
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2021 року ЛуцькСправа № 140/9675/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №032550004191 від 02.08.2021 про відмову в призначенні пенсії за віком та зобов`язання призначити пенсію за віком зарахувавши до страхового стажу період роботи з 01.04.1991 по 24.05.1999 в Рожищенському міжгосподарському підприємстві по бджільництву згідно довідки №1 від 25.03.2021 з моменту набуття права на пенсію за віком, а саме з 19.05.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 19.05.2021 року набув право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки досягнув 60 років.
27.07.2021 ОСОБА_1 звернувшись до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про призначення пенсії отримав відмову у призначенні пенсії за віком, оскільки необхідний страховий стаж становить 28 років, в той час як страховий стаж позивача становить 22 роки 8 місяців та 6 днів. Позивач зазначає, що до страхового стажу протиправно не зараховано період роботи з 01.04.1991 по 24.05.1999 в Рожищенському міжгосподарському підприємстві по бджільництву згідно довідки №1 від 25.03.2021, оскільки в довідці відсутня печатка та зазначив про необхідність долучення довідки про період роботи видану на підставі первинних документів завірену печаткою та довідку про перейменування організації.
Позивач вважаючи протиправним рішення про відмову у призначені пенсії за віком звернувся до суду із даною позовною заявою.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та відповідно до статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.24).
20.09.2021 за вх.№42275/21 на адресу суду надійшла заява позивача від 17.09.2021 про виклик свідків, які можуть підтвердити факт роботи ОСОБА_1 на Рожищенському міжгосподарському підприємстві по бджільництву (а.с.27).
Разом з тим 27.09.2021 за вх.№43891/21 надійшло клопотання позивача від 23.09.2021 про долучення доказів до матеріалів справи, а саме заяв свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про підтвердження факту роботи позивача на Рожищенському міжгосподарському підприємстві по бджільництву з 01.04.1991 по 24.05.1999 (а.с.30-32).
У відзиві на позовну заяву вих. №0300-0802-7/39970 від 06.10.2021 представник відповідача вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду у Вінницькій області не зараховано до страхового стажу період роботи з 01.04.1991 по 24.05.1999 в Рожищенському міжгосподарському підприємстві по бджільництву згідно довідки №1 від 25.03.2021, так як довідка про підтвердження періодів роботи завірена печаткою радянського зразка. При цьому відповідач зазначає, що надана довідка від 25.03.2021 №1, видана Рожещанським міжгосподарським підприємством по бджільництву була не врахована для підтвердження згаданого періоду роботи у зв`язку з відсутністю даних про реорганізацію або правонаступництво (а.с.34-37).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 залучено до участі у справі як другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (а.с.43).
12.11.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про заміну неналежного відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на належного - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (а.с.44).
Суд вважає дане клопотання безпідставним, оскільки як вбачається з матеріалів справи, а саме з додатків до відзиву оскаржуване рішення затверджено Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом, щодо подачі заяв по суті справи.
Відповідно до частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відтак, справу розглянуто по суті відповідно до вимог частини першою статті 258 та частини другої статті 262 КАС України.
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що позивач з ОСОБА_1 19.05.2021 набув право на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки досягнув 60 років.
27.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про призначення пенсії.
Рішенням №032550004191 від 02.08.2021 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки необхідний страховий стаж становить 28 років, в той час як страховий стаж позивача становить 22 роки 8 місяців та 6 днів (а.с.14).
Як слідує з вищевказаного рішення до страхового стажу позивача не було враховано період роботи з 01.04.1991 по 24.05.1999 в Рожищенському міжгосподарському підприємстві по бджільництву згідно довідки №1 від 25.03.2021, оскільки в довідці відсутня печатка.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням щодо відмови у призначенні пенсії за віком, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав, з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII (далі – Закон №1788-XII).
Згідно з статтею 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до статті 5 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 28 років по 31 грудня 2021 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу.
З аналізу наведеного слідує, що необхідною умовою для виникнення у особи права на отримання пенсії за віком є наявність відповідного страхового стажу роботи та досягнення відповідного віку.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні положення містяться у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок): основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За приписами пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Так, відповідно до наявної в матеріалах справи копії трудової книжки колхозника серії НОМЕР_1 від 05.06.1983 (а.с.12-13) позивач в період з 05.06.1983 по 26.05.2005 працював в колгоспі імені Івана Франка на різних посадах.
Як вбачається із копії книги наказів і протоколів Рожищенського міжгосподарського підприємства по бджільництву наказом №9 від 01.04.1991 ОСОБА_1 з 01.04.1991 був прийнятий на роботу пасічником села Корсині (а.с.8) та 24.05.1999 звільнений з роботи пасічника, згідно наказу №6 від 24.05.1999 (а.с.9).
Такі ж дані містяться у довідці виданій Рожищенським міжгосподарським підприємством по бджільництву за підписом директора ОСОБА_2 , затверджену печаткою підприємства старого зразка (а.с.11).
Відповідно до даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. фізичних-осіб-підприємців та громадських формувань - Рожищенське міжгосподарське підприємство по бджільництву (код ЄДРПОУ 133345462) не перебуває в статусі припинення, підприємство не перейменоване та відповідно печатка нового зразка керівником не виготовлялась.
Крім того, гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 (особи, які працювали у спірний період у Рожищенському міжгосподарському підприємстві по бджільництву) в своїх поясненнях підтвердили факт роботи ОСОБА_1 на даному підприємстві (а.с.31-32).
Аналізуючи вищевказане суд зазначає, що відсутність у трудовій книзі даних про первинні документи на підставі яких внесено відомості не завірені належним чином підписом відповідальної особи та печаткою підприємства, не може слугувати підставою для неврахування спірного періоду роботи до страхового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
В свою чергу, ГУ ПФУ у Вінницькій області не враховано, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність (чіткість) записів у трудовій книжці.
Суд звертає увагу на те, що підставою для призначення пенсії за віком є наявність відповідного страхового стажу роботи та досягнення відповідного віку, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 06.03.2018 справа № 754/14898/15-а.
Таким чином, суд вважає, що наданими документами підтверджено факт роботи ОСОБА_1 з 01.04.1991 по 24.05.1999 у Рожищенському міжгосподарському підприємстві по бджільництву, відтак, вищевказаний період роботи позивача підлягає зарахуванню до страхового стажу, а прийняте рішення пенсійного органу №032550004191 від 02.08.2021 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком суд зазначає наступне.
Згідно із частинами першою, третьою статті 44 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі №204/362/17 вказано, що єдиним органом, до повноважень якого належить вирішення питання щодо наявності чи відсутності у особи права на призначення пенсії, є територіальний орган Пенсійного фонду, до якого особа звернулася із відповідною заявою. При цьому за наслідками розгляду заяви пенсійний орган повинен прийняти відповідне рішення, яке повинно бути вмотивованим. У цій же справі Верховний Суд вказав, що суд як орган, уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданим виключно органам Пенсійного фонду.
Отже, суд уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а відповідач в порушення вказаних вище приписів чинного законодавства України, а тому суд позбавлений можливості вирішити по суті спір в частині зобов`язання призначити пенсію за віком.
Виходячи з наданих статтею 245 КАС України повноважень, суд у разі задоволення позову може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Крім того, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення виникала б не необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При вирішенні спору, прийняте відповідачем рішення як суб`єктом владних повноважень, перевірялося судом на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд з урахуванням вимог частини другої статті 245 КАС України, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення пенсійного органу №032550004191 від 02.08.2021 про відмову у призначенні пенсії за віком; зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 01.04.1991 по 24.05.1999 у Рожищенському міжгосподарському підприємстві по бджільництву та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.07.2021 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Щодо розподілу судових витрат, між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908,00 грн., сплаченого за подання позову немайнового характеру квитанцією від 03.09.2021 №1013521686.
Керуючись статтями 2,9,72-77,139,243-246,255,263,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення №032550004191 від 02.08.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 01.04.1991 по 24.05.1999 у Рожищенському міжгосподарському підприємстві по бджільництву та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.07.2021 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський
Судове рішення № 101138815, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 16.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 140/9675/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: