Ухвала суду № 101141166, 17.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

17 листопада 2021 рокуСправа № 280/11171/21 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши матеріали за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206,), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба (управління) у справах дітей Запорізької міської ради (69000, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 3,) про визнання протиправними дій, та скасування рішення -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Запорізької міської ради (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, в якому позивач просить суд:

визнати Рішення Запорізької міської Ради Виконавчого комітету від 30.08.2021 року №284/7 про надання житлової площі у гуртожитках, які є власністю територіальної громади м. Запоріжжя противоправним;

скасувати Рішення Запорізької міської Ради Виконавчого комітету від 30.08.2021 року №284/7 про надання житлової площі у гуртожитках, які є власністю територіальної громади м. Запоріжжя противоправним.

Відповідно частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Суддя, дослідивши матеріали адміністративного позову, дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

З матеріалів справи встановлено, що протягом 2019-2021 до департаменту з управління житлово - комунальним господарством Запорізької міської ради надійшло 9 звернень від позивача з питань видачі ордеру на житлове приміщення, вирішення житлово-комунальних проблем, неправомірних дій ініціативної групи гуртожитку та поліпшення житлових умов. На всі звернення заявнику надані роз`яснення.

Житловий блок №61 який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 складається з двох житлових кімнат площею 17,8 кв.м. та 12,6 кв.м.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.05.2020 №207/5 (копія рішення додається), ордер на кімнату житловою площею 12,6 кв.м. в житловому блоці АДРЕСА_3 оформлено ОСОБА_1 .

Згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.08.2021 №284/7 надано ордери наступним сім`ям для поліпшення умов проживання, а саме:

- ОСОБА_2 , яка мешкала в кімнаті площею 17,8 кв.м. в житловому блоці №61 надана вільна кімната в житловому блоці №64 на склад родини 3 особи.

- ОСОБА_3 , який мешкав в кімнаті площею 17,8 кв.м. в житловому блоці №61 надано кімнату №30 , в якій мешкала ОСОБА_4

- ОСОБА_4 , яка мешкала в кімнаті №30 площею 12,7 кв.м. надано кімнату житловою площею 17,8 кв.м. в житловому блоці №61, в якій мешкала родина ОСОБА_5 , на склад родини 3 особи.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04 грудня 2019 року (справа №338/290/17), у порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду даної справи є протиправні дії відповідача, які на думку позивача полягають у незабезпеченні реалізації його права та його сім`ї на житло у гуртожитку по АДРЕСА_4 .

Разом з тим, правова позиція у правовідносинах щодо юрисдикції спорів, пов`язаних з поновленням порушеного права особи на отримання житла неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду, а саме, у постановах від 18.04.2018 у справі №806/104/16, від 29.08.2018 у справі №488/1176/14-а, від 20.09.2018 у справі №815/2551/15, від 07.11.2018 у справі №358/460/16-ц, від 12.12.2018 у справі №685/1346/15-а, від 23.01.2019 у справі № 806/5217/15.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у цих справах сформувала правовий висновок у контексті подібних правовідносин, зазначивши, що, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки пов`язані поновленням порушеного права особи отримати житло, то такі спори відносяться до захисту цивільних (житлових) прав, незалежно від участі у справі суб`єктів владних повноважень як відповідача.

Аналогічні висновки також містяться у постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року (справа №440/1649/19) та відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, суд вважає, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, адже з огляду на характер спору, його суб`єктний склад, а також предмет і підстави заявлених вимог його слід вирішувати за правилами ЦПК України в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно з частиною шостою статті 170 КАС України, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Роз`яснити позивачу його право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 21, 170, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі №280/11171/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , житловий блок 61) до Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206,), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба (управління) у справах дітей Запорізької міської ради (69000, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 3,) про визнання протиправними дій, та скасування рішення, - відмовити.

Роз`яснити позивачу його право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали надіслати на адресу позивача разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що його повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її підписання.

Суддя А.В. Сіпака