Ухвала суду № 101130139, 17.11.2021, Зміївський районний суд Харківської області

621/3532/21

2/621/1293/21

УХВАЛА

17 листопада 2021 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал",

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович,

розглянувши за відсутності учасників справи заяву представника позивача адвоката Терещенко В. В. про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович,

в с т а н о в и в:

Адвокат Терещенко В. В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ "Вердикт Капітал" з вимогою про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є. М., № 206334, виданого 22.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості у розмірі 13 269 грн 59 коп., таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно з позовною заявою представник позивача адвокат Терещенко В. В. звернулася до суду з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі спірного виконавчого напису (ВП 67138780) до набрання чинності рішенням у справі.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначила, що, на думку позивача, виконавчий напис № 206334 від 22.06.2021, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М., вчинено з порушенням норм законодавства, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду. Оскільки на цей час за місцем роботи позивача проводяться стягнення за оспорюваним виконавчим документом у розмірі 20 % з єдиного джерела доходу позивача - заробітної плати, яку він отримує за чесний і виконуваний труд, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тому, що розгляд справи у суді займе певний час, за який з позивача буде стягнена вся сума, або ж більша частина суми, визначеної оскаржуваним документом, що в подальшому буде потребувати значних зусиль, щоб повернути безпідставно стягнуті кошти. Окрім того, позивач вже тривалий час потерпає від безпідставних вимог відповідача, які тероризують його самого та його близьких. Позивачем понесено як моральну напругу від обставин, що склались, так і матеріальні витрати на залучення адвоката, поштову переписку щодо висунутих вимог відповідача. Проведення додаткових витрат у вигляді безпідставних стягнень за оспорюваним виконавчим документом погіршить становище позивача у цих правовідносинах. З огляду на викладене, не зупинення стягнення за спірним виконавчим документом може унеможливити ефективний захист оспорюваного позивачем права.

Розгляд заяви про забезпечення позову проводився без виклику сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання звукозаписувальним засобом не здійснювалося.

Ознайомившись з доводами позовної заяви та заяви про забезпечення позову, копіями документів, доданих до заяви, суд дійшов наступного:

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно із п. п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини проголошено, що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції" від 22.09.1994 та "Кушоглу проти Болгарії" від 10.05.2007).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

При вирішенні питання щодо необхідності вжиття відповідних заходів, потрібно з`ясувати співрозмірність виду забезпечення позову позовним вимогам, оцінити рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення можуть бути застосовані виключно за наявності підстав, визначених ст. 149 ЦПК України, та мають бути співмірними з позовними вимогами і адекватними.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.

Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову та позову, ОСОБА_1 просить визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.

На підставі осопорюваного виконавчого документа здійснюється стягнення із заробітної плати позивача. Тому, невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист, а також істотно ускладнити поновлення оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких обставин, вимога позивача щодо забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 152, 153, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву позивача представника позивача ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП № 67138780, яке здійснюється приватним виконавцем Кудряшовим Дмитром Вячеславовичем на підставі виконавчого напису, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М., № 206334, від 22.06.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості у розмірі 13 269 грн 59 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 17.11.2021.

Відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред`явлення до виконання ухвали - три роки.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Копію ухвали направити сторонам та уповноваженим органам для виконання.

Головуючий: В. В. Овдієнко