Ухвала суду № 101139598, 16.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

16 листопада 2021 р. Справа №200/11240/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування акту за формою Н-5 від 22.12.2020 та акту № 1 від 22.12.2020, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування акту за формою Н-5 від 22.12.2020 та акту № 1 від 22.12.2020, зобов`язання вчинити певні дії.

Суд зазначає, що представницею Головного управління Національної поліції в Донецькій області у відзиві на позовну заяву зазначено про пропуск позивачкою строків звернення до суду з цим позовом. Так, відповідач зауважує, що в даному випадку застосовується місячний строк звернення до суду, адже вказана справа стосується проходження публічної служби. При цьому, з моменту отримання позивачкою оскаржуваних актів до вжиття заходів досудового врегулювання спору минуло понад п`ять місяців. У свою чергу, з моменту отримання відмови у рамках досудового врегулювання спору до звернення до суду минув ще понад місяць.

Ухвалою від 11.11.2021 суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування акту за формою Н-5 від 22.12.2020 та акту № 1 від 22.12.2020, зобов`язання вчинити певні дії без руху. Встановив позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви - до 15 листопада 2021 року, протягом якого позивачка має надати суду докази поважності причин пропуску строку звернення до суду із наданням відповідного клопотання про поновлення строків звернення до суду.

На виконання вимог вищевказаної ухвали, представник позивачки надав до суду клопотання про поновлення строків звернення до суду. В обґрунтування клопотання представник ОСОБА_1 зазначив, дійсно спірні акти були отримані позивачкою 24.12.2020. Однак, ознайомившись з актами НТ та Н-5, позивачка була не згодна з ними та вияснила, що вони не відповідають фактичним обставинам у зв`язку з чим, звернулась до відповідача з вимогою про надання їй матеріалів розслідування нещасного випадку. Проте, відповідач умисно не надав позивачці запитувані документи. Матеріали розслідування було отримано лише після направлення на адресу відповідача адвокатського запиту.

Крім того, на думку представника ОСОБА_1 , строк на оскарження, як судове, так і досудове, має починати свій відлік тільки після ознайомлення з матеріалами розслідування, так як неможливо оскаржити результати розслідування, не ознайомившись з матеріалами такого розслідування.

Представник ОСОБА_1 також звертає увагу, що дана справа має певну складність та має принципове значення для позивачки.

З огляду на вищевикладене, представник позивачки просить суд визнати поважними причини пропуску строку на звернення до адміністративного суду із позовною заявою та поновити ОСОБА_1 строк на звернення до адміністративного суду із позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, суд доходить висновку про відсутність поважних причин для поновлення позивачці строку звернення до суду з даним позовом, з наступних підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 9 КАС України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правове регулювання застосування строку звернення до суду в даних правовідносинах має певні особливості.

Суд вважає за необхідне звернути увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист — строк звернення та момент обчислення його початку, а й природу спірних правовідносин з приводу захисту прав, свобод та інтересів, щодо яких особа звертається до суду.

Так, установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.

Тобто на переконання суду, встановлені строки звернення до адміністративного суду мають сприяти уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Щодо безпосередньо строків судового оскарження, то частиною першою ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою ст. 122 Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою та п`ятою ст. 122 КАС України.

У відповідності до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відтак, строк для оскарження актів, з приводу правомірності яких виник спір, становить один місяць і його відлік розпочинається з дня, коли позивачка дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Положеннями частини першої статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З матеріалів справи вбачається, що з адміністративним позовом позивачка звернулась лише 25 серпня 2021 року (згідно з даними на поштовому конверті), тобто з пропуском встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України строку на звернення до суду з таким адміністративним позовом, адже спірні акти позивачка отримала 24.12.2020 (строк на їх оскарження сплинув 25.01.2021).

На переконання суду, підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України ).

Таким чином, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, зокрема в спорах, які виникають у зв`язку з проходженням публічної служби, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.

Даний правовий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 21 липня 2020 року у справі № 9901/185/20.

В якості підстави для поновлення пропущеного строку представник позивачки зазначає, що ОСОБА_1 зверталась до відповідача з вимогою про надання їй матеріалів розслідування нещасного випадку, на підставі яких складені оскаржувані акти. Однак, у відповідь вона отримана незаконну відмову з мотивуванням «все що потрібно є в актах». Разом з тим, позивачкою не додано до суду ані доказів звернення до відповідача, ані доказів незаконної відмови останнього.

Крім того, суд зазначає, що позивачка, навіть у разі відмови у наданні їй копії матеріалів службового розслідування мала право звернутись до суду із позовною заявою та одночасно заявити клопотання про витребування доказів.

Так, судом встановлено, що лише 20 травня 2021 року, тобто майже через чотири місяці після спливу строку на судове оскарження, представником позивачки було зроблено адвокатський запит із проханням надати копії матеріалів до акту розслідування нещасного випадку (захворювання), що стався з ОСОБА_1 (т. 1 а.с.178-180). Вказане спростовує доводи представника позивачки щодо звернення до відповідача із заявою про надання матеріалів розслідування нещасного випадку.

Також судом встановлено, що представником позивачки було подано скаргу до Сектору державного нагляду за охороною праці управління логістики та матеріально-технічного забезпечення Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 279/05/АС-ПМ від 25.05.2021 на акти НТ та Н-5 від 22.12.2020, які були винесені за результатом розслідування нещасного випадку (захворювання), що стався з ОСОБА_1 (т.1 а.с.181-188).

Водночас, згідно з листом від 09.07.2021 № 1103/28/01-2021 та довідкою від 14.06.2021 № Д-9/28-01-2021 представнику позивачки було відмовлено у задоволенні його скарги (т.1 а.с.201-203, т.2 а.с.191-208).

Однак, суд не приймає до уваги посилання позивачки на досудове врегулювання спору, адже дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позивачка понад п`ять місяців не зверталась за захистом своїх прав як в адміністративному, так і в судовому порядку. На переконання суду, вказане свідчить про створення штучних умов, спрямованих для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Доводи представника позивачки щодо складності справи та принципового значення даної справи для ОСОБА_1 суд вважає необґрунтованими, адже майже чотири місяці позивачка не вчиняла жодних дій, які були б спрямовані на оскарження спірних актів.

Посилання представника позивачки на численні звернення до відповідача з вимогами про проведення розслідування та умисне затягування органами Національної поліції вказаного розслідування, суд також не приймає до уваги, адже позивачка мала можливість після отримання відмови звернутись до керівних органів відповідача або до суду із вимогами про визнання бездіяльності відповідача протиправною.

Так, в обсязі встановлених обставин пропущення позивачкою строку звернення до адміністративного суду із цим позовом, суд дійшов висновку про недоведеність ОСОБА_1 поважності причин пропуску строків звернення до суду, оскільки зазначені позивачкою підстави не створювали для неї об`єктивних перешкод для вжиття протягом більш ніж 7 місяців, при місячному терміні оскарження, необхідних юридичних заходів щодо захисту своїх прав.

Враховуючи той факт, що представником позивачки до суду не надано доказів на підтвердження існування об`єктивних та непереборних обставин, які зумовили пропущення ОСОБА_1 строків звернення до суду, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивачка є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про пропущення позивачкою строків звернення до суду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України. Згідно із частиною третьою цієї статті, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України установлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою і четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії", зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE №116/1997/900/1112).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини «Осман проти Сполученого королівства» та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).

За таких обставин позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування акту за формою Н-5 від 22.12.2020 та акту № 1 від 22.12.2020, зобов`язання вчинити певні дії заявлений поза межами місячного строку звернення до суду, а тому підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 118-123, 173, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду, - залишити без задоволення.

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування акту за формою Н-5 від 22.12.2020 та акту № 1 від 22.12.2020, зобов`язання вчинити певні дії.

Повний текст ухвали складено 16 листопада 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Суддя В.А. Голуб