Рішення № 101127982, 12.11.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3029/21

Провадження № 2/740/981/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2021 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпусь І. М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М., Зінич А.С.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Семенок В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором надання фінансових послуг в розмірі 90 973,27 грн та судові витрати у сумі 2 270 грн.

Позов аргументує тим, що ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» є фінансовою установою та здійснює діяльність щодо надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Відповідачем укладено Договір про надання фінансових послуг № 180525-094829 в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, що прирівнюється до письмової форми, відповідно до якого останній отримав кредит на особисті потреби у розмірі 3 700,00 грн строком на 17 календарних днів - до 10.06.2018 та зобов`язався його повернути і сплатити відсотки у розмірі 1 258,00 грн (74 грн в день), а також у разі виникнення заборгованості сплатити неустойку у вигляді пені згідно кредитного договору. Товариство виконало свої зобов`язання з приводу надання грошових коштів. Кошти за Кредитним договором перераховані на банківську картку позичальника платіжною системою ТОВ Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яка є учасником внутрішньодержавної платіжної системи «FLASHPAY». Так, відповідно до довідки, наданої ТОВ Фінансова компанія "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" на підтвердження виконання переказу 25.05.2018 9:49:55, відповідачу були перераховані грошові кошти у розмірі 3 700,00 грн.

Порядок отримання та надання позики регламентується Правилами про порядок надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ», які розміщені за посиланням www.bistrozaim.ua (надалі Правила). Так, 25.05.2018 між ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» та

Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та не повернув позику у встановлений термін, в зв`язку з чим станом на 07.05.2021 утворилася заборгованість в розмірі 90 973,27 грн, яка складається з: 3 700,00 грн - сума кредиту; 79 846,00 грн - проценти за користування кредитом; 54,14 грн - пеня, 3 512,23 грн - індекс інфляції за весь період прострочення; 3 860,90 грн - три проценти річних від простроченої суми.

На виконання ухвали про залишення позовної зави без руху від 08.06.2021 позивачем усунуто недоліки позову та ухвалою від 24.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито спрощене позовне провадження, постановлено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 28.07.2021, судовий розгляд у якому за клопотанням передставника відповідача через зайнятість у іншому судовому процесі відкладено в судове засіданя на 07.10.2021, в якому за клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 16.11.2021.

Ухвалою суду від 28.07.2021 задовлено клопотання позивача про витребування доказів у АТ КБ "Приватбанк" - інформації про надходження на банківську картку відповідача 25.05.2018 переказу у розмірі 3700 грн.

Представник позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» в судове засідання не з`явився, до суду надав клопотання про розгляд справи за їх відсутності, підтримку позову.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Семенок В.І. в судовому засіданні заперечував проти позову та просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки відповідач кредит повернув, а встановлення процентів не визнається позичальником і ним не підписувався договір з такими умовами щодо процентів.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами ЦК України.

ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» є юридичною особою, основним видом діяльності якої є кредитування, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (копія) та статуту (копія).

Так, 25.05.2018 між ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг № 180525-094829 у режимі онлайн шляхом заповнення в електронній формі заяви-анкети на сайті позивача, згідно умов якого ОСОБА_1 отримав кредит на особисті потреби у розмірі 3 700,00 грн строком на 17 днів - до 10 червня 2018 року та зобов`язувався його повернути і сплатити проценти у розмірі 1 258,00 грн. Розмір процентів: 2% за кожен день користування кредитом, (730 відсотків річних). Дата початку нарахування процентів за користування кредитом 25.05.2018. При виникненні заборгованості позичальник також зобов`язався сплатити неустойку у вигляді штрафу у розмірі 3% за кожен день користування у межах встановленого строку та пеню у розмірі 3,64% від суми заборгованості, починаючи з першого дня заборгованості, на 15-й день - 5,02 %, на 30-й - 7,67 %.

В інформації щодо порядку (процедури), хронологій дій щодо укладення електронного договору, вчинених Товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею містяться дані ОСОБА_1 , його прізвище, ім`я та по батькові, серія та номер паспорта, дата та орган його видачі, ідентифікаційний податковий номер, адреса реєстрації та місця проживання, дата народження, номер телефону, відомості про місце роботи, щомісячний дохід та сімейний стан. Також у ній зазначено номер карткового рахунку, на який позичальнику перераховуватимуться кредитні кошти, перші дві цифри якого - 51, останні чотири цифри - 8906 (а.с. 76-79).

