Ухвала суду № 101136323, 16.11.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Шелестова К.О.

з секретарем: Коваль В.В.

за участю: прокурора – Колганова А.О.

захисника – адвоката Бірюкова С.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 201/10078/21 (пр. № 1-кп/201/919/2021), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041650000643, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця й мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурором до суду надісланий обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України. В день його надходження до суду було ухвалено рішення про призначення підготовчого судового засідання.

На розгляд учасників кримінального провадження було поставлено питання щодо можливості призначення обвинувального акта до судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений та захисник висловив позицію щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, з огляду на відповідність останнього вимогам ст. 291 КПК України.

Вирішуючи питання щодо призначення судового розгляду на підставі наданого суду обвинувального акта, дослідивши зміст останнього на відповідність вимогам ст. 291 КПК України, суд доходить до наступних висновків.

Положеннями ч. 1 ст. 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Частиною 1 ст. 8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, за результатами підготовчого провадження суд має право прийняти рішення щодо повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Крім того, відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, зокрема, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У міжнародних джерелах права, зокрема в Конвенції, йдеться про те, що однією із гарантій права на справедливий суд, відповідно до пункту "а" частини третьої статті 6, є негайна і детальна поінформованість зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції Європейський суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи (справа «Девеер проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року).

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» від 25.07.2000 року зазначається що, «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак, у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "b" ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».

Однак, в порушення п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК Україниу наданому суду обвинувальному акті, стороною обвинувачення було безпідставно визначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, враховуючи, що органом досудового розслідування такий розмір зазначено в сумі 225 594,08 гривень, що є фактичною оцінкою вартості транспортного засобу, проте, як вбачається з обвинувального акта, діями обвинуваченого ОСОБА_1 не було знищено транспортний засіб, яким останній незаконно заволодів, чи його дії призвели би до такого стану, що він повністю втратив свою цінність і його вже не можна використовувати за прямим призначенням, у зв`язку з чим, розмір зазначеної шкоди не відповідає обставинам вчинення кримінального правопорушення, оскільки реальних збитків внаслідок незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілому заподіяно не було. Аналогічний висновок зроблено у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 вересня 2020 року (справа № 755/14255/15-к, провадження № 51-1567км20), 18 серпня 2021 року (справа № 662/937/17, провадження № 51- 4126км19).

Зазначені обставини вказують на неконкретність пред`явленого обвинувачення, у зв`язку із чим, здійснення в подальшому судового розгляду кримінального провадження без усунення вищезазначених істотних порушень кримінального процесуального закону є порушенням обвинуваченого на адекватний захист і може призвести до скасування будь-якого законного судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, прокурору Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра для його належного оформлення у розумний строк, відповідно до вимог КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 8, 9, 17, 291, 314, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 201/10078/21 (пр. № 1-кп/201/919/2021), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041650000643, стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, повернути прокурору Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра для його належного оформлення у розумний строк, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали буде складений і оголошений о 10 годині 30 хвилин 17 листопада 2021 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення ухвали через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, а сторонами кримінального провадження, які не були присутні у судовому засіданні, у той же строк з дня отримання копії ухвали суду.

Головуючий суддя: К.О. Шелестов