Ухвала суду № 101130971, 12.11.2021, Вугледарський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер: 223/1003/21

Провадження номер: 2-а/223/14/2021

УХВАЛА

про залишення адміністративного позову без руху

12 листопада 2021 р. м. Вугледар

Вугледарський міський суд Донецької області, діючий як місцевий адміністративний суд в складі: головуючого судді Дочинця С.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до СРПП ВП №2 Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Монашова І.В., про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Вугледарського міського суду Донецької області з позовом до СРПП ВП №2 Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Монашова І.В., про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову позивач заявляє вимогу про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Окрім того, позивач заявляє клопотання про звільнення його від сплати судового збору, яке жодним чином не обґрунтовано ОСОБА_1 та на його підтвердження не додано жодного доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частини 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначають вичерпний перелік умов за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору, зокрема у разі, якщо:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Враховуючи, що ОСОБА_1 до позову не додано доказів якими обґрунтовується рівень його майнового стану, тому суд позбавлений можливості встановити розмір річного доходу заявника. Окрім того, до позову не додано жодного доказу, який би надав можливість встановити, що позивач є членом малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї, є військовослужбовцем, одиноким батьком, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.

Отже, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору безпідставне, оскільки не надано доказів, які підтверджують наявність обов`язкових умов передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», на підставі яких можливо звільнити від сплати судового збору, а тому задоволенню не підлягає. Але після усунення недоліків та в разі надання доказів, які підтверджують наявність обов`язкових умов передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» для звільнення від сплати судового збору, позивач має право повторно звернутися з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Окрім того, суд вважає необхідним відзначити, що згідно ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Аналіз встановленого ст. 288 КУпАП права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року №586-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Закон України «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року, визначає, що за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено цим Законом.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до даний Закон не передбачає.

Отже, виходячи з системного, цільового та граматичного тлумачення вищенаведених правових норм, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд приходить до висновку, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати положення статей 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у даних правовідносинах не передбачають.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, винесеній в межах справи №543/775/17, відповідно до якого Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України у постанові від 13 грудня 2016 року (провадження №21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення, та визначає розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання відповідної позовної заяви, - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не може бути звільнений від сплати судового збору за падання даного позову на підставі ст. 288 КУпАП.

До позовної заяви ОСОБА_1 не додано квитанцію про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови щодо накладення адміністративного стягнення.

З огляду на викладене, позивачем має бути сплачено судовий збір за звернення до суду з даним адміністративним позовом у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день звернення позивача до суду становить 454,00 гривень за наступними реквізитами: Отримувач коштів Донецьке ГУК / Вугледарська МТГ / 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA298999980313131206000005586; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Таким чином, в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України до позову ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 161, 169, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до СРПП ВП №2 Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Монашова Ігоря Вікторовича, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, – залишити без руху.

Надати позивачу строк тривалістю п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали для надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору, або надання доказів, які підтверджують наявність обов`язкових умов передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» для звільнення останнього від сплати судового збору.

Роз`яснити позивачу, що коли відповідно до вказівок цієї ухвали у встановлений строк він виконає вимоги статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до адміністративного суду та прийнята до розгляду судом. У разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде повернена позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вугледарського

міського суду Донецької області Дочинець С.І.