому максимальному розміру, виплата такої пенсії здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків.

Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Так, у постанові від 24.06.2020 у справі №580/234/19 Верховний Суд у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду на підставі аналізу зазначених вище норм чинного законодавства дійшов таких висновків:

«Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.

Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.

Такий підхід відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06 вересня 2012 року №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Суд не знаходить у такому різному ставленні правомірної, об`єктивно обґрунтованої мети.

При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).

Норми статті 2 Закону № 3668-VI кореспондуються з положеннями частини 3 статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якої максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм Закону №3668-VІ викладений Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 року у справі №280/5154/19 та від 24.06.2020 року у справі №580/234/19.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підстави для відступу від правової позиції щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної в зазначених постановах, відсутні.

Суд, згідно листа-відповіді відповідача від 14.07.2021 року №4497-4650/М-03/8-1100/21, убачає, що розмір пенсії позивача після перерахунку з 01.04.20198 на підставі оновленої довідки від 18.01.2021 року №182/1 виданої Кіровоградським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 01.07.2021 року складає 27657,55 грн., що є більшим від десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність з 01.07.2021 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що не є можливим задоволення вимог позивача щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу без обмеження максимального розміру його пенсії, оскільки після перерахунку пенсії за рішенням суду розмір такої пенсії перевищив максимальний розмір, а тому її обмежено десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Отже, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу без обмеження максимального розміру його пенсії не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Принагідно суд звертає увагу відповідача на те, що у листі-відповіді від 14.07.2021 року №4497-4650/М-03/8-1100/21 останній посилався на статтю 43 Закону №2262-ХІІ в редакції Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», однак частина 7 статті 43 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.

З огляду на відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статями 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області (вул. Соборна,7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії

Копію рішення суду направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук