Вирок № 101134522, 12.11.2021, Оболонський районний суд міста Києва

12.11.2021 Справа № 756/8075/19

Унікальний № 756/8075/19

Провадження № 1-кп/756/445/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«12» листопада 2021 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі:

Головуючого судді: Жежери О.В.,

за участю секретарів: Харчук Ю.О., Кузь І.В., Погребняка Д.О.,

прокурорів: Давідяна О.Н., Ковальової О.В., Саранчук І.О., Жовтого С.О., Іванькова П.В.,

представників потерпілих: Войнаренко О.С., Миролюбової О.В.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників: Бойка О.А., Скотара О.М.

обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Оболонського районного суду м. Києва кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Дібрівськ Зарічанського району, Рівненської області, маючого середню освіту, працюючого водієм ТОВ «Юссал», маючого на утриманні малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

04 березня 2019 року, приблизно о 06 годині 20 хвилин, ОСОБА_5 , керуючи технічно справним вантажним автомобілем «Daf Cf 85.410», д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «Schmitz S 01», д.н. НОМЕР_2 , рухався по проїзній частині вул. Дніпроводської, зі сторони просп. Мінського в напрямку вул. Богатирської в м. Києві. Рухаючись у вказаному напрямку, він наближався до перехрестя двох нерівнозначних доріг - вулиці Дніпроводської і виїзду на вулицю Богатирську, перед виїздом на яке розташований дорожній знак пріоритету 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України. В цей час у зустрічному для нього напрямку до зазначеного перехрестя, з наміром виконати поворот ліворуч, наближався автомобіль «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , в салоні якого перебували пасажири ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Під час руху ОСОБА_5 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункту «б», 16.11 та дорожнього знаку пріоритету 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України:

- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-п. 16.11: на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;

- дорожній знак пріоритету 2.1 «Дати дорогу»: водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України збоку водія ОСОБА_5 виявилися в тім, що він, керуючи технічно справним автомобілем «Daf Cf 85.410», р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «Schmitz S 01», р.н. НОМЕР_2 , під час руху був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, перед нерегульованим перехрестям двох нерівнозначних доріг вулиць Дніпроводської і виїзду на вулицю Богатирську, знаходячись на другорядній дорозі, не надав дорогу транспортному засобу - автомобілю «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який наближаючись до даного перехрестя проїзних частин по головній дорозі - вул. Дніпроводської, зі сторони м. Вишгорода в напрямку просп. Мінського, в результаті чого при виїзді на головну дорогу допустив з ним зіткнення. . ,

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

Так, згідно висновку судово-медичної експертизи № 042-894-2019 від 16.05.2019, під час звернення ОСОБА_3 за медичною допомого 04.03.2019 у нього мали місце тілесні ушкодження: садна обличчя, садна ліве гомілки; закрита травма грудної клітки - перелом 1,2,3,4 ребер справа; закрита травма хребта - компресійний перелом тіла восьмого грудного хребця в передні відділах першого ступеня; закрита травма правого передпліччя - перелом верхівки шиловидного відростку променевої кістки зі зміщенням уламків закрита травма правої кисті перелом основи середньої фаланги 5 пальця: зміщенням уламків; відкрита травма правої нижньої кінцівки - перелом шийки т малого вертлюга стегнової кістки зі зміщенням уламків та уламковий перелом діафізу стегнової кістки зі значним зміщенням уламків, рана переднє внутрішньої поверхні середньої третини стегна, з послідуючим розвитком некрозу підшкірно-жирової клітковини та латеральної групи м`язів середнє нижньої третини стегна, які в своїй сукупності відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.

Крім того, згідно висновку судово-медичної експертизи № 042-889-2019 від 16.05.2019, під час звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою 04.03.2019 у неї мали місце тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку з формуванням субдуральної гематоми справа в скронево-тім`яній ділянці зі зміщенням серединних структур мозку вліво, гематома м`яких тканин лобно-тім`яної ділянки справа, гематоми лівої вилицево-підочної ділянки та обох повік, забійна рана лівої виличної ділянки; закрита травма лівої верхньої кінцівки - уламковий перелом епіметадіафіза променевої кістки, шиловидного відростку ліктьової кістки зі зміщенням уламків, вивих кисті; закрита травма таза - перелом лівої лонної та сідничної кісток зі зміщенням уламків, розрив лонного з`єднання, перелом бокової маси крижа справа зі зміщенням уламків, які в своїй сукупності відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.

Так, згідно висновку судово-медичної експертизи № 042-892-2019 від 16.05.2019, під час звернення ОСОБА_6 за медичною допомогою 04.03.2019 у неї мало місце тілесне ушкодження: закрита травма лівої гомілки: перелом великогомілкової та малогомілкової кісток в середній третині діафізів зі зміщенням уламків, гематома м`яких тканин, яке відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Крім того, згідно висновку судово-медичної експертизи № 042-893-2019 від 16.05.2019, під час звернення ОСОБА_4 за медичною допомогою 04.03.2019 у нього мали місце тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку з формуванням геморагічного вогнища в правій лобній долі, садна лобної ділянки, спинки носа, забійна рана верхньої губи, садна лівої переднє-бокової поверхні грудної клітки та лівого колінного суглобу, які в своїй сукупності відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Так, згідно висновку судово-медичної експертизи № 042-888-2019 від 16.05.2019, під час звернення ОСОБА_2 за медичною допомогою 04.03.2019 у нього мали місце тілесні ушкодження: різано-рвана рана правого передпліччя в нижній третині з ушкодженням серединного нерву та наявністю стороннього тіла (скло) в м`яких тканинах на рівні першої п`ясної кістки, садна грудної клітки зліва по переднє-боковій поверхні, які в своїй сукупності відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункт «б», 16.11 та дорожнього знаку пріоритету 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 знаходиться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідків у виді пошкодження транспортних засобів та спричинення потерпілим різного ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю, зокрема пояснив, що 04.03.2019 року, близько 06:20 год. він керував т.з. «Daf Cf 85.410», р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «Schmitz S 01», р.н. НОМЕР_2 , по вул. Дніпроводській, в напрямку м. Вишгород на митницю. Під`їжджаючи до повороту в напрямку вул. Богатирської у м. Києві, на зустріч по головній дорозі, яка змінювала свій напрямок ліворуч, без ввімкнення показника повороту рухався автомобіль «Chevrolet Aveo», та коли між вказаними автомобілями залишалось близько 5-7 метрів, почав повертати праворуч, з метою уникнення зіткнення, проте, не зміг його уникнути та в`їхав у праву передню частину легкового автомобіля, після ДТП вийшов з кабіни вантажівки та допомагав, потерпілим. Заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 визнав частково, а саме, з урахуванням добровільного відшкодування, в частині матеріальної шкоди та моральної шкоди в сумі 30 000,00 грн.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 , пояснив, що 04.03.2019 року він їхав на передньому пасажирському сидінні з пристебнутим ремне безпеки на автомобілі темного кольору, в який підсів на дорозі. Під`їжджаючи до повороту, в сторону м. Києва, цього ж дня, близько 06:00 год. ранку, сталось лобове зіткнення з вантажівкою. Відразу після ДТП він втратив свідомість, а коли прийшов до свідомості побачив як обвинувачений ОСОБА_5 , намагався відкрити передні пасажирські двері, після чого був госпіталізований до лікарні, де переніс чотири операції. Крім того, потерпілий ОСОБА_3 , вказав, що обвинувачений ОСОБА_5 частково відшкодував витрати на лікування, точної суми не пам`ятає.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 , пояснив, що 04.03.2019 року, близько о 06:00 годин ранку він керував автомобілем «Chevrolet Aveo», в сторону житлового масиву «Троєщина», по дорозі взявши попутників. Цього ж дня, близько 06:20 годин, на повороті, в напрямку м. Києва, в його автомобіль в`їхав т.з «Daf». Після зіткнення він вийшов з машини та хотів допомогти вийти пасажирам, в це час побачив, що у жінки яка сиділа на задньому сидінні зламана нога. Після чого, водій вантажівки вийшов з кабіни та просив вибачення за вчинене, та в подальшому, вони разом намагались відкрити двері, щоб допомогти пасажирам. В подальшому приїхала швидка допомога та забрала його до лікарні. Крім того, потерпілий вказав, що того дня дорожнє покриття було сухим, тим маршрутом він їздив близько двох разів на тиждень, його автомобіль був технічно справним, вантажівку бачив здалеку та на його погляд вона зменшувала швидкість. Крім того, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_5 , відшкодував йому завдані збитки, тому претензій до нього не має.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 , пояснила, що 04.03.2019 року, вранці, направляючись на роботу, сіла в автомобіль темного кольору, на повороті, в напрямку м. Києва, в авто в яке вона сіла в`їхала вантажівка, в автомобілі сиділа на задньому сидінні справа. Після ДТП перебувала в шоковому стані та подзвонила донці. Внаслідок ДТП отримали переломом руки та тазу. Під час перебування у лікарні обвинувачений ОСОБА_5 пересилав їй кошти на лікування, близько тридцяти, сорока тисяч гривень, точної суми не пам`ятає.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 , пояснив, що 04.03.2019 року, близько 06:10 год. ранку він їхав у автомобілі «Chevrolet Aveo» до якого попутно підсів, та на повороті, в напрямку м. Києва у вказаний автомобіль в`їхала вантажівка, в автомобілі сидів на задньому сидінні по центру. Крім того, вказав, що обвинувачений ОСОБА_5 у повній мірі відшкодував завдані збитки, претензій до останнього не має.

Разом з тим, в судовому засіданні були дослідженні письмові докази на підтвердження події дорожньо-транспортної пригоди в результаті якої потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 отримали тяжкі тілесні ушкодження, а потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження та внаслідок чого потерпілим - цивільним позивачем ОСОБА_3 заявлено цивільний позов.

Так, вина ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому діяння, підтверджується наступними доказами, а саме:

- даними, протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.03.2019 р., згідно якого в присутності понятих оглянута проїзна частина по вул. Дніпровська, виїзд до вул. Богатирської у м. Києві на якій розташований пошкоджений з передньої частини т.з «Daf Cf 85.410», д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «Schmitz S 01», д.н. НОМЕР_2 та пошкоджений з передньої частини легковий автомобіль «Chevrolet Aveo», д.н. НОМЕР_3 (Т.2 а.с. 146-154);

- даними, схеми дорожньо-транспортної пригоди від 04.03.2019р., складеної в присутності понятих, по проїзній частині вул. Дніпровська, виїзд до вул. Богатирської у м. Києві та фото таблицею до неї (Т.2 а.с. 155-160);

- даними, висновку експерта №042-894-2019 від 16.05.2019 року, згідно якого, під час звернення ОСОБА_3 за медичною допомого 04.03.2019 у нього мали місце тілесні ушкодження: садна обличчя, садна ліве гомілки; закрита травма грудної клітки - перелом 1,2,3,4 ребер справа; закрита травма хребта - компресійний перелом тіла восьмого грудного хребця в передні відділах першого ступеня; закрита травма правого передпліччя - перелом верхівки шиловидного відростку променевої кістки зі зміщенням уламків закрита травма правої кисті перелом основи середньої фаланги 5 пальця: зміщенням уламків; відкрита травма правої нижньої кінцівки - перелом шийки т малого вертлюга стегнової кістки зі зміщенням уламків та уламковий перелом діафізу стегнової кістки зі значним зміщенням уламків, рана переднє внутрішньої поверхні середньої третини стегна, з послідуючим розвитком некрозу підшкірно-жирової клітковини та латеральної групи м`язів середнє нижньої третини стегна, які в своїй сукупності відносяться до тяжкого тілесного ушкодження (Т.2 а.с. 163-172);

- даними, висновку експерта №042-889-2019 від 16.05.2019, згідно якого, під час звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою 04.03.2019 у неї мали місце тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку з формуванням субдуральної гематоми справа в скронево-тім`яній ділянці зі зміщенням серединних структур мозку вліво, гематома м`яких тканин лобно-тім`яної ділянки справа, гематоми лівої вилицево-підочної ділянки та обох повік, забійна рана лівої виличної ділянки; закрита травма лівої верхньої кінцівки - уламковий перелом епіметадіафіза променевої кістки, шиловидного відростку ліктьової кістки зі зміщенням уламків, вивих кисті; закрита травма таза - перелом лівої лонної та сідничної кісток зі зміщенням уламків, розрив лонного з`єднання, перелом бокової маси крижа справа зі зміщенням уламків, які в своїй сукупності відносяться до тяжкого тілесного ушкодження (Т.2 а.с. 174-180);

- даними, висновку експерта №042-892-2019 від 16.05.2019, згідно якого, під час звернення ОСОБА_6 за медичною допомогою 04.03.2019 у неї мало місце тілесне ушкодження: закрита травма лівої гомілки: перелом великогомілкової та малогомілкової кісток в середній третині діафізів зі зміщенням уламків, гематома м`яких тканин, яке відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості (Т.2 а.с. 182-186);

- даними, висновку експерта №042-888-2019 від 16.05.2019, згідно якого, під час звернення ОСОБА_2 за медичною допомогою 04.03.2019 у нього мали місце тілесні ушкодження: різано-рвана рана правого передпліччя в нижній третині з ушкодженням серединного нерву та наявністю стороннього тіла (скло) в м`яких тканинах на рівні першої п`ясної кістки, садна грудної клітки зліва по переднє-боковій поверхні, які в своїй сукупності відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості (Т.2 а.с. 188-193);

