Ухвала суду № 101141376, 15.11.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 листопада 2021 року м. Київ № 320/14519/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеко Констракшн» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеко Констракшн» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0230230715 від 30.09.2021 форми «Р» про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму 229 166, 00 грн. за основним зобов`язанням та 22 917, 00 грн., складене Головним управлінням ДПС у Київській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0079780715 від 30.04.2021 форми «П» про зменшення позивачу від`ємного значення податку на прибуток в частині суми 1 160 834, 00 грн., складене Головним управлінням ДПС у Київській області.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам, передбаченим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.

В силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У позовній заяві позивач відносить заявлені ним вимоги щодо оскарження податкового повідомлення-рішення № 0079780715 від 30.04.2021 форми «П» про зменшення позивачу від`ємного значення податку на прибуток в частині суми 1 160 834, 00 грн. до вимог немайнового характеру. В обґрунтування таких тверджень посилається на висновки ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 826/13244/16.

Проте, суд не приймає до уваги такі твердження позивача з посиланням на вищевказану ухвалу від 24.01.2020, оскільки Верховний Суд не визнавав, що такі вимоги носять виключно немайновий характер, а лише констатував факт на стадії прийняття касаційної скарги до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, що позивач у справі № 826/13244/16 при звернення до суду в частині оскарження податкового повідомлення-рішення, яким визначено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, сплатив судовий збір як за вимогу немайнового характеру, а суд першої інстанції, відповідно, прийняв до розгляду таку позовну заяву. Проте Верховний Суд при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження перевіряв лише правильність справляння судового збору за подання касаційної скарги, розмір якої повинен складати 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені лише у постановах Верховного Суду, а не в ухвалах.

Судом установлено, що звернення позивача до суду з цим позовом обумовлено, окрім іншого, протиправним, на його думку, зменшенням розміру від`ємного значення податку на прибуток у розмірі 1 160 834, 00 грн., а предметом спору є податкове повідомлення-рішення контролюючого органу від 30.04.2021 № 0079780715, яким зменшено розмір від`ємного значення вказаної суми податку на прибуток, у зв`язку з чим позовні вимоги носять майновий характер.

Суд звертає увагу заявника на те, що майновими вимогами є будь-які вимоги суб`єктів права, що пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошовими коштами тощо.

Таким чином, вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного нарахування та стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою, а тому звернення до суду з вимогою про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновою.

Крім того, за практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, у справі «Щокін проти України») реалізація податковим органом своєї функції щодо здійснення контролю за правильністю нарахування та сплати суб`єктом господарювання податків, наслідком якої є винесення рішення, що впливає на склад майна позивача, є втручанням до його майнових прав, а отже й вимога про визнання протиправним такого рішення суб`єкта владних повноважень є майновою.

Відтак, у разі незгоди з винесеним податковим органом податковим повідомленням-рішенням та подання позову про його скасування позивач зобов`язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 826/17147/18 та в ухвалі від 30.09.2020 у справі № 826/14116/18.

У зв`язку з цим посилання позивача у позові на те, що заявлені в частині вимоги є немайновими суд відхиляє та зазначає, що надане суду платіжне доручення від 26.10.2021 № 5570 про сплату 2 270, 00 грн. судового збору підтверджує лише часткову сплату збору.

Так, статтею 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 2270 грн.

Ураховуючи приписи чинного законодавства у взаємозв`язку з заявленими у позові вимогами, позивачеві слід було сплатити за визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0079780715 від 30.04.2021 – 17 412, 51 грн. судового збору як за вимогу майнового характеру. Проте, судовий збір в цій частині позовних вимог не доплачений.

Таким чином, матеріали позовної заяви не містять належних доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі за заявлені вимоги майнового характеру.

Крім того, пунктами 4 та 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Судом установлено, що відповідно до прохальної частини позову, позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0230230715 від 30.09.2021 форми «Р» про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму 229 166, 00 грн. за основним зобов`язанням та 22 917, 00 грн., складене Головним управлінням ДПС у Київській області; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0079780715 від 30.04.2021 форми «П» про зменшення позивачу від`ємного значення податку на прибуток в частині суми 1 160 834, 00 грн., складене Головним управлінням ДПС у Київській області.

Разом з тим, вступна частина позову містить в якості відповідача – Державну податкову службу України, позовні вимоги до якої в прохальній частині позову не заявлені, а зі змісту позову не вбачається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю ДПС України прав, свобод, інтересів позивача.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про доплату 15 142, 51 грн. судового збору за вимоги майнового характеру;

- уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, передбаченим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду), зокрема: із зазначенням позовних вимог до Державної податкової служби України або приведення позовної заяви в частині складу осіб, які мають відповідати за цим позовом у відповідності із вже визначеними позовними вимогами.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеко Констракшн» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Шевченко А.В.