Відповідно до п.п.4-6 Прикінцевих умов заяви-анкети ОСОБА_1 підтвердив, що доступ до заповнення від його імені заяв-анкет на офіційному сайті відповідача (pzaim.zp.ua або www.bistrozaim.ua) належить лише йому, інші особи не мають можливості скористатися від його імені можливістю отримання інтернет-кредиту у Товаристві; всі заяви-анкети, що надходять від його імені на сайт pzaim.zp.ua є дійсними та надані ним особисто: всі заявки на видачу кредитних коштів на його картковий рахунок надані з його особистого мобільного телефону є дійсними та надані ним особисто.

Згідно наданого позивачем ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» алгоритму укладення договору за допомогою мережі Інтернет, після подачі відповідної заяви позичальником отримано унікальний код на підтвердження оформлення позики через SМS на мобільний номер, вказаний на сайті при реєстрації, який було введено відповідачем на цьому сайті, підтвердивши подачу заяви-анкети.

ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» прийнято позитивне рішення про надання кредиту та 25.05.2018 через платіжну систему за допомогою ТОВ Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» здійснено переказ кредитних коштів в сумі 3 700,00 грн на платіжну картку, вказану позичальником у заяві.

Згідно довідки ТОВ Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» на банківську кредитну картку, перші дві цифри якої - 51, останні чотири цифри 8906, час запиту 25.05.2018 о 9:50:27 год., перераховані кошти у розмірі 3 700,00 грн. відповідно до укладеного між ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» та ТОВ Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» договору про організацію переказів грошових коштів.

Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та не повернув позику у встановлений договором строк, в зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідач 31.01.2019 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором здійснив внесення коштів на рахунок позивача в сумі 3800 грн.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією заяви-анкети для отримання кредиту від 25.05.2018 (а.с. 14), інформацією щодо порядку (процедури), хронологій дій щодо укладення електронного договору, вчинених Товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею (а.с. 76-79), довідкою ТОВ Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 07.05.2021 (а.с. 19), Правилами про порядок надання коштів у позику, затвердженими протоколом ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» від 05.01.2018 (а.с. 20-28), квитанцією від 31.01.2019 №0.0.1255515296.1.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Згідно із ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із ст.1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).

Законом України "Про електронну комерцію" встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію".

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що Правила про порядок надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст.641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно до укладеного між сторонами кредитного договору № 180525-094829 від 25.05.2018 позичальник ОСОБА_1 отримав кошти у розмірі 3 700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності строком на 17 днів, зі сплатою відсотків.

Крім того, при виникненні заборгованості позичальник також зобов`язався сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі 3,64% від суми заборгованості, починаючи з першого дня заборгованості, на 15-й день - 5,02 %, на 30-й - 7,67 %.

Відповідно до розрахунку ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» заборгованості за кредитним договором станом на 07.05.2021 утворилася заборгованість в розмірі 90 973,27 грн, яка складається з: 3 700,00 грн - сума кредиту; 79 846,00 грн - проценти за користування кредитом; 54,14 грн - пеня, 3 512,23 грн - індекс інфляції за весь період прострочення; 3 860,90 грн - три проценти річних від простроченої суми.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно копії квитанції №0.0.1255515296.1 від 31.01.2019 ОСОБА_1 було сплачено 31.01.2018 на користь ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» кошти у розмірі 3 800,00 грн.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) не повернув і нараховані в межах строку кредитування проценти не сплатив, внаслідок чого у період з 11.06.2018 по 30.01.2019 виникла заборгованість за основним зобов`язанням з повернення кредиту у сумі 3700 грн та сплати процентів у розмірі 1258 грн, а загалом - 4958 грн.

Після сплати 31.01.2019 на рахунок позивача коштів в сумі 3800 грн, відповідач виконав основне зобов`язання з повернення кредиту у сумі 3700 грн та частково виконав зобов"язання сплати процентів у сумі 100 грн, залишивши простроченим зобов"язання сплати решти нарахованих в межах строку кредитування процентів - 1158 грн, з огляду на що у період з 31.01.2019 по 07.05.2021 мала місце заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором в сумі 1158 грн, яка складалася із несплаченої суми процентів за користування кредитом.

Виходячи з вищенаведеного, суд доходить висновку, що тіло кредиту є повністю погашеним відповідачем, що є підставою для відмови у задоволенні вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3700 грн.

За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Зазначене відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (касаційне провадження № 14-10цс18).

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного сторонами кредитного договору ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ», як фінансова установа, надало позичальнику суму позики, а останній зобов`язувався повернути надану позику у повному обсязі 10 червня 2018 року.

Таким чином, позикодавець ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» відповідно до ст. 1048 ЦК України та умов укладеного між сторонами кредитного договору має право на отримання процентів за користування кредитом, нарахованих у межах 2% за кожен день користування кредитом, у межах погодженого сторонами строку кредитування (17 днів) у сумі 1 258,00 грн.

Ураховуючи часткову сплату 31.01.2019 відповідачем процентів в сумі 100 грн, відповідач має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування у розмірі 1 158,00 гр. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначена позивачем ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою включає період, який виходить за межі строку кредитування.

Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування позикою за період з 25 травня 2018 року по 07 травня 2021 року є безпідставною. Позовні вимоги про стягнення боргу по процентам за користування кредитом, з урахуванням наведеного вище, підлягаю частковому задоволенню в межах суми 1158,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені, суд доходить висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки встановлення сторонами умов кредитного договору в частині обов`язку позичальника сплачувати пеню, а саме, у розмірі 3,64 % від суми заборгованості, починаючи з першого дня заборгованості, на 15-й день - 5,02 %, на 30-й - 7,67 %, що становить до 2 703,38 % на рік (14х3,64+15х5,02+336х7,67), є несправедливою у розумінні статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг відповідача, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19, визнаючи недійсними такі умови спірного кредитного договору.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України штрафних санкцій, а саме індексу інфляції за весь період прострочення та 3% річних від простроченої суми, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 11.06.2018 по 07.05.2021 три проценти річних від простроченої суми становить 3 860,90 грн, втрати від інфляції за весь період прострочення - 3 512,23 грн.

Проте, суд не повністю погоджується з правильністю нарахування зазначених сум, оскільки в ці суми ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» було враховано відсотки за користування кредитом, нарахованих за період з 25 травня 2018 року по 07 травня 2021 року.

Суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути 3% річних від простроченої суми в розмірі 174,00 грн. (4958 грн суми боргу у період 11.06.2018-30.01.2019 х 3% х 234 дні прострочення /365 днів у році/100 = 95 грн) + (1158 грн суми боргу у період 31.01.2019-07.05.2021 х 3% х 828 днів прострочення /365 днів у році/100 = 79 грн), а також індекс інфляції за весь період прострочення в сумі 480,00 грн. (4958 грн суми боргу у період 11.06.2018-30.01.2019 х 1,0623 сукупного індексу інфляції за період прострочення - 4958 грн суми боргу = 309 грн) + (1158 грн суми боргу у період 31.01.2019-07.05.2021 х 1,1481 сукупного індексу інфляції за період прострочення - 1158 грн суми боргу = 171 грн).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» заборгованість за кредитним договором №180525-094829 від 25.05.2018, яка виникла станом на 07.05.2021 та складається із: 1 158 грн - проценти за користування кредитом, 174 грн - три відсотки річних від простроченої суми, 480 грн - індекс інфляції.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 2% (1812 : 90973,27 х 100), з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 45 грн 00 коп. (2270 х 2%).

Керуючись ст.81, 89, 141, 259, 263-265, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» (вул.Незалежної України, буд. 39-А, офіс 25, Вознесенівський район, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69037, код ЄДРПОУ 40858239) за договором №180525-094829 від 25.05.2018 надання фінансових послуг: 1 158 (одну тисячу сто п`ятдесят вісім) гривень - процентів за користування кредитом, 174 (сто сімдесят чотири) гривні - 3% річних, 480 (чотириста вісімдесят) гривень - інфляційних втрат та 45 (сорок п`ять) гривень витрат по оплаті судового збору.

В задовленні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 16 листопада 2021 року.

Суддя І.М. Карпусь