Ухвала суду № 101139039, 09.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 листопада 2021 року Справа 160/21208/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., перевіривши матеріали адміністративного ОСОБА_1 до Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2021 ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафувід 29.07.2021 №297298 щодо накладення адміністративно-господарського штрафу на фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Відповідно до ч. 3 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч. 3 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Суд зазначає, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 р. №196-р утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби, зокрема і Придністровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Тобто, Придністровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки не може бути виступати в якості відповідача у справі, адже воно є лише структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті, а не самостійною юридичною особою.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Згідно з ч. 4 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ адміністративним судом, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу державної влади.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17, від 26.12.2019 у справі № 724/716/16 та від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17.

Також, відповідно до п.2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається, зокрема, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Крім того, суд звертає увагу позивача, що позивачем зазначено у позові в якості відповідача - Придніпровське міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті з кодом ЄДРПОУ 39816845, проте, як встановлено судом згідно відомостей з ЄДРПОУ за вказаним ідентифікаційним кодом юридичної особи - 39816845 в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України зареєстрована інший орган державної влади - Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), що є порушенням вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з викладеним суд вважає, що позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог та коло відповідачів в своїй позовній заяві. Адже у випадку задоволення позовної заяви в її поточній редакції, виконання рішення по справі може бути ускладненим.

Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Таким чином, повноваження кожного органу законодавчої, виконавчої та судової влади не є безмежними, а визначаються Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, суд залишає подану заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, шляхом надання до суду позовної заяви з уточненими позовними вимогами та уточненим колом відповідачів.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду позовної заяви з уточненими позовними вимогами та уточненим колом відповідачів.

Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко