Ухвала суду № 101139533, 10.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

10 листопада 2021 р. Справа №200/2314/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі №200/2314/21-а,-

В С Т А Н О В И В:

26.10.2021 року від представника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до суду надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі № 200/2314/21-а, з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на Хлібодарівську сільську територіальну громаду Донецької області.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, до суду не з`явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

На підставі ч.9 ст. 205 КАС України суд розглядає заяву в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2021 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задоволено:

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області № 6728-СГ від 15.12.2020 року про відмову у затвердженні документації з землеустрою.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області видати наказ про затвердження документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної кадастровий номер 1421586800:02:000:1150 в натурі (на місцевості), що знаходиться у постійному користуванні ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.

05.08.2021 року на виконання рішення суду видано виконавчий лист у справі.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 01.09.2021 року ВП № 66656154 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №200/2314/21-а, виданим 05.08.2021 року Донецьким окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області видати наказ про затвердження документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної кадастровий номер 1421586800:02:000:1150 в натурі (на місцевості), що знаходиться у постійному користуванні ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.

У статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - Закон №1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону №1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

З наведеного слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.

За приписами статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на зміст наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 року (справа № 905/1956/15).

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.10.2019 року (справа № 812/1408/16).

До того ж суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду у постанові №826/14670/16 від 09.11.2020 року, який полягає у наступному.

Під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) на місце суб`єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області просить замінити боржника у виконавчому провадженні. Свою позицію обґрунтовує тим, що з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX від 28.04.2021 року Держгеокадастр та його територіальні органи втрачають значну частину своїх повноважень, зокрема розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX від 28.04.2021 року, який набрав чинності 27.05.2021 року, розділ Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними. Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Отже, з 27.05.2021 року Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області втратило право розпоряджатися земельними ділянками державної власності, що передаються у комунальну власність, у тому числі вирішувати питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

Розпорядженням КМУ від 12.06.2020 року №710-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Донецької області» відповідно до абзацу першого пункту 7-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Донецької області.

У свою чергу обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права, у даному випадку таким органом є Хлібодарівська сільська територіальна громада Донецької області.

Враховуючи те, що з початку виконання Хлібодарівською сільською територіальною громадою Донецької області функцій розпорядника спірною земельною ділянкою відбулось фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво прав та обов`язків відповідача, суд вважає з метою ефективного захисту прав позивача за можливе замінити сторону виконавчого провадження по справі 200/2314/21-а, тому заява представника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про заміну сторони виконавчого провадження у адміністративній справі №200/2314/21-а - задовольнити.

Замінити боржника у виконавчому провадженні №66656154 від 01.09.2021 року, відкритому за виконавчим листом №200/2314/21-а, виданим Донецьким окружним адміністративним судом 05.08.2021 року з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на Хлібодарівську сільську територіальну громаду Донецької області (ЄДРПОУ: 03331393, Донецька область, Волноваський район, с. Хлібодарівка, вул. Центральна, буд. 17).

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Г.П. Бабаш