- даними, висновку експерта №042-893-2019 від 16.05.2019, згідно якого, під час звернення ОСОБА_4 за медичною допомогою 04.03.2019 у нього мали місце тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку з формуванням геморагічного вогнища в правій лобній долі, садна лобної ділянки, спинки носа, забійна рана верхньої губи, садна лівої переднє-бокової поверхні грудної клітки та лівого колінного суглобу, які в своїй сукупності відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості (Т.2 а.с. 195-200);

-даними, висновку експерта №12-1/1052 від 24.05.2019, згідно якого, в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 повинен був керуватися вимогами пункту 12.3 ПДР України.

В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «Daf Cf 85.410», д.н.з. НОМЕР_1 , в зачепленні з напівпричепом «Schmitz S 01», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_5 повинен був керуватися вимогами пункту 16.11 ПДР України.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 з моменту виникнення небезпеки для його руху не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Daf Cf 85.410», д.н.з. НОМЕР_1 , в зачепленні з напівпричепом «Schmitz S 01», д.н.з. НОМЕР_2 шляхом застосування екстреного гальмування.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля «Daf Cf 85.410», д.н.з. НОМЕР_1 , в зачепленні з напівпричепом «Schmitz S 01», д.н.з. НОМЕР_2 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_3 шляхом виконання вимог пункту 16.11 ПДР України.

В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 експертом, з технічної точки зору, невідповідностей вимог пункту 12.3 ПДР України не вбачається.

В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Daf Cf 85.410», д.н.з. НОМЕР_1 , в зачепленні з напівпричепом «Schmitz S 01», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_5 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пункту 16.11 ПДР України.

Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія т.з. «Daf Cf 85.410», д.н.з. НОМЕР_1 , в зачепленні з напівпричепом «Schmitz S 01», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_5 вимогам пункту 16.11 ПДР України.

Тому, оцінюючи всі забрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що своїми діями, які виразились у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження, а потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до п. 20 Постанови пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових злочинів. Значення заходу примусу для досягнення такої цілі визначається не лише його суворістю, а й неминучістю, своєчасністю, справедливістю і невідворотністю застосування за кожний злочин. Реалізація мети покарання є одним із аспектів виконання визначених у ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, якими, зокрема, є: захист особи, суспільства і держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, у тому числі потерпілих.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 згідно ст.66 КК України, суд визнає щире та дійове каяття, добровільне відшкодування завданих матеріальних та моральних збитків.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_5 згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

При цьому, суд бере до уваги, що каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання, (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року № 13-70кс19).

На підставі викладеного, з урахуванням даних, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема, те, що обвинувачений раніше не судимий, працює, характеризується позитивно, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, дотримуючись загальних засад призначення покарання, з метою реалізації принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за доцільне обрати ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, але не в мінімальних межах встановлених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Разом з тим, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_5 , раніше не судимий, характеризується позитивно, має на утриманні малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_2 , добровільно відшкодував потерпілим матеріальну шкоду, суд вважає можливим його виправлення без ізоляції від суспільства, і тому вважає правильним звільнити останнього від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, оскільки на думку суду, саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому, виходячи з п. 20 Постанови пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ст. 50 КК України, суд при призначенні ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, виходить з встановлених під час розгляду справи обставин щодо дійового каяття обвинуваченого, який з моменту ДТП до завершення розгляду даного кримінального провадження, відшкодував потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 131 510,00 грн., що також підтвердили потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , неодноразово публічно вибачався перед останніми та запевнив у судовому засіданні, що має на меті продовжити виплачувати потерпілим матеріальну шкоду.

Крім того, санкція ч. 2 ст. 286 КК України, крім основного покарання у виді позбавлення волі, передбачає додаткову міру покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Судом встановлено, ОСОБА_5 з 14.09.2018 року прийнятий на посаду водія автотранспортного засобу в ТОВ «ЮССАЛ», де виключно позитивно характеризується, з моменту події даної ДТП не вчиняв жодного порушення правил дорожнього руху України, а також суд бере до уваги позицію потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які наполягали при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 не позбавляти його права керувати транспортними засобами, оскільки відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, залежить від роботи останнього, яка прямо пов`язана з водінням транспортних засобів, при цьому суд звертає увагу, що аналогічну позицію висловив представник сторони обвинувачення.

Потерпілим ОСОБА_3 , під час розгляду справи заявлено цивільний позов (з урахуванням змін та уточнень) про стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ПрАТ «СК «ПЕРША» та ТОВ «ЮССАЛ» на його користь матеріальної шкоди, в розмірі 100 104,00 гривні та про стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди, в розмірі 200 000,00 грн., ПрАТ «СК «ПЕРША» моральної шкоди, в розмірі 100 000,00 грн., та з ТОВ «ЮССАЛ» моральної шкоди, в розмірі 200 000,00 грн.

Моральну шкоду потерпілий обґрунтовує тим, що він переживав та продовжує переживати сильні душевні страждання, завдані йому під час дорожньо-транспортної пригоди та під час реабілітації.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 , та його представник Войнаренко О.С. поданий цивільний позов, з урахуванням зміни та уточнень позовних вимог, підтримали в повному обсязі та просив задовольнити.

Захисником ОСОБА_5 - адвокатом Бойко О.А., було подано відзив на цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 , згідно якого, вказаний позов просив задовольнити частково, а саме стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн.

Крім того, представником цивільного відповідача ПАТ «СК «Перша» Алєксєєв В.В., було подано до суду відзив на цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 , згідно якого, в задоволені вказаного позову просив відмовити у повному обсязі, вказуючи при цьому, що у ПАТ «СК «Перша» відсутні будь-які документи щодо даної ДТП, позивач не звертався до «Перша» з майновою вимогою про виплату страхового відшкодування, крім того вказав, що наразі у даному кримінальному провадженні, відсутній вирок суду який набрав законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 1 ст. 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон) , обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно п. 22.1 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як випливає із матеріалів справи, цивільна відповідальність власника т.з. «Daf Cf 85.410», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 застрахована в ПрАТ «СК «Перша», про що в матеріалах справи міститься поліс № АМ/6187581 (Т.2, а.с.223).

Згідно даного полісу відповідальність страхової компанії за шкоду, завдану життю та здоров`ю становить 200000,00 грн., майну 100000,00 грн.

Разом з тим, позивач до страхової компанії за виплатою не звертався, а відразу пред`явив позов до відповідачів.

Свою позицію з даного приводу висловила Велика Палата Верховного суду в Постанові від 4 липня 2018 року (справа 755/18006/15-ц).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37),чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Так, сума, шкоди пов`язана з лікуванням потерпілого, включається до страхових виплат згідно п. 23.1 ст. 23 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Разом з тим, відшкодуванню підлягає моральна шкода, завдана потерпілій.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Таким чином, будь-який факт протиправної поведінки щодо особи має наслідком отримання даною особою моральної шкоди, оскільки вона впевнена, що її права захищаються законом і є непорушними (ст. 21 Конституції України).

Тому обов`язок відшкодування моральної шкоди виникає із самого факту протиправної поведінки щодо потерпілих і надання додаткових доказів не потребує. Цілком зрозуміло, що протиправна поведінка обвинуваченого по відношенню до потерпілих викликала в них обурення, фізичні та душевні страждання, що підтверджують самі потерпілі, оскільки наслідки завданих травм вплинули на їх здоров`я та спосіб життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 в заподіянні потерпілому ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень встановлена в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 23.1 ст. 23 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Суд приходить до переконання, що заподіянні потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження, тривалість лікування заподіяли йому сильні фізичні та душевні страждання, а тому виходячи з вимог розумності, з суд приходить до висновку, що кримінальним правопорушенням потерпілому було завдано моральної шкоди, яку суд оцінює в розмірі 100 000,00 грн., яка підлягає стягненню з цивільного відповідача ПрАТ «СК «Перша».

Крім того, з урахуванням позиції обвинуваченого та частковим визнанням позову ОСОБА_3 , суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_5 , в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, в розмірі 30 000,00 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд виходить з доказів, які були надані учасниками процесу під час розгляду справи, будь-яких інших доказів на спростування цивільного позову, суду не надавалося.

Крім того, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати пов`язанні з проведенням експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 124, ч.2 ст.127, 128, 129, 368, 369, 370, 373, 374, 376, 380, 392, 393 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з визначенням іспитового строку тривалістю в 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції), повідомляти уповноважений орган з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції) про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили, не обирати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 , про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «СК «ПЕРША» на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 (сто тисяч) грн., 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертиз в сумі 11621 (одинадцять тисяч шістсот двадцять одна) грн. 40 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського Апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Суддя О.В. Жежера