Рішення № 101135560, 17.11.2021, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/483/21

Єдиний унікальний №733/1187/21

Рішення

Іменем України

17 листопада 2021 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого судді Т.В. Карапиш

при секретарі В.Ю. Литвиненко,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадженняу відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ Комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 22468 гривень 38 копійок. Свої вимоги мотивував тим, що між АТ КБ «ПриватБанк» (колишнім ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк") та відповідачем було укладено кредитний договір № б/н від 01 жовтня 2011 року. При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Тарифами Банку", склала між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ "ПриватБанк", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Банком на підставі Договору про надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а відповідачу було надано у користування кредитну карту. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 25000 гривень 00 копійок. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою банку. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав ОСОБА_1 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме: щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. Але в процесі користування кредитним рахунком він не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку. Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання клієнта вважається простроченими. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості ОСОБА_1 станом на 14 вересня 2021 року має заборгованість – 22468 (двадцять дві тисячі чотириста шістдесят вісім) гривень 38 копійок. За таких обставин позивач звернувся до суду із даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні між АТ КБ "ПриватБанк" (а.с.48-52) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим в АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 (а.с.46,71) було укладено кредитний договір № б/н від 01 жовтня 2011 року, згідно умов якого останній отримав кредит із початковим кредитним лімітом шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с.17-45,53-63).

Згідно з матеріалами справи, позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, має право на здійснення банківських операцій і є правонаступником Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк».

На час укладення договору сторонами була досягнута у письмовій формі згода за всіма істотними умовами кредитування у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, вказано розміри комісій, штрафів тощо та досягнута домовленість щодо їх виконання, про що свідчить підпис відповідача із зазначенням про ознайомлення та згоду останнього з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», із зобов`язанням відповідача виконувати вимоги останніх, а також регулярно ознайомлюватися з їх зміною на сайті АТ КБ «Приватбанк» www.privatbank.ua.

ОСОБА_1 не виконані зобов`язання щодо погашення суми кредиту та сплати відсотків за спірним кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 22468 (двадцять дві тисячі чотириста шістдесят вісім) гривень 38 копійок, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту – 18963 грн. 96 коп. та заборгованість за простроченими процентами – 3504 грн. 42 коп. (а.с.5-16).

У відповідності до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 207 ЦК України вказує, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Пункт 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови

від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 612 ч. 1 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України та ч.2 ст. 1050 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх обов`язків по договору кредиту кредитор має право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту позичальником.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо погашення суми кредиту, що є істотним порушенням договору кредиту, укладених між сторонами, оскільки «ПриватБанк» внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати суму кредиту та суму відсотків за користування даним кредитом, на що позивач розраховував при укладенні договору, суд вважає, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 18963 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят три) гривні 96 копійок відповідно до кредитного договору.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за простроченими відсотками суд прийшов до наступного.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У Анкеті-заяві відповідача від 01 жовтня 2011 року процентна ставка не зазначена, хоча позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за простроченими відсотками.

Але АТ КБ «Приватбанк» не надало докази ознайомлення ОСОБА_1 з Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умовами і правилами надання банківських послуг, зокрема шляхом їх підписання, саме в тій редакції, яка додана до позовної заяви, тому відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, вони не є частиною кредитного договору і відсутні підстави вважати, що сторони визначили розмір процентної ставки.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин правові підстави для стягнення з відповідача нарахованої позивачем суми відсотків відсутні.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог:

18963,96 грн. х 100 / 22468,38 грн. = 84,4 % (розмір задоволених позовних вимог);

2270,00 грн. х 84,4 % = 1915,88 грн. (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).

Керуючись ст.ст. 4,19,76,81,247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 257, ч.1 ст. 258, п.1 ч.2 ст.258, ч.1 ст.261, ч.5 ст.261, ст.ст. 264, 526, 549-551, 610-611, 625, 1046-1050,1054,1056-1 ЦК України, Постановою № 5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь АТ Комерційний банк "ПриватБанк" (рах. № НОМЕР_2 , код за ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором в розмірі 18963 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят три) гривні 96 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 1915 (одна тисяча дев`ятсот п`ятнадцять) гривень 88 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва – АТ КБ «ПРИВАТБАНК») 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570. Представник позивача: Філоненко Сергій Юрійович, адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 17 листопада 2021 року.

Суддя Т. В. Карапиш