Рішення № 101136130, 10.11.2021, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/1321/21

2/171/693/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 листопада 2021 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чумак Т.А. за участю секретаря судового засідання Жандарук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрофінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікрофінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.08.2018 року між ТОВ «Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено договір № 0000059628, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 отримав позику у розмірі 1000,00 гривень строком на 15 календарних днів (п.4 Специфікації до Договору), процент за користування позикою (добовий) - 2% на добу. Видача та отримання позики відповідачеві підтверджується Специфікацією, яка є невід`ємною частиною Договору. Відповідно до ст.1054 ЦК України та п.1.1 Договору Позикодавець надає грошові кошти Позичальнику у позику, а Позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою у відповідності до умов Договору, в національній грошовій одиниці України, в сумі та строк. Відповідно до п.1.1.2 Договору плата за користування позикою (фінансовим кредитом) у вигляді процентів складає суму у відсотках в день, що вказана в п.6 Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору. Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, крім того ст.629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання Сторонами.

ТОВ "Мікрофінанс" свої зобов`язання за Договором та угодою виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачу грошові кошти у розмірі, встановленому Договором та зазначеного в п.3 Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору.Відповідач свої зобов`язання по поверненню грошових коштів та сплаті відсотків за їх користування своєчасно не виконав та не повернув позивачеві грошові кошти для погашення заборгованості за позикою та відсотками відповідно до умов Договору.

Відповідно до п.1.3.3 Договору нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою з дня надання позики Позичальнику за весь час користування коштами за виключенням дня, повернення позики.Вказує, що заборгованість відповідача 11960 грн., яка складається із суми позики – 1000 грн. та процентів за період з 30.08.2018 року по 29.02.2020 року в розмірі 10960 грн.

Крім того, зазначає, що втрати, які зазнало від інфляції ТОВ «Мікрофінанс» за період користування кредитом відповідачем за період з 30.08.2018 року по 14.06.2021 року склали 2 455,39 гривень, 3% річних за користування коштами за період з 30.08.2018 року по 14.06.2021 року складає 979,08 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість, яка складає 15394,47 грн., а саме: 1000,00 грн. – сума позики; 10960,00 грн. – проценти за період з 30.08.2018 року по 29.02.2020 року (сума процентів за Договором); 2455,39 грн. – інфляційні збитки; 979,08 грн. – 3% річних та судові витрати у сумі 2270,00 грн.

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Відповідач 29.09.2021 року у судове засідання не з`явився, конверт з ухвалою про відкриття провадження з копією позовної заяви та доданими до неї документами повернутий на адресу суду з відміткою про закінчення терміну зберігання. Судом через оголошення на офіційному веб – сайті судової влади України було викликано відповідача в судове засідання на 10.11.2021 року.

У судове засідання 10.11.2021 року відповідач не прибув, проте за змістом ч.11 ст.128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про судовий розгляд справи та строк подання відзиву на позовну заяву, проте не подав до суду вказаний відзив, заяв про розгляд справи за його відсутністю або інформації про поважність причин неподання відзиву від відповідача не надходило.

На підставі ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Як встановлено судом, 30.08.2018 року між ТОВ «Мікрофінанс» та відповідачем було укладено договір № 0000059628, відповідно до умов якого відповідач отримав позику у розмірі 1000 грн. строком на 15 календарних днів зі сплатою процентів за користування позикою (добовий) 2 % на добу.

Видача кредиту, проценти за користування кредитом та строк користування кредитом підтверджується специфікацією № 1, яка є невід`ємною частиною вказаного договору.

Згідно з п.1.1 договору за кредитним договором позикодавець надає позичальникові позику, а позичальник зобов`язується повернути позику та проценти за користування позикою у відповідності до умов договору, в національній грошовій одиниці України гривні, в сумі та строк.

Відповідно до п.1.1.3 договору нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою, з дня надання позики позичальнику за весь час користування коштами за виключенням дня повернення позики.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що позичальник зобов`язується повністю повернути позикодавцю суму отриманої позики та виконати всі інші зобов`язання, встановлені договором, не пізніше строку, вказаного в специфікації.

За змістом п.4.3 договору обчислення строку користування позикою та нарахування відсотків за цим договором здійснюється за фактичну кількість користування позикою, при цьому відсотки за користування позикою нараховуються з дня надання позики до строку повернення позики, зазначеному в п.1.1.4 договору за виключенням дня повернення позики.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого допустив перед позивачем заборгованість.

Згідно з наведеним позивачем розрахунком у позовній заяві розмір заборгованості відповідача за договором становить 15394,47 грн., з яких: 1000 грн. сума позики; 10960 грн. залишок не сплачених процентів за період з 30.08.2018 року по 29.02.2020 року; 2455,39 грн. – інфляційні збитки, 979,08 грн. – 3% річних за період з 30.08.2018 року по 14.06.2021 року.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст.611 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1,2 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи наведені вимоги закону та встановлені обставини справи, які свідчать про те, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого у неї виникла заборгованість, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1000 грн. (сума виданого фінансового кредиту) відповідно до умов кредитного договору та положень ст.526 ЦК України.

Разом з тим, як вбачається з специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною кредитного договору, строку кредитування фінансовим кредитом становить 15 календарних днів, дата повернення фінансового кредиту 14.09.2018 року, процент за користування фінансовим кредитом (добовий) 2 % на добу, всього за термін надання сама відсотків за користування кредитом становить 300 грн., а всього сума до повернення за договором, яка включає суми кредиту та процентів за користування, з урахуванням сплачених платежів -1300 грн.

Суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за процентами підлягають до часткового задоволення, а саме - з відповідача підлягає до стягнення сума нарахованих процентів станом на 14.09.2018 року (дата повернення фінансового кредиту), тобто до закінчення строку дії кредитного договору, в розмірі 300 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Однак, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 711/6227/14-ц.

Договором № 0000059628 від 30.08.2018 року та специфікацією № 1 до цього договору не встановлено право позивача для нарахування додаткових відсотків в розмірі 2 % на добу після закінчення строк кредитування.

За таких обставин, нараховані позивачем проценти поза межами строку кредитування, тобто після 14.09.2018 року, з урахуванням правової позиції, викладеної у вищезазначених постановах Великої Палати Верховного Суду, задоволенню не підлягають.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в сумі 300 грн., яка розрахована станом на 14.09.2018 року.

Отже, загальний розмір заборгованості відповідача за договором фінансового кредиту № 0000059628 від 30.08.2018 року становить 1300 грн., з яких: 1000 грн. сума позики; 300 грн. - несплачені проценти, які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних та інфляційних збитків також підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони договору погодили строк користування фінансовим кредитом 30 календарних днів (з 30.08.2018 по 14.09.2018). Цей строк не вважається простроченням зобов`язання позичальником та не може входити до розрахунку 3 % річних та інфляційних збитків.

Також позивачем для розрахунку невірно взята сума боргу 11960 грн., оскільки, як встановлено судом, сума боргу складає 1300 грн., в зв`язку з чим суд вважає за правильне зробити свій розрахунок 3 процентів річних та інфляційних збитків.

Три проценти річних за користування грошовими коштами ТОВ «Мікрофінанс» розраховується за формулою:

[Відсотки] = [Сума боргу] [Процентна ставка] / 100% / 365 днів [Кількість днів]

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуВідсоткова ставкаВідсотки15.09.201814.06.202110041 300.003107.17Всього: 1004 107.17

Всього: сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 15.09.2018 року по 14.06.2021 року складає 107.17 грн.

Інфляційні збитки за користування грошовими коштами ТОВ «Мікрофінанс» розраховуються за формулою:

[Індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період

[Збитки від інфляції] = [Сума боргу] [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]

Розрахунок інфляційних збитків.

Місяці простроченняІндекси інфляціїСукупний індекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїЗбитки від інфляціїВересень 2018 — Травень 2021101.9 101.7 101.4 101 100.5 100.9 101 100.7 99.5 99.4 99.7 100.7 100.7 100.1 100.2 99.7 100.8 100.8 100.3 100.2 99.4 99.8 100.5 101 101.3 100.9 101.3 101 101.7 100.7 101.3122.101 300.001 587.30287.30Всього: 287.30

Інфляційні збитки за вказані періоди складають 287.30 грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення з відповідача на користь позивача: 1000,00 грн. суми позики; 300,00 грн. суми процентів за користування кредитом; 287,30 грн. інфляційних збитків за користування грошовими коштами; 107,17 грн. - три проценти річних.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судовий збір.

Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 249,86 грн. (1694,47 грн. х 2270,00 грн. : 15394,47 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526,527,530,610,612,615,625,1052,1054 ЦК України, ст.ст.12,13,81,89,141,253,256,258,259,263,265,267 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрофінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрофінанс» (ЄДРПОУ 41539960) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 0000059628 від 30.08.2018 року на загальну суму 1694,47 грн., яка складається з наступного: 1000,00 грн. – сума позики; 300,00 грн. – проценти за період з 30.08.2018 року по 14.09.2018 року (сума процентів за Договором); 287,3 грн. – інфляційні збитки з 15.09.2018 року по 14.06.2021 року; 107,17 грн. – 3% річних з 15.09.2018 року по 14.06.2021 року .

Стягнути із ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрофінанс» (ЄДРПОУ 41539960) судовий збір у сумі 249,86 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Т. А. Чумак