Вирок № 101130111, 17.11.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/6477/21

Провадження №1-кп/639/510/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Рибалко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221210000382 від 07.07.2021 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, яка має на утриманні двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

- 26.08.2021 року вироком Жовтневого районного суду м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт (покарання за вироком не відбуто повністю),

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

за участю: сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурора – Сєряк К.В.,

обвинуваченої – ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

ОСОБА_1 06.07.2021 року приблизно о 14 год. 30 хв. перебувала біля буд. АДРЕСА_3 , де побачила, що у квартирі АДРЕСА_4 , розташованій на першому поверсі зазначеного будинку, яка належить раніше знайомому їй ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відчинено вікно та у неї виник умисел на незаконне проникнення до житла.

Надалі ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, в порушення ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному громадянину недоторканість житла чи іншого володіння особи, протиправно, без згоди власника квартири, знявши москітну сітку з відчиненого вікна, здійснила незаконне проникнення всередину квартири АДРЕСА_5 через віконний отвір, власником якої є ОСОБА_4 , чим порушила право останнього на недоторканість житла.

Таким чином, ОСОБА_1 у зазначений вище період часу, виконала усі дії, які вважала за необхідне, для незаконного проникнення до житла раніше їй знайомого ОСОБА_4

ІІ. Позиція обвинуваченої ОСОБА_1 щодо пред`явленого обвинувачення та висновки суду

Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_1 вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 162 КК України, визнала у повному обсязі, фактичні обставини вчиненого кримінального проступку та його правову кваліфікацію не оспорює.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 надала показання, що на початку липня 2021 року вона перебувала вдома в гостях у свого знайомого ОСОБА_4 , де залишила належні їй речі та документи. Вона неодноразово телефонувала ОСОБА_4 , однак він не відповідав на її телефонні дзвінки. 06.07.2021 року їй потрібні були належні їй документи, після чого приблизно о 14:30 годині вона прийшла до місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_6 . Вдома останнього не було, однак вона побачила, що вікно до квартири було відчинене. Після цього вона зняла москітну сітку з вікна, через віконний отвір проникла всередину квартири, щоб забрати належні їй речі та документи. Коли вона забрала належні їй речі та вистрибувала з вікна квартири, її побачив потерпілий ОСОБА_4 , який в цей час заходив у квартиру. Після цього він звернувся із заявою до правоохоронних органів.

Обвинувачена ОСОБА_1 зазначає, що вона розуміла, що незаконно проникає до квартири, що належить потерпілому ОСОБА_4 , оскільки його згоди на це не було.

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Потерпілий ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, на адресу суду надав заяву про проведення судового розгляду без його участі, цивільний позов заявляти не буде, покарання просить призначити на розсуд суду, у зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 325 КПК України, кримінальне провадження розглянуто судом за відсутності потерпілого.

Враховуючи той факт, що обвинувачена ОСОБА_1 визнала свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, суд, вислухавши думку прокурора та обвинуваченої, дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому, судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченої.

З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.

ІІІ. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачена

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачена ОСОБА_1 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, тобто незаконне проникнення до житла особи.

ІV. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також мотиви суду при призначенні покарання

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона раніше судима, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, інвалідності не має, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працевлаштована, має постійне місце проживання.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є кримінальним проступком, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винної, її відношення до скоєного та щире каяття, у зв`язку з чим суд вважає можливим призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання у виді штрафу на користь держави, передбачене санкцією ч. 1 ст. 162 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, відомостей про особу винної, яка на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та на її утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, її щирого каяття у вчиненому, відсутності по справі обставин, які обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що призначення обвинуваченій ОСОБА_1 покарання у виді штрафу відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у ст. ст. 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами сукупності кримінальних правопорушень призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Враховуючи вищевикладене, оскільки інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, ОСОБА_1 вчинила до постановлення вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.08.2021 року, тому суд призначає ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом повного складання призначених покарань.

V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 не обирався та підстав для його обрання немає.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392 – 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, до призначеного за цим вироком покарання повністю приєднати покарання, призначене за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.08.2021 року у виді 120 годин громадських робіт, та призначити ОСОБА_1 до відбування остаточне покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин та штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України призначене ОСОБА_1 покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень – виконувати самостійно.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

-електронний носій СD-R диск, на якому знаходиться відеозапис з камер відеоспостереження за 06.07.2021 за адресою: м. Харків, вул. Карпівська, 3 – залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченій право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя В.О. Курило