Ухвала суду № 101136897, 17.11.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/5053/21

Провадження № 2/345/1455/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2021 року м. Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кулаєць Б.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права на майно в порядку спадкування за законом.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд відстрочити/розстрочити йому сплату судового збору на період до закінчення розгляду справи по суті у зв`язку з матеріальними труднощами, викликаними станом здоров`я.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

При цьому, відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v.Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v.Poland» від 26 липня 2005 року.

Порушуючи питання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, позивач ОСОБА_1 посилається на матеріальні труднощі, викликані станом здоров`я.

Проте, жодних доказів на підтвердження наведених підстав для відстрочки від сплати судового збору до позовної заяви про визнання права власності на спадкове майно не долучив, зокрема довідок про розмір отримуваного доходу та будь-яких інших доказів, що свідчать про погіршення його майнового стану та стану здоров`я.

При цьому, суд зазначає, що позивач не конкретизував пункт ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого йому слід відстрочити сплату судового збору з врахуванням його майнового стану.

Проте, за приписами п.1 ч. 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» для відстрочки сплати судового збору, розмір такого повинен перевищувати 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Заявник жодних доказів про розмір свого доходу за попередній календарний рік суду не надав.

Крім цього, відсутні підстави для віднесення позивача за суб`єктним складом до жодної категорії, визначеної п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону, оскільки жодних доказів цьому суду не представлено.

Враховуючи наведене, клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 222, 247, 260 ЦПК України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суддя

постановила:

У задоволені клопотання ОСОБА_1 щодо надання відстрочки сплати судового збору при подачі позовної заяви про визнання права власності на спадкове майно, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: