Рішення № 101141004, 15.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 листопада 2021 року Справа № 280/4920/21 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до - Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови від 11.05.2021 №225937 про застосування адміністративно-господарських штрафів,-

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту - відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- скасувати як незаконну винесену відповідачем 11.05.2021 постанову №225937 про стягнення з позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500,00 грн за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за наслідками габаритно-вагового контролю транспортного засобу складено довідку № 046047 від 29.03.2021 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт № 0059004 від 29.03.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів та акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.03.2021 № 270034. 11 травня 2021 року відповідачем складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 225937 від 11.05.2021, відповідно до якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме штрафу у розмірі 8500,00 грн (абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт"). Як зазначає позивач, що на момент здійснення перевірки вказаного вище транспортного засобу працівниками Відповідача, позивач не був перевізником в розумінні статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», а отже не може бути суб`єктом відповідальності, передбаченої абз. 14 ч. 1 ст. 60 зазначеного Закону. З наведених підстав, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 18.06.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

16.07.2021 представником позивача була подана заява щодо виконання ухвали суду від 18.06.2021 разом з уточненим позовом.

Ухвалою суду від 02.08.2021 продовжений строк для усунення недоліків до 31 серпня 2021 року (з урахуванням поштового перебігу).

На виконання ухвали суду від 02.08.2021 позивачем усунуто недоліки, встановлені ухвалами суду від 18.06.2021, від 02.08.2021.

Ухвалою суду від 17.08.2021 відкрито провадження по справі №280/4920/21 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачу запропоновано 15 - ти денний строк для надання відзиву.

Станом на дату розгляду справи, відзив від відповідача до суду не наданий.

У зв`язку з перебуванням судді Сацького Р.В. з 06.10.2021 по 19.10.2021 у відпустці згідно Наказу №314 від 06.10.2021, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2021 №02-35/21/64 та у зв`язку з перебуванням судді Сацького Р.В. з 17.10.2021 по 29.10.2021 на лікарняному, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.10.2021 №02-35/21/67 та листками непрацездатності №955736-2001593100-1, №955736-2001598520-1, №955736-2001812822-1, питання щодо подальшого вирішення справи вирішується суддею у порядку черговості.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис: 11.09.2002 Дата запису: 03.02.2007 Номер запису: 20930170000001239. Основний вид діяльності Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів

29.03.2021 працівниками Укртрансбезпеки на автомобільній дорозі М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 620 км здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN, модель TGA 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За наслідками габаритно-вагового контролю складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №046047 від 29.03.21 та Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 059004 від 29.03.2021.

У довідці від 29.03.2021 №046047 зазначений наступний результат вагового контролю: навантаження на осі, тонн: 1)5,600; 2)10,140; 3)7,680; 4) 7,770; 5)7,830. Повна маса транспортного засобу 40,080 тонн.

У акті №0059004 від 29.03.2021 зазначено, зокрема вид вантажу - подільний пшениця, маршрут руху - смт Ялта Мангушський р-н Донецька обл. - м. Бердянськ Запорізька область 15 км; повна маса, тонн, нормативно допустима - 40 т, фактична - 40,020 т; осьове навантаження допустиме - 11/ 11/ __/ 22/__; фактичне - 6,600/ 0,140/__/23,280/__.

11.05.2021 відповідачем прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №225937 по відношенню до позивача, в якій зазначено, що позивачем допущено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та затосовано штраф у розмірі 8500,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю винесення постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач подав позов до суду.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ (далі - закон №2344-ІІІ), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

В розумінні статті 1 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Відповідно до вимог частини першої та другої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (частина четверта статті 48 Закону № 2344-ІІІ).

Здійснення габаритно-вагового контролю регламентовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують

нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879).

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху; робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Процедуру взаємодії посадових осіб Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі - посадові особи Укртрансінспекції), працівників відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху (далі - відповідні підрозділи МВС), а також служб автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі та підприємств, визначених у встановленому законодавством порядку (далі - служби автомобільних доріг), під час організації та проведення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - транспортні засоби) під час проїзду автомобільними дорогами загального користування визначає Порядок №1007/1207.

Згідно з пунктом 4 даного Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, серед іншого, визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31 № Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку. Пункти 5 6 даного Порядку визначають повноваження працівників підрозділів МВС та Служби автомобільних доріг.

Пунктами 16, 18, 19 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль. За результатами точного габаритно- вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення. Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2001 року, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Закон України «Про автомобільний транспорт» та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України № 363 від 14 жовтня 1997 року, зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 128/2568 від 20 лютого 1998 року, визначають товарно-транспортну накладну обов`язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільнім транспортом.

Так, пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Зауважень, щодо наявності, відсутності чи оформлення ТТН відповідачем у вище наведених документах не зазначалося.

При цьому, щодо визначення відповідачем перевищення вагових обмежень, слід зазначиш, що акт перевірки також не містять будь-яких характеристик зважувального обладнання, зокрема в частині: якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу (тип, модель, заводський номер), чи призначені вони для проведення зважування у русі, який відсоток похибки таких ваг, чи компетентним органом проведено повірку ваг, чи не втратили документи на ваги чинність, тощо.

Так, в матеріалах справи наявна товарно-транспортна накладна від 29.03.2021 №2, в графі «автомобільний перевізник» якої, зазначено ФОП ОСОБА_2 .

Тобто, матеріалами справи підтверджується, що перевізником у спірних правовідносинах є ФОП ОСОБА_2 .

При цьому, аналізуючи норми чинного законодавства, суд наголошує, що до відповідальності за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» може бути притягнуто саме автомобільного перевізника, яким в даному випадку позивач не був.

Як зазначено у ч. 8 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Відповідачем не надано до суду доказів фіксування 29.03.2021 перевірки транспортного засобу марки MAN, модель TGA 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 на автомобільній дорозі М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 620 км, за допомогою засобів аудіо- та відеотехніки, які б підтвердили що позивач є автомобільним перевізником.

Враховуючи матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що позивач не був 29.03.2021 автомобільним перевізником. Протилежного відповідачем не доведено, проти позову відповідач не заперечив, відзиву не надав.

За вказаних обставин, суд вважає, що відповідачем необґрунтовано постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №225937 від 11.05.2021 застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 8500,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити, а відтак, постанова відповідача про застосування адміністративно - господарського штрафу №225937 від 11.05.2021 підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальній суму 2270,00 грн.

Відповідно до п.16 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015, Укртрансбезпека є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, проте територіальні органи створено без статусу юридичної особи.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодекса адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_2 ) до Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті (49000, м.Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24 (2-й поверх) про визнання протиправною та скасування постанови від 11.05.2021 №225937 про застосування адміністративно-господарських штрафів, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати постанову від 11.05.2021 №225937 про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500,00 грн за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду в повному обсязі складено та підписане суддею 15.11.2021.

Суддя Р.В. Сацький