Рішення № 101139634, 17.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 р. Справа№200/13475/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними і зобов`язання вчинити певні дії -

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ, відповідач), в якому просить: - визнати протиправними дії щодо неврахування періоду роботи до загального та страхового стажу в Амвросіївському МКП «Агропроменерго» з 14 січня 1991 року по 1 грудня 1994 року по на посадах електромонтера 4-го розряду та елекроналадчика 5-го розряду; - зобов`язати провести перерахунок пенсії з зарахуванням періоду роботи до загального та страхового стажу в Амвросіївському МКП «Агропроменерго» з 14 січня 1991 року по 1 грудня 1994 року по на посадах електромонтера 4-го розряду та елекроналадчика 5-го розряду.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається безпідставну відмову в перерахунку пенсії, у зв`язку з не зарахуванням спірного періоду роботи до загального страхового стажу.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що 20.01.2021 позивачем була надана заява № 569 про призначення пенсії за віком у відповідності до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пенсію за віком призначено з урахуванням страхового стажу 37 років 09 місяців і заробітної плати за період з 01.07.2000 по 31.12.2020. Зазначає, що рішенням від 12.01.2021 не зараховано до страхового стажу період роботи з 14.10.1991 по 01.12.1994, оскільки відповідно до записів трудової книжки печатка підприємства не відповідає назві підприємства, а інформація про реорганізацію підприємства відсутня.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2021 суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувано у відповідача докази.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 08.12.2001.

Також до суду надана копія довідки від 9 вересня 2015 року № 1411027324 про взяття на облік внутрішньо особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, за якою ОСОБА_1 перемістився з м. Амвросіївка до м. Маріуполь Донецької області.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення серія НОМЕР_2 , виданого 20.04.2021 позивач є пенсіонером за віком.

За наслідками розгляду заяви позивача № 569 від 20.01.2021 про призначення пенсії за віком, позивачу призначена пенсія за віком.

Рішенням Слов`янського УПФУ № 1753 від 20.01.2021 позивачу не зараховано до стажу період роботи з 14.01.1991 по 01.12.1994, оскільки печатка не відповідає назві підприємства, відсутня інформація про реорганізацію підприємства.

Позивачем до суду надана копія його трудової книжки НОМЕР_3 , в якій наявні записи: №№ 20-22 щодо роботи позивача з 14.01.1991 по 01.12.1994 в Амвросіївському підприємстві «Райагропроменерго» на посаді електромонтера і на посаді електроналадника (з 01.07.1991). Запис про звільнення позивача скріплено печаткою Амвросіївського малого колективного підприємства «Агропроменерго».

Відповідно до копії архівної довідки № 01-44/181 від 20.09.2021 про заробітну плату для обчислення пенсії, позивач працював в Амвросіївському МКП «Агропроменерго» і отримував заробітну плату за період з січня 1991 року по листопад 1994 року.

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності не зарахуванням спірного періоду роботи до загального страхового стажу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 2.15 Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, у редакції, чинній на момент звільнення позивача з Амвросіївського МКП «Агропроменерго», установлено, що якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.

При цьому, п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників", у редакції, чинній на момент звільнення позивача з Амвросіївського МКП «Агропроменерго», передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Отже, правильність і своєчасність заповнення трудових книжок покладалася саме на відповідальних посадових осіб, а не на працівника.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

У рішенні відповідача або у відзиві ГУ ПФУ не наведено обґрунтованих сумнівів щодо достовірності записів №№ 20-22.

При цьому, позивачем обрано неналежний спосіб захисту щодо оскарження дій щодо неврахування періоду роботи, оскільки наслідки для позивача створює саме рішення УПФУ від 20.01.2021 № 1753 щодо неврахування певного періоду роботи до стажу позивача.

Ураховуючи приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою забезпечення правової визначеності в спірних правовідносинах, суд вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог для захисту прав позивача і прийняти рішення про визнання протиправним та скасування рішення УПФУ від 20.01.2021 № 1753, що відповідає приписам п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до квитанції № 1 від 07.10.2021 позивачем сплачено судовий збір за подання позову в загальному розмірі 908,00 грн.

Частинами 1 та 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 454,00 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) про визнання протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1753 від 20 січня 2021 року щодо неврахування до стажу періоду роботи ОСОБА_1 в Амвросіївському МКП «Агропроменерго» з 14 січня 1991 року по 1 грудня 1994 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням періоду роботи до загального та страхового стажу з 14 січня 1991 року по 1 грудня 1994 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суму судових витрат у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Повне рішення суду складено 17 листопада 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Куденков