Ухвала суду № 101141293, 17.11.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"17" листопада 2021 р. справа № 300/5166/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Могили А.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, третя особа Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Денісова Людмила Леонтіївна про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, третя особа Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Денісова Людмила Леонтіївна про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 дану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду 12.10.2021.

Залучено Івано-Франківську обласну державну адміністрацію як співвідповідача в даній справі ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.10.2021.

На адресу суду 08.11.2021 надійшли пояснення третьої особи Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Денісової Людмили Леонтіївни.

В свою чергу, представник позивача 16.11.2021 подав клопотання про розгляд даної справи в судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Однак, представником позивача не зазначено обґрунтування, з посиланням на конкретні докази, щодо наявності істотних підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши заявлене представником позивача клопотання, дослідивши матеріали позовної заяви, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, суд зазначає, що ні позивач, ні відповідач, ні третя особа не позбавлені можливості висловлювати свої доводи та заперечення стосовно спірних правовідносин шляхом подання заяв по суті позовних вимог. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не позбавляє можливості участі у справі, жодним чином не створює будь-яких процесуальних чи практичних перешкод особі в доступі до правосуддя. Кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Враховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень з огляду на обставини справи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи за участю сторін.

На підставі наведеного, керуючись статтями 167, 248, 256, 257, 260, 262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду не підлягає оскарженню.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.