Вирок № 101128789, 16.11.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3697/19

Номер рядка у звіті 227

16 листопада 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Середи Л.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Біліченко С.В.,

прокурора - Цапка А.А.,

потерпілих та цивільних позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Гриценко Л.О.,

представника потерпілої ОСОБА_3 - адвоката Заруби С.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисники обвинуваченого - Борейка О.І., Кривов`яза І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019250000000222 від 03.08.2019 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янка, Черкаської області, українця, громадянина України, освіта вища, неодруженого, особою з інвалідністю будь-якої групи, депутатом будь-якого рівня, постраждалим внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, учасником бойових дій не є, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 03.08.2019 близько 10 години 20 хвилин, керуючи автомобілем «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухаючись то автодорозі «Бориспіль-Запоріжжя» в селі Піщане Золотоніського району Черкаської області у напрямку міста Золотоноша за невстановленим легковим автомобілем, в порушення вимог п.п. 2.3 б), 12.3 та 13.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, у момент виникнення перешкоди для свого руху, яку він об`єктивно спроможний був виявити із-за задньої частини попутного невстановленого легкового автомобіля, у вигляді автомобіля «Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що стояв попереду на смузі його руху біля правого краю проїзної частини, вчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, не дотримався безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, а тому на 95 км + 150 м зазначеної автодороги допустив наїзд на задню ліву частину кузова стоячого автомобіля «Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_3 , після чого допустив виїзд керованого ним транспортного засобу на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення із автомобілем «BA3-21053», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався у зустрічному напрямку.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди:

- водій автомобіля «BA3-21053», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_5 , згідно з висновком експерта №03-01/723/92 від 11.09.2019 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці події;

- пасажир автомобіля «BA3-21053», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_6 , згідно з висновком експерта №03-01/724/94 від 11.09.2019 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла на місці події;

- пасажир автомобіля «BA3-21053», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_7 , згідно з висновком експерта №03-01/722/93 від 11.09.2019 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких цього ж дня помер у КНП «Золотоніська районна багатопрофільна лікарня Золотоніської районної ради»;

- пасажир автомобіля «BA3-21053», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_3 , згідно з висновком експерта №02-01/1097 від 29.10.2019 отримала тяжкі тілесні ушкодження, а саме: травму обох стегон у вигляді відкритих переломів обох стегнових кісток, які у своєму- перебігу ускладнились розвитком лівого малогомілкового нерву; травму грудної клітки у вигляді перелому другого ребра зліва та правобічного гемопневмотораксу; травми щелепно-лицевої ділянки у вигляді ран та вивиху 42 зуба; травму тазу у вигляді перелому кісток тазу;

- пасажир автомобіля «BA3-21053», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , згідно з висновком експерта №02-01/1098 від 29.10.2019 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого (більш як 21 день) розладу здоров`я, а саме: численні рани обличчя, тім`яної та лобової ділянок голови, верхніх кінцівок; травми тазу у вигляді переломів кісток тазу.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_4 , а саме вимог пунктів 2.3 б), 12.3 та 13.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями, відповідно до висновку експерта №4/599 від 31.10.2019, знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження, заподіяння тяжкого тілесного ушкодження та спричинення загибелі кількох осіб.

Таким чином, за вказаних обставин, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяли тяжке тілесне ушкодження та спричинили загибель кількох осіб.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро розкаявся, просив вибачення у потерпілих, та пояснив, що 03.08.2019, керуючи автомобілем «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_2 в с. Піщане їхав на похорон до бабусі, рухався в потоці автомобілів зі швидкістю 60-70 км на год. Перед машиною, якою керував обвинувачений їхала машина «Сузукі». Потім машину обвинуваченого обігнала машина сірого кольору, а потім почала гальмувати, ОСОБА_4 рознервувався і почав відгальмовуватись, далі інша машина прискорилась, ОСОБА_4 також збільшив швидкість і рухався позаду неї, потім інша машина раптово виїхала на зустрічну смугу, оскільки почала обганяти автомобіль «Сузукі». ОСОБА_4 спочатку не побачив «Сузукі», бо попереду нього їхала машина сірого кольору, водій якої, на думку ОСОБА_4 , мабуть також спочатку не бачив «Сузукі», бо не гальмував би. ОСОБА_4 пояснив, що бачив, як із автомобіля «Сузукі» виходила жінка - з правої сторони на узбіччі був невеликий базарчик, там торгували продуктами: фруктами, овочами, яйцями. ОСОБА_4 також почав об`їжджати «Сузукі» по смузі зустрічного руху, тримаючи дистанцію, яка на думку обвинуваченого, була достатньою для аварійного гальмування. Зустрічного транспорту ОСОБА_4 не бачив, однак здійснив зіткнення з автомобілем «Лада». Як пояснив ОСОБА_4 сіра машина проїхала, а він не встиг, хоча і намагався завдати менше шкоди. ОСОБА_4 пересвідчившись, що з пасажирами в його автомобілі все добре, почав шукати телефон і викликати швидку допомогу. Потім ОСОБА_4 вийшов з автомобіля, біля автомобіля потерпілих вже стояли люди, які сказали йому нічого не чіпати, бо невідомо які були пошкодження у потерпілих. Щодо заявлених потерпілими цивільних позовів обвинувачений зазначив, що частково відшкодував потерпілими моральну шкоду, тому позови в частині відшкодування моральної шкоди визнає повністю з урахуванням вже сплачених коштів. Щодо відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_4 вказав, що ця шкода має відшкодовуватись і страховою компанією.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що є донькою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які загинули внаслідок ДТП. Також ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , ОСОБА_5 є зятем ОСОБА_1 . ОСОБА_1 пояснила, що 03.08.2019 батьки разом з рідною сестрою та її чоловіком поїхали до села. Близько 10 год 50 хв 03.08.2019 ОСОБА_1 зателефонував рідний брат батька та повідомив про ДТП, сказав, що є загиблі. Про ДТП знає зі слів сестри ОСОБА_2 та подруги ОСОБА_3 . Також ОСОБА_1 пояснила, що внаслідок ДТП вчиненої ОСОБА_4 втратила три рідних людини - обох батьків та зятя, внаслідок чого зазнала значної моральної шкоди. ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_4 частково надавав кошти на відшкодування моральної шкоди та часткової компенсації витрат по лікуванню сестри.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 03.08.2019 о 09 годині 30 хвилин вони разом з батьками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та чоловіком ОСОБА_5 виїхали до дідуся до с. Буб Слобідка, що було далі ОСОБА_2 не пам`ятає, оскільки заснула на в`їзді на дамбу. Також ОСОБА_2 пояснила, що 05.08.2019 вже була при свідомості та її сестра, ОСОБА_1 , повідомила про загибель внаслідок ДТП батьків та чоловіка. Також ОСОБА_2 пояснила, що внаслідок ДТП вчиненої ОСОБА_4 втратила батьків та чоловіка, внаслідок чого зазнала значної моральної шкоди. ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_4 частково надавав кошти на відшкодування моральної шкоди та часткової компенсації витрат по її лікуванню.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що 03.08.2019 керуючи автомобілем «Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_3 в с. Піщане зі швидкістю 70 км на год, зупинився на проїжджій частині біля людей, які торгували продуктами харчування. Праві колеса автомобіля свідка були на дорожньому покритті, переднє право колесо - по лінії, а інше - до лінії. Як показав ОСОБА_8 , коли він зупиняв машину, інших машин не було, перед зупинкою ОСОБА_8 увімкнув покажчик лівого повороту. Коли машина ОСОБА_8 зупинилась, його дружина відкрила вікно, чи двері - свідок точно не пам`ятає - і спитала ціну продуктів. У цей час одна машина на великій швидкості обминула машину свідка, при цьому машин на смузі зустрічного руху не було. Потім ОСОБА_8 почув звук гальмів і відчув удар у задню частину машини. ОСОБА_8 показав, що зіткнення автомобілів обвинуваченого та потерпілих відбулось на смузі зустрічного руху. Також ОСОБА_8 показав, що в момент ДТП його автомобіль стояв на полосі руху та був перешкодою.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що 03.08.2019 разом з батьками їхав з м. Канів до м. Черкаси, сидів на передньому пасажирському сидінні в автомобілі «Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_3 , швидкість руху автомобіля була 55 км на год. Як показав ОСОБА_9 , його батько ОСОБА_8 в с. Піщане зупинив машину біля людей, які на узбіччі торгували продуктами харчування, при цьому одне чи два колеса були на дорозі, одне колесо на лінії, або за лінією. Про покажчик повороту ОСОБА_9 не пам`ятає. Також ОСОБА_9 показав, що автомобіль, в якому він перебував з проїжджої частини не з`їжджав. Перед автомобілем «Skoda», який зачепив праве крило автомобіля, в якому перебував свідок, інший автомобіль проїхав «благополучно». ОСОБА_9 пояснив, що між зупинкою їх автомобіля і зіткненням пройшло 2-3 секунди. Також ОСОБА_9 показав, що перед зіткненням за 50 метрів він бачив автомобіль «Жигуль», який рухався по зустрічній смузі зі швидкістю 60-70 км на год. ОСОБА_9 показав, що швидкість машини, яка обігнала їх становила близько 90-100 км на год. З якою швидкістю рухався автомобіль «Skoda» свідок не бачив. Також ОСОБА_9 показав, що в момент ДТП його автомобіль стояв на полосі руху та був перешкодою.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що 03.08.2019 разом з чоловіком та сином їхали з м. Канів до м. Черкаси, сиділа на задньому пасажирському сидінні в автомобілі «Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_3 . Чоловік, ОСОБА_8 в с. Піщане зупинив машину біля людей, які на узбіччі торгували продуктами харчування, свідок відчинила задні двері і спитала вартість продуктів, Як показала свідок спочатку їх машину обминула інша машина, а потім ОСОБА_10 відразу відчула удар та почула свист та гул гальмів. ОСОБА_10 показала, що зіткнення відбулось зліва від неї. Також ОСОБА_10 показала, що бачила жовту та червону машини, з якої в момент аварії випали люди.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що 03.08.2019 їхала з м. Київ до м. Канів в автомобілі «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 , свідок сиділа на задньому пасажирському сидінні позаду водія. У с. Піщане Золотоніського району автомобіль, в якому перебувала свідок, їхав за машиною сірою кольору, перед якою був ще один автомобіль. Водій автомобіля, в якому перебувала свідок не встиг зупинитись, на думку свідка, і виїхав на зустрічну смугу де і відбулось зіткнення. З якою швидкістю рухався автомобіль, в якому перебувала свідок, ОСОБА_11 не знає. Також ОСОБА_11 показала, що машина сірого кольору обігнала автомобіль попереду, який чи-то стояв, чи-то рухався, але був більше на асфальті, ніж на узбіччі. Метрів за 15 свідок побачила, що той автомобіль майже стояв. ОСОБА_11 показала, що коли обвинувачений побачив це, то почав повертати наліво, зустрічного транспорту свідок не бачила, оскільки краще бачила праву частину. З автомобілем, який стояв на дорозі відбулось незначне зіткнення у задню ліву частину передньою правою частиною автомобіля, в якому перебувала свідок. Після удару у стоячий автомобіль, машина, в якій перебувала свідок відскочила на смугу зустрічного смугу. Як показала свідок дій водія автомобіля, в якому вона перебувала ОСОБА_11 не бачила, момент зіткнення свідок також не бачила - закрила очі. Після зіткнення свідок побачила, що їх автомобіль стоїть на лівій смузі перпендикулярно до дороги, а червона машина лежить перевернута.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що 03.08.2019 рухаючись в напрямку Київ-Черкаси, у с. Піщане побачив легковий автомобіль з увімкненими аварійними ліхтарями, перед яким справа біля узбіччя одним колесом стояв автомобіль «Suzuki», на смузі зустрічного руху стояв автомобіль «Skoda» жовтого кольору, а зліва на траві на узбіччі на боку, розвернутий передом в напрямку м. Черкаси лежав автомобіль «Жигулі» червоного кольору, поруч лежала молода жінка, інші люди були всередині автомобіля «Жигулі» пристібнуті. ОСОБА_12 вийшов з свого автомобіля та зателефонував до поліції, пожежної частини та повідомив про ДТП. ОСОБА_12 також показав, що позаду зліва автомобіля «Suzuki» стояв пошкоджений ліхтар. У автомобіля «Skoda» було повністю зім`ято передню частину, розбито лобове скло. ОСОБА_12 показав, що момент зіткнення він не бачив, дорога була суха, погодні умови були нормальні. На дорозі було нанесено дорожню розмітку, про вибоїни на дорозі свідок не пам`ятає. ОСОБА_12 також показав, що пасажири автомобілів «Suzuki» та «Skoda» намагались надавати допомогу потерпілим, але довелось чекати рятувальників. ОСОБА_12 показав, що особисто телефонував родичам потерпілих.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що 03.08.2019 він разом з братом ОСОБА_4 їхали автомобілем «Skoda» жовтого кольору з м. Київ до м. Кам`янка на похорон родича, за кермом був ОСОБА_4 , свідок сидів на передньому пасажирському сидінні. У Золотоніському районі машина, якою керував обвинувачений їхала в потоці машин зі швидкістю 80 км на год, потім перед їх машиною раптово виїхала інша машина, і вони раптово побачили машину, що стояла попереду трошки вліво, відстань між автомобілями була 20 метрів. Дорога була з поворотом, обвинувачений лише різко загальмував і відбулось зіткнення з машиною, що стояла попереду, а потім машину «викинуло» на зустрічну смугу і відразу відбулось лобове зіткнення. ДТП сталось після повороту, поза населеним пунктом. Також ОСОБА_13 показав, що дорога була сухою, дорожнє покриття задовільне, на дворі було тепло, ОСОБА_4 тримав кермо як під час удару, так і після. ОСОБА_13 показав, що автомобіль «Suzuki» стояв за 30 см від центральної розмітки, задні праві дверцята було відчинені і жінка пасажир щось купувала у людей, які торгували на обочині. Крім того ОСОБА_13 показав, що після зіткнення автомобілів «Suzuki» та «Skoda» в автомоділя «Suzuki» було пошкоджено ліву задню частину: задній бампер, багажник зліва, задню ліву фару, заднє крило, задні ліві дверцята.

Крім показань потерпілих, свідків та обвинуваченого в судовому засіданні безпосередньо досліджені письмові докази, долучені до справи за клопотанням прокурора:

- Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди на 95 км + 150 м автодороги «Бориспіль-Запоріжжя» в селі Піщане Золотоніського району Черкаської області від 03.08.2019 з додатками;

- Висновок судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 4/498 від 26.09.2019;

- Висновок судової транспортно-трасологічної експертизи №4/505 від 30.09.2019;

- Висновок судово-медичної експертизи №03-01/723/92 від 11.09.2019;

- Висновок судово-медичної експертизи №03-01/722/93 від 11.09.2019;

- Висновок судово-медичної експертизи №03-01/724/94 від 11.09.2019;

- Висновок судово-медичної експертизи №02-01/1097 від 29.10.2019;

- Висновок судово-медичної експертизи №02-01/1098 від 29.10.2019;

- Протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 18.10.2019 з додатками;

- Протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_13 від 18.10.2019 з додатками;

- Протокол проведення слідчого експерименту за участю свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_11 від 18.10.2019 з додатками;

- Висновок судової автотехнічної експертизи №4/599 від 31.10.2019.

Зазначені докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у їх достовірності.

Відповідно до вимог ст. 85, 86 КПК України суд вважає вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Відтак, оцінюючи в сукупності досліджені докази на підставі об`єктивно з`ясованих обставин які підтверджені доказами дослідженими під час судового розгляду та оцінені відповідно до ст.94 КПК України суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяли тяжке тілесне ушкодження та спричинили загибель кількох осіб, оскільки ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху (пункти 2.3 б), 12.3 та 13.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями), вчинив ДТП, що спричинило ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_2 тілесні ушкодження середньої тяжкості та смерть потерпілим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Вину обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяли тяжке тілесне ушкодження та спричинили загибель кількох осіб, суд вважає доведеною.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, має міцні соціальні зв`язки, неодружений, не має на утриманні малолітніх дітей або інших осіб, за місцем проживання характеризується позитивно, добровільно частково відшкодував завдану шкоду, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 на "Д" обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, вчинення злочину вперше, часткове відшкодування шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Поряд з цим, у суду відсутні підстави для призначення обвинуваченому покарання на підставі ст. 69-1 КК України, через відсутність такої обов`язкової обставини, як повне відшкодування заподіяної шкоди, на чому наголошується у пункті 6-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання».

З урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин по справі, особи обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, усвідомив суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаявся, а також тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, покарання, яке передбачено за вчинений злочин, а також беручи до уваги, що ОСОБА_4 порушив ряд положень ПДР, що наражало на потенційну небезпеку необмежене коло осіб, а також, що внаслідок ДТП, спричиненої діями ОСОБА_4 , загинули троє людей - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , завдано ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, наявність декілька обставин, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, які його обтяжують, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе шляхом призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на шість років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.

Також потерпіла ОСОБА_1 звернулась з цивільним позовом до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна», в якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 04.10.2021 просить:

стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 769 274 грн 00 коп;

стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, а саме - витрати на поховання в сумі 28 640 грн 00 коп;

стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 50 076 грн 00 коп;

стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» на користь ОСОБА_1 процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта в сумі 4 000 грн 00 коп;

стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, а саме - шкоди, завданої власнику транспортного засобу в сумі 22 722 грн 00 коп;

стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 43 000 грн 00 коп.

У судовому засіданні цивільний позивач ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити повністю.

Крім того потерпіла ОСОБА_2 звернулась з цивільним позовом до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна», в якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 04.10.2021 просить:

стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди, а саме - витрати на спорудження надгробного пам`ятника у сумі 79 350 грн 00 коп;

стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди, а саме - витрати на лікування в сумі 12 389 грн 49 коп;

стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» на користь ОСОБА_2 відшкодування шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності у сумі 75 114 грн 00 коп;

стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у сумі 104 527 грн 02 коп;

стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у сумі 812 672 грн 98 коп;

стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди, а саме витрати на оздоровлення у сумі 17 031 грн 00 коп;

стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 відшкодування збитків, а саме - упущену вигоду у сумі 29 547 грн 00 коп;

стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у сумі 18 500 грн 00 коп.

У судовому засіданні цивільний позивач ОСОБА_2 та її представник позовні вимоги підтримали повністю.

Також потерпіла ОСОБА_3 звернулась з цивільним позовом до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна», в якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 04.11.2021 просить:

стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 завдану матеріальну (майнову) шкоду у сумі 73 389 грн 45 коп;

стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 завдану моральну (немайнову) шкоду в сумі 132 000 грн 00 коп;

стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 щомісячно втрачений дохід в розмірі 50 відсотків від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 03.08.2019 і довічно;

стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в сумі 15 000 грн 00 коп.

У судовому засіданні представник цивільного позивача Берко Валентини Григорівни позовні вимоги підтримала повністю.

Цивільний відповідач, обвинувачений ОСОБА_4 , цивільні позови визнав повністю, щодо заявлених цивільними позивачами до стягнення сум не заперечував.

Цивільний відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Граве Україна» явку свого представника у судове засідання не забезпечило, згідно з наявною в матеріалах справи заявою, просить розглянути цивільні позови за відсутності свого представника.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Граве Україна» надало до суду відзиви, в яких вказало про безпідставність позовних вимог, оскільки звернення цивільних позивачів до суду із вимогами до страхової кампанії є передчасними. Щодо заявлених до стягнення сум витрат на спорудження надгробного пам`ятника у сумі 79 350 грн 00 коп, витрат на лікування в сумі 12 389 грн 49 коп, а також на відшкодування шкоди пов`язаної із стійкою втратою працездатності у сумі 75 114 грн 00 коп страхова компанія позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині визнає повністю. Щодо відшкодування на користь ОСОБА_2 моральної шкоди страхова компанія вказує, що належна до стягнення сума моральної шкоди у зв`язку із загибеллю в даній ДТП обох батьків та чоловіка цивільного позивача становить 100 152 грн 00 коп. Відтак, враховуючи, що страхова компанія погоджується відшкодувати потерпілій - цивільному позивачу ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я під час ДТП у сумі 4 375 грн 02 коп, належна до стягнення сума моральної шкоди потерпілій - цивільному позивачу ОСОБА_2 становить 104 527 грн 02 коп. Також страхова компанія визнає позовні вимоги в частині заявленої до стягнення суми на відшкодування шкоди, завданої власнику транспортного засобу в сумі 22 722 грн 00 коп. Щодо заявлених до стягнення сум витрат на поховання в сумі 28 640 грн 00 коп, моральної шкоди у зв`язку із смертю обох батьків в сумі 50 076 грн 00 коп та витрат, пов`язаних із залученням експерта в сумі 4 000 грн 00 коп, страхова компанія позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині визнає повністю.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 завданої матеріальної (майнової) шкоди у сумі 73 389 грн 45 коп, страхова компанія вказує, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 03.10.2018 у справі № 760/15474/15-ц позовні вимоги про солідарне стягнення страхового відшкодування з відповідачів не ґрунтуються на вимогах закону. Також страхова компанія вказує, що ОСОБА_3 не надано документів відповідного закладу охорони здоров`я, що підтверджують необхідність здійснених ним витрат на лікування. Крім того з наданих цивільним позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на лікування у сумі 10 768 грн 83 коп не можливо встановити, які саме ліки придбавались, що унеможливлює їх ідентифікацію з метою підтвердження витрат саме на лікування цивільного позивача. Щодо вимоги ОСОБА_3 стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» та ОСОБА_4 на її користь витрати на правову допомогу в сумі 15 000 грн 00 коп, страхова компанія вказує, що відповідно до ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує понесені позивачем процесуальні витрати саме з обвинуваченого, а не з цивільного відповідача - страхової компанії.

Щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральної шкоди, суд зазначає про таке.

Згідно з положеннями ст. 23, ч. 1 ст. 1168 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення, тощо. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

Звертаючись з цивільними позовами, потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в обґрунтування позовної вимоги щодо стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, завданої злочином, вказують, що цивільні позивачі зазнали душевних страждань, у зв`язку з смертю обох батьків, а ОСОБА_2 , окрім того, і чоловіка та тривалим лікуванням внаслідок отриманих травм.

Таким чином, на підставі викладеного вище, та враховуючи зміну звичайного укладу життя цивільних позивачів, беручи до уваги визнання ОСОБА_4 позовних вимог в цій частині, керуючись вимогами розумності та справедливості, суд зауважує, що хоча втрата потерпілими батьків, а ОСОБА_2 ще й чоловіка, і є невідворотною та спричинила значні моральні та душевні страждання потерпілим, які неможливо компенсувати будь-якими коштами, втім суд вважає, що з огляду на глибину моральних та душевних страждань потерпілих та душевного хвилювання ОСОБА_2 , викликаного ушкодженням здоров`я, фізичним болем, завданими травмами у результаті ДТП, з ОСОБА_4 належить стягнути заявлені у позовних вимогах суми грошового відшкодування моральної шкоди.

А відтак позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в цій частині належить задовольнити повністю.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Водночас такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до ст.ст.1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно з ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц.

З матеріалів справи судом встановлено, що власником автомобіля марки «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_14 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 виданого 18.01.2018.

Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» № АО/3032472 від 07.02.2019 страхувальником є ОСОБА_14 , забезпеченим транспортним засобом за даним полісом є автомобіль марки «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 200 000 грн 00 коп, за шкоду заподіяну майну - 100 000 грн 00 коп, розмір франшизи - 0 грн 00 коп.

Власником автомобіля «BA3-21053», реєстраційний номер НОМЕР_4 , згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 виданим Черкаським РЕВ ДАІ ГУ-УМВС України в Черкаській області 29.05.2003 був ОСОБА_7 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.04.2021, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Степаненко А.М., зареєстрованого в реєстрі за № 8245 ОСОБА_1 є спадкоємицею після смерті ОСОБА_7 , зокрема автомобіля марки «BA3-21053», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належав спадкодавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 виданим Черкаським РЕВ ДАІ ГУ-УМВС України в Черкаській області 29.05.2003.

Згідно з п.22.1 ст. 22 Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

При розгляді справи судом встановлено, що підстави, визначені в ст.32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для звільнення страховика - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» від виплати страхової суми потерпілим відсутні.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений-різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц всі понесені витрати, які були завдані внаслідок ДТП здоров`ю особи відшкодовуються страховою компанією, у даному випадку у межах ліміту, який у даному випадку становить 200 000 грн 00 коп на одного потерпілого.

Судом детально досліджені надані цивільними позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 докази на підтвердження понесених ними витрат, а саме: на поховання в сумі 28 640 грн 00 коп, на спорудження надгробного пам`ятника у сумі 79 350 грн 00 коп, на лікування ОСОБА_2 в сумі 12 389 грн 49 коп, на відшкодування витрат, пов`язаних з залученням експерта в сумі 4 000 грн 00 коп, та шкоди, завданої власнику транспортного засобу в сумі 22 722 грн 00 коп.

Враховуючи, що наданими доказами підтверджено понесення заявлених до стягнення сум та визнання страховою компанією позовних вимог в цій частині, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в цій частині також належить задовольнити повністю.

Щодо відшкодування на користь ОСОБА_2 моральної шкоди страхова компанія суд, зауважує, що належна до стягнення сума моральної шкоди у зв`язку із загибеллю в даній ДТП обох батьків та чоловіка цивільного позивача становить 100 152 грн 00 коп.

Відтак, враховуючи, що страхова компанія погоджується відшкодувати потерпілій - цивільному позивачу ОСОБА_15 моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я під час ДТП у сумі 4 375 грн 02 коп, належна до стягнення сума моральної шкоди потерпілій - цивільному позивачу ОСОБА_15 становить 104 527 грн 02 коп.

При вирішення цивільного позову ОСОБА_1 щодо заявленої до стягнення моральної шкоди у зв`язку із смертю обох батьків суд приходить до висновку, що належна до стягнення сума моральної шкоди становить 50 076 грн 00 коп, тому в цій частині позовні вимоги також належить задовольнити.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_2 стягнути на її користь з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» відшкодування шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності у сумі 75 114 грн 00 коп, суд зазначає про таке.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12ААБ № 767467 від 20.02.2020 ОСОБА_2 встановлено безтерміново ІІ групу інвалідності, причина інвалідності - інвалідність з дитинства.

Пунктом 26.1. статті 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до абзацу третього п. 26.2 статті 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Відтак враховуючи, що у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12ААБ № 767467 від 20.02.2020 зазначено, що причиною інвалідності ОСОБА_2 є інвалідність з дитинства, а не внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відсутні правові підстави для стягнення з страхової компанії витрат на відшкодування шкоди пов`язаної із стійкою втратою ОСОБА_2 працездатності у сумі 75 114 грн 00 коп.

Щодо позовних вимог в частині стягнення на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_4 відшкодування матеріальної шкоди, а саме витрати на оздоровлення у сумі 17 031 грн 00 коп. суд зазначає про таке.

Згідно з ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

У пункті 25 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» страхове відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюються в порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК та розділом III Закону N 1961-IV.

При цьому страховому відшкодуванню підлягають і додаткові витрати, зумовлені необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Потреба у додаткових витратах встановлюється висновком медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до висновку експерта № 02-01/1098 від 22.10.2019 за наслідками проведення судово-медичної експертизи за медичними документами ОСОБА_2 підтверджено наявність у постраждалої численних ран обличчя, тім`яної та лобової ділянок голови, верхніх кінцівок, травму тазу у вигляді перелому кісток тазу, що обумовлює потребу санаторно-курортного лікування у профільних санаторіях при проведенні реабілітаційних заходів потерпілої.

Враховуючи, що вищевказані наслідки, що сформувалися, безпосередньо обумовлені отриманою потерпілою скелетною травмою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 03.08.2019, то між цією подією та потребою в санаторно-курортному лікуванні (реабілітації) наявний причинно-наслідковий зв`язок.

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме: квитанцією № 0.0.1598228341.1 від 28.01.2020 та підтвердженням бронювання від 29.01.2020 стверджено понесення ОСОБА_2 витрат на оздоровлення у сумі 17 031 грн 00 коп.

Відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Щодо позовних вимог в частині стягнення на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_4 відшкодування матеріальної шкоди, а саме упущеної вигоди у сумі 29 547 грн 00 коп, яку вона могла отримати у вигляді заробітної плати на ТОВ «Фармацевтична фірма «Ваше здоров`я» за період з серпня 2019 року по лютий 2020 року, суд зауважує, що потерпіла, обґрунтовуючи цивільний позов у цій частині, вказувала, що, у зв`язку із отриманими ушкодженнями внаслідок дорожньо-транспортної пригоди не могла виконувати свої трудові обов`язки, ходити на роботу та отримувати дохід.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З аналізу наведених норм вбачається, що у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Збитки позивача полягають не в його реальних втратах, яких він зазнав або зазнає, а в тих доходах, які позивач недоотримав або недоотримає внаслідок порушення його цивільного права.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 травня 2016 року у справі № 6-237цс16, а також у постанові Великої Палати Верхового Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18).

Таким чином на підставі викладеного вище та враховуючи, що правове регулювання відносин між працівником та роботодавцем у період тимчасової непрацездатності працівника врегульовано нормами трудового законодавства, згідно з положеннями якого період тимчасової непрацездатності працівника є оплачуваним, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення цивільного позову ОСОБА_2 в цій частині.

Щодо цивільного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна», суд зауважує, що цивільний позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 04.11.2021 просить стягнути на її користь з цивільних відповідачів солідарно завдану матеріальну (майнову) шкоду у сумі 73 389 грн 45 коп; завдану моральну (немайнову) шкоду в сумі 132 000 грн 00 коп.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно з ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

У статті 979 ЦК України зазначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 виникли деліктні зобов`язання із завдання шкоди внаслідок ДТП. Водночас, між власником транспортного засобу та страховою компанією існують договірні зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). При цьому у разі невиконання чи неналежного виконання страхувальником обов`язку щодо своєчасного повідомлення страховика про ДТП, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника (підпункт 38.1.1 ("ґ") пункту 38.1. статті 38 зазначеного Закону).

Крім того, відповідно до статті 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Законодавство України не передбачає солідарного обов`язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого. Такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц.

Таким чином на підставі викладеного вище, враховуючи те, що страхова компанія не заперечувала щодо виникнення страхового випадку, часткове відшкодування завданих збитків обвинуваченим, суд приходить до висновку, що позов в цій частині є передчасним та задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 в частині солідарного стягнення з цивільних відповідачів завданої моральної (немайнової) шкоди в сумі 132 000 грн 00 коп, суд зазначає про таке.

З системного аналізу положень ст. 541, 543, 1190 ЦК України солідарний обов`язок щодо відшкодування шкоди, в тому числі моральної, як виняток, виникає лише з договору або закону, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Заоном України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страховика обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страховика, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Вищевикладене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року (страва №755/18006/15-ц), яка у подальшому підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2018 року (страва №760/1547/15-ц).

Таким чином на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимог потерпілої ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» про стягнення у солідарному порядку відшкодування моральної шкоди належить відмовити.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відмова у стягненні не є перешкодою для потерпілої у подальшому звернутися до суду в порядку цивільного судочинства із позовом про стягнення моральної шкоди у встановленому законодавством України порядку.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_3 стягувати на її користь з ОСОБА_4 щомісячно втрачений дохід в розмірі 50 відсотків від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 03.08.2019 і довічно, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно з ч. 2 ст. 1195 ЦК України, у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

На момент ДТП ОСОБА_3 працювала на посаді прибиральника службових приміщень у Комунальному підприємстві «Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності», що підтверджується довідкою про доходи від 25.09.2020 № 342.

Також з вказаної довідки судом встановлено, що розмір середньомісячної заробітної плати потерпілої за 2019 рік становив 4 535 грн 29 коп, що з огляду на положення ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12ААБ № 466933 від 12.11.2019 ОСОБА_3 встановлено безтерміново І групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання з ураженням опорно-рухового апарату, висновок про умови та характер праці - потребує постійної сторонньої допомоги.

Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи, що внаслідок отриманих травм потерпіла потребує постійної сторонньої допомоги, позбавлена можливості самостійно заробляти собі на життя, беручи до уваги, що розмір середньомісячної заробітної плати потерпілої на час втрати працездатності був меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 в цій частині.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

При цьому згідно з ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує понесені позивачем процесуальні витрати саме з обвинуваченого, а не з цивільного відповідача - страхової компанії.

Обвинувачений під час судового розгляду справи проти заявлених до стягнення сум витрат на професійну правничу допомогу цивільних позивачів не заперечував.

Відтак, враховуючи, що цивільними позивачами надані докази, передбачені ч.2,3 ст.137 ЦПК України для підтвердження і обґрунтування таких судових витрат, суд приходить до висновку, що такі витрати належить стягнути з обвинуваченого.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позови належить задовольнити частково.

Судові витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз на загальну суму 12 874 грн 82 коп підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 374, 395 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.

Обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши засудженого під варту в залі суду негайно.

Строк відбуття покарання рахувати з 16.11.2021.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 термін перебування під вартою з 03.08.2019 до 31.10.2019 включно.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 769 274 грн 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, а саме - витрати на поховання в сумі 28 640 грн 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 50 076 грн 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» на користь ОСОБА_1 процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта в сумі 4 000 грн 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, а саме - шкоди, завданої власнику транспортного засобу в сумі 22 722 грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 43 000 грн 00 коп.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди, а саме - витрати на спорудження надгробного пам`ятника у сумі 79 350 грн 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди, а саме - витрати на лікування в сумі 12 389 грн 49 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у сумі 104 527 грн 02 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у сумі 812 672 грн 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди, а саме витрати на оздоровлення у сумі 17 031 грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у сумі 18 500 грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 щомісячно втрачений дохід в розмірі 50 відсотків від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 03.08.2019 і довічно.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в сумі 15 000 грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Скасувати арешт на автомобіль марки «BA3-21053», реєстраційний номер НОМЕР_4 , накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду міста Черкаси Казидуб О.Г. від 08.08.2019.

Скасувати арешт на автомобіль марки «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду міста Черкаси Позарецькою С.М. від 09.08.2019.

Скасувати арешт на автомобіль марки «Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_3 , накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду міста Черкаси Степаненко О.М. від 07.08.2019.

Речові докази:

- автомобіль «Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_3 , переданий на зберігання власнику ОСОБА_8 - залишити у законному володінні власника;

- автомобіль «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зберігається на території Золотніського відділу поліції Г`УНП в Черкаській області - передати власнику чи законному володільцю;

- автомобіль «BA3-21053», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який зберігається на території Золотніського відділу поліції ГУНГІ в Черкаській області - передати власнику чи законному володільцю;

- медична карта стаціонарного хворого ОСОБА_16 №5935 від 03.08.2019 зберігається у КНП «Золотоніська районна багатопрофільна лікарня» Золотоніської районної ради Черкаської області - передати власнику чи законному володільцю;

- медична карта стаціонарного хворого ОСОБА_3 №5936 від 03.08.2019 зберігається у КНП «Золотоніська районна багатопрофільна лікарня» Золотоніської районної ради Черкаської області - передати власнику чи законному володільцю;

- медична карта стаціонарного хворого ОСОБА_16 №9241 від 04.08.2019 зберігається у КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», - передати власнику чи законному володільцю;

- медична карта стаціонарного хворого ОСОБА_3 №9396 від 06.08.2019, яка зберігається у КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» - передати власнику чи законному володільцю.

Вирок суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка тримається під вартою протягом 30 днів з моменту вручення копії вироку до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя : Середа Л.